ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"10" листопада 2017 р. Справа № 5023/6452/11

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 (вх.№ 3418 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.11.2015 у справі № 5023/6452/11

за заявою ФОП ОСОБА_1

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2015 (суддя Швидкін А.О.) задоволено заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову, заборонено гр. ОСОБА_2 відчужувати у будь-який спосіб нежитлову будівлю (торгівельний павільйон Літ -1), загальною площею 138,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, зазначено, що дана ухвала, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 05.11.2015, та може бути пред'явлена до виконання протягом року, тобто до 06.11.2016.

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 31.10.2017. В скарзі посилається на незаконність оскаржуваної ухвали та просить суд її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову.

Одночасно ФОП ОСОБА_1 звернулась з клопотанням, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 05.11.2015 по справі № 5023/6452/11. В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що про винесення оскаржуваної ухвали дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень 27.10.2017, тому не мала можливості оскаржити вказану ухвалу.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами і доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності (рішення Суду у справі Мушта проти України no. 8863/06 від 18.11.2010), при цьому сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення Суду у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03 від 03.04.2008).

Таким чином, необхідною передумовою для відновлення судом пропущеного строку подання скарги, враховуючи важливість дотримання вищенаведеного принципу юридичної визначеності, є належене доведення заявником поважності причин для невжиття ним заходів з метою отримання інформації про стан відомого йому судового провадження та відповідно - поважності причин пропуску процесуального строку.

Як убачається з матеріалів справи 31.08.2015 ПАТ "Укргазбанк" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову (вх. 34258 а.с. 88-90 т.6).

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 15.09.2015 ухвалено, що заява про забезпечення позову буде розглянута в наступному судовому засіданні (15.10.2015). Копія ухвали направлена, крім інших, банкруту ФОП ОСОБА_1 В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення ОСОБА_1 особисто 23.09.2015.

В судове засідання 15.09.2015 боржник не прибула. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2015 відкладено розгляд справи на 05.11.2015 та ухвалено, що заяву про забезпечення позову буде розглянуто в наступному судовому засіданні. Ухвалу, крім інших, направлено банкруту ФОП ОСОБА_1 В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення ОСОБА_1 особисто 29.10.2015. (а.с. 174 т. 6)

Отже, ФОП ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи та заяви про забезпечення позову. Розгляд справи відкладався. Про час та місце судового засідання боржник повідомлена належним чином.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що про ухвалу господарського суду від 05.11.2015 йому стало відомо лише 27.10.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається дотримання місцевим господарським судом приписів процесуального закону щодо належного повідомлення учасників процесу про розгляд справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не наведено поважних причин тривалого пропуску строку оскарження ухвали господарського суду від 05.11.2015. Відповідне виключає можливість задоволення клопотання про відновлення вказаного строку та прийняття апеляційної скарги до провадження - у зв'язку з чим клопотання апелянта має бути відхилено.

Згідно з п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання ФОП ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 05.11.2015.

2. Повернути апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 15-ти арк. (в тому числі квитанція № 2 від 31.10.2017 про сплату судового збору)

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.