Провадження № 2/712/39/17

Справа № 712/10096/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВІЙ О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 28 листопада 2007 року укладено кредитний договір № 362п/99/2007-840, за яким Банк надав кредит в сумі 24 400 доларів США під 11,50% річних.

29 січня 2010 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 362п/99/2007-840 від 28 листопада 2007 року, якою кредитний договір викладений в новій редакції. 04 січня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, якою кредитний договір доповнено п. 4.2.9.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору в редакції від 19 січня 2010 року позичальник взяв на себе зобов’язання повернути кредит до 18 листопада 2022 року включно, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу згідно графіку.

В якості забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 28 листопада 2007 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. Крім того, між банком та поручителем 19 січня 2010 року укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки та додаткову угоду № 2 від 04 січня 2013 року, відповідно до умов яких поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 10 серпня 2015 року складає 19 855,90 Долари США, що за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року складає 418 758 грн. 59 коп.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05 червня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» у ПАТ «Комерційний банк «Надра» розпочалася процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та не заперечувала проти стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по кредиту в сумі 41 926 грн. 53 коп., із яких 22 218 грн. 59 коп. відсотки за користування кредитом та 19 707 грн. 94 коп., тіло кредиту.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 28 листопада 2007 року укладено кредитний договір № 362п/99/2007-840, за яким Банк надав кредит в сумі 24 400 доларів США під 11,50% річних. Кредит наданий позичальнику на споживчі цілі.

В якості забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 28 листопада 2007 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. Крім того, між банком та поручителем 19 січня 2010 року укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки та додаткову угоду № 2 від 04 січня 2013 року, відповідно до умов яких поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань.

Крім того, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій у вигляді плати за управління кредитом, неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, між кредитором та відповідачем ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно умов якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 33,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10 травня 2006 року, заставною вартістю 176 400 грн. (п. 1.3.1 додаткової угоди № 1 від 19 січня 2010 року).

Пунктом 4.1 Кредитного договору в редакції від 19 січня 2010 року передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

Пунктом 4.2. Кредитного договору в редакції від 19 січня 2010 року передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.5, 3.3.7-3.3.18 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі три процента від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст.611 ЦК України.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

20 серпня 2015 року Банк звернувся до відповідачів з письмовою вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, у зв’язку з простроченням платежів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 10 серпня 2015 року заборгованість останніх перед Банком складає 19 855,90 доларів США та має наступну структуру: заборгованість по кредиту (в тому числі прострочена) в сумі 17 882,79 доларів США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року – 377 145 грн. 93 коп.), заборгованість по відсоткам (в тому числі прострочена) – 1 129,20 доларів США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року – 23 814 грн. 69 коп.), пеня в сумі 273,55 долари США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року – 5 769 грн. 14 коп.) та штраф в сумі 570,36 долари США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року – 12 028 грн. 83 коп.).

Для визначення правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором від 28 листопада 2007 року та встановлення фактичного залишку заборгованості станом на 10 серпня 2015 року, судом 26 липня 2016 року призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

Так, у висновку експерта від 29 листопада 2016 року зазначено, що (сторінка 10 абзац 2) виписку з рахунку № 29094800002501 (з 10 грудня 2007 року по 23 листопада 2011 року) на дослідження не було надано і відповідно підтвердити суму коштів, що сплачені ОСОБА_1 за період з 10 грудня 2007 року по 23 листопада 2011 року за даними Банку неможливо. У зв’язку з відсутністю виписки з позичкового рахунку за період з грудня 2011 року по серпень 2015 року даними банківських виписок не підтверджено здійснення операцій щодо подальшого погашення кредиту. Виписку з рахунку № 29094800002501 (з 10 грудня 2007 року по 23 листопада 2011 року) на дослідження не було надано і відповідно підтвердити суму коштів, що сплачені ОСОБА_1 за період з 10 грудня 2007 року по 23 листопада 2011 року за даними Банку неможливо.

В своєму висновку експерт також зазначив, що (абзац 4 сторінка 11) поряд з тим, відповідно до наявних в матеріалах справи документах не підтверджено складення графіку платежів в ході укладення кредитного договору. В матеріалах справи наявні лише 3 Графіки погашення кредиту, складені на виконання умов Додаткової угоди № 1 від 19 жовтня 2010 року, яку укладено в додаток до Кредитного договору. У вищевказаних графіках платежів не наведено суму кредиту, яка була погашена станом на дату їх підписання і відповідно у звязку з відсутністю графіку платежів в додатку до кредитного договору в ході дослідження не можливо розрахувати суму погашення тіла кредиту на конкретну дату.

Також, в розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеному банком за період з 28 листопада 2007 року по 10 серпня 2015 року не зазначено, яким шляхом Банк визначив суми простроченої заборгованості по тілу кредиту, які можливо визначити тільки при наявності графіку погашення заборгованості по кредиту, у якому повинні бути зазначені щомісячні платежі по тілу кредиту, по процентах за користування кредитом, по винагороді, та які в сукупності складають ануїтетний платіж у розмірі 286,94 долари США, який передбачений у підпункті 3.3.2 Кредитного договору (абзац 6 сторінки 11 висновку експертизи (том 2, а.с.26)).

Таким чином, в ході дослідження, у зв’язку з відсутністю Графіку платежів, не можливо підтвердити правильність обліку Банком суми заборгованості, яка відповідно до даних банківських виписок рахується на позичковому рахунку та рахунку для обліку простроченої заборгованості (абзац 1 сторінки 12 висновку експертизи).

У висновку експерта також зазначено, що в ході дослідження документально не підтверджено заборгованість по процентах, яка зазначена в розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором, що складений банком станом на 10 серпня 2015 року (абзац 4-6 сторінки 13 висновку експертизи (том 2, а.с.27)) та у зв’язку з відсутністю виписок по нарахуванню та сплаті пені в ході дослідження документально не підтверджується правильність розрахунку суми пені (абзац 4 сторінки 15 висновку експертизи (том 2, а.с.28)).

Експертом також зазначено, що в ході дослідження не підтверджено наявність Графіку платежів та скупної вартості кредиту до Кредитного договору від 28 листопада 2007 року. Крім того, наявні в матеріалах справи Графіки платежів, складені на виконання умов додаткової угоди № 1 від 19 січня 2010 року не в повній мірі відповідають вимогам Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 (абзац 2 сторінки 28 висновку експертизи (том 2, а.с.34)).

Виходячи з вищевикладеного, експерт зміг прийти до висновку про суму заборгованості лише на підставі методів моделювання та арифметичного підрахунку.

При цьому, ОСОБА_1, не погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданого Банком, у відповідності до вимог Постанови № 168 НБУ від 10 травня 2007 року, надала до суду контррозрахунок заборгованості по кредитному договору від 28 листопада 2007 року за період з 28 листопада 2007 року по 25 жовтня 2017 року (дату повного погашення кредиту), з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед Банком складає 41 926 грн. 53 коп., з яких 22 218 грн. 59 коп. відсотки за користування кредитом та 19 707 грн. 94 коп., тіло кредиту.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, необґрунтованим та недоведеним розрахунок заборгованості відповідача по кредитному договору, наданого позивачем, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що Банком у вказаному розрахунку не зазначено ряд платежів, які були здійснені відповідачем як до, так і після направлення позову до суду, проведеною судовою бухгалтерською-економічною експертизою встановлено відсутність Графіку платежів та сукупної вартості кредиту, на підставі якого можливо було б достовірно встановити суму заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках, так само відсутні належні докази по нарахуванню та сплаті пені, що позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та штрафу та наявності підстав для стягнення зазначеної позивачем суми з відповідачів.

Натомість, розрахунок заборгованості, наданого відповідачем ОСОБА_1, суд визнає належним та допустимим доказом, а суму заборгованості за тілом кредиту та процентами, зазначену у ньому вірною. Отже, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість по кредитному договору в сумі 41 926 грн. 53 коп., із яких 22 218 грн. 59 коп. відсотки за користування кредитом та 19 707 грн. 94 коп., тіло кредиту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 41 926 грн. 53 коп., із яких 22 218 грн. 59 коп. відсотки за користування кредитом та 19 707 грн. 94 коп., тіло кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: