Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #67563900

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Волошиної В.М.

при секретарі Маличівській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

Справа № 752/5012/17

Апеляційне провадження: №22-ц/796/9237/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.

встановила:

у березні 2017р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28 червня 2014р., укладеного між Акціонерним товариством «CGM Czech a.s.», в особі представника ОСОБА_4, та ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Київського нотаріального округу Ситницькою Т.О., зареєстрований в реєстрі № 1519, скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та повернення у власність товариства вищевказаної квартири.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що у 2009 році Чеське підприємство AT «Ставбі», яке в подальшому було перейменоване на AT «CGM Czech a.s.», інвестувало у будівництво квартири АДРЕСА_1, площею 80,3 кв.м., що складається з двох житлових кімнат, право власності на яку після побудови було зареєстроване 4 березня 2013р.

У зв'язку з розпочатою у 2014р. процедурою банкрутства, для розпорядження майном товариства рішенням Крайового суду м. Крадец Кралове був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_6, який, при встановлені наявності у власності позивача квартири, отримав інформаційні довідки про реєстрацію права власності на квартиру і виявив, що квартира вибула із права власності товариства і наразі належить відповідачу. Від нотаріуса Київського нотаріального округу Ситницької Т.О. було отримано копії всіх документів, які були надані представником товариства (за довіреністю) під час укладення договору купівлі-продажу. З наданих документів було встановлено, що від імені товариства діяв пан ОСОБА_4 на підставі довіреності від 1 липня 2014р. «посвідченої написом легалізації пор. № 14200-050-0047 та №14200-050-49 згідно з книгою посвідчень поштового відділення: Прага-411 від 18 лютого 2014р.», а сама довіреність датована 19 лютого 2014р.

Позивач стверджував, що не уповноважував жодну особу для продажу квартири, директори, які зазначені у довіреності як підписанти - пан ОСОБА_11 та пан ОСОБА_7, свідчать про те, що вони ніколи не підписували довіреності, датованої 19 лютого 2014р., на ім'я пана ОСОБА_4 з повноваженнями укладення договорів купівлі-продажу квартири та категорично заявляють, що довіреність від 19 лютого 2014р. підроблена.

- 2 -

Також позивач зазначав, що про підробку свідчить те, що довіреність датована 19 лютого 2014р., а засвідчувальний напис чеської пошти датований 18 лютого 2014р., тобто до видачі довіреності, крім того, підпис уповноваженої особи пошти - ОСОБА_8 також не справжній і штамп пошти не відповідає дійсному, що підтверджується офіційною відповіддю Пошти Праги на запит.

Позивач стверджував, що в матеріалах нотаріуса наявна неповна копія нотаріально засвідченої копії довіреності (лише 1 з 2 сторінок) і нотаріусу пред'являлася саме нотаріальна копія, а не оригінал довіреності представника ОСОБА_4, яка не надає пану ОСОБА_4 повноважень та право підписувати будь-які документи від імені довірителя, що також свідчить про нікчемність вчинюваного паном ОСОБА_4 правочину, а наданий ОСОБА_4 витяг з реєстру Підприємств датований січнем 2014 року і в жовтні 2014 року був вже не актуальний.

Крім того, довідка про балансову вартість також підроблена, на ній розміщені ідентичні підписи, що і на довіреності від 19 лютого 2014р., а сама довідка не може вважатися за міжнародним законодавством офіційним документом і визнаним Україною, оскільки не містить будь-якого засвідчення офіційними органами Чехії (ні пошти, ні нотаріуса).

Позивач посилався на те, що квартира вибула з його права власності поза його волею, внаслідок вчинення кримінального правопорушення - підробки довіреності представника товариства і на підставі ст. ст. 203 та 228 ЦПК України просив визнати договір недійсним.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року у позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі АТ «CGM Czech a.s.» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам, не врахування тієї обставини, що ОСОБА_4 не було видано довіреність на продаж квартир від імені позивача, нотаріусу не було надано оригінал довіреності при укладенні спірного договору, суд не врахував пояснення директорів товариства, які стверджували, що ніколи не видавали довіреності на продаж квартири. Також судом не була взята до уваги довідка з Чеської Пошти міста Праги від 19 січня 2017р. та не було досліджено факту неправильного визначення у договорі ціни продажу квартири.

Крім того, позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, так як суд не врахував, що власник був позбавлений можливості вільно розпорядитися своєю власністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача, який просив залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 7 березня 2013р., квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності Акціонерному товариству «CGM Czech a.s.».

28 червня 2014р. між АТ «CGM Czech a.s.», інтереси якого представляв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 18 лютого 2014р., та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ситницькою Т.О.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона

- 3 -

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено в ст. 203 ЦК України.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (стаття 245 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.

З наданих суду першої інстанції документів вбачається, що при укладенні спірного договору АТ «CGM Czech a.s.» представляв ОСОБА_4 на підставі довіреності, підписаної 17 лютого 2014р. головою правління ОСОБА_11 та заступником голови правління ОСОБА_7, згідно якої ОСОБА_4 уповноважений представляти товариство в усіх установах, у тому числі в нотаріальних органах, які пов'язані з продажем квартир, які знаходяться у приватній власності товариства та знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, включаючи одержання всіх необхідних і чинних нормативно-правових актів, що стосуються продажу кватир.

Також у довіреності перелічені повноваження, які надані повіреній особі, зокрема, укладення договорів купівлі-продажу , предметом яких буде продаж вищезазначених квартир, в комплексі або по частинах, або по окремих квартирах. Довіреність є дійсна з 19 лютого 2014р. до 30 червня 2014р.

Довіреність містить посвідчувальні написи легалізації Пор. № 14200-050-0047 та Пор. № 14200-050-0049, згідно з книгою посвідчень пошт. відділення: Прага-411, від 18 лютого 2014р., що її власноручно підписали ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що засвідчено підписом ОСОБА_9 та скріплено печаткою «ДП «Чеська пошта, 908».

Згідно статті 18 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах , який ратифіковано Законом України N 2927-II від 10.01.2002, зі змінами від 14.09.2007р., документи, складені або засвідчені компетентним органом однієї Договірної Сторони та підтверджені підписом уповноваженої особи й офіційною печаткою, є дійсними на території другої Договірної Сторони без подальшого засвідчення. Те ж саме стосується і засвідчення підпису громадянина, копій і перекладів документів, засвідчених компетентним органом. Документи, про які йдеться у пункті 1 цієї статті, мають однакову

- 4 -

доказову силу на територіях обох Договірних Сторін.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не посилався на те, що посвідчення довіреності на ім'я ОСОБА_4 ДП «Чешська пошта», суперечить законодавству Чеської республіки, і є неправомірним.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлені законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем не було заявлено вимог про визнання недійсною довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_4, головою правління та заступником голови правління товариства на продаж квартир 17 лютого 2014р. та посвідченої 18 лютого 2014р., а тому правових підстав вважати її неправомірною суд першої інстанції не мав.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 засвідчили, що вони не підписували довіреність на ім'я ОСОБА_4, не можуть бути достатньою підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет спростування дійсності підписів ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вищезазначеній довіреності, не було надано суду і інших належних і допустимих доказів, які б підтвердили свідчення зазначених осіб, які зацікавлені у вирішенні даного спору на користь позивача.

Крім того, суду наданий лист, підписаний заступником голови правління АТ «CGM Czech a.s.» ОСОБА_7 та головою правління ОСОБА_11 17 лютого 2014р., про надання згоди ОСОБА_4 на продаж квартир по АДРЕСА_1, у тому числі і № 111, у якому також зазначаються рахунки у «Промінвестбанку» Україна у м. Києві, на які повинні бути переведені фінансові кошти за продаж окремих квартир, а також лист від 7 травня 2014р., у якому вказані особи підтверджують балансову вартість спірної квартири.

Підписи  ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вищезазначених листах вказані особи не оспорювали.

Також для укладення спірного договору ОСОБА_4 був наданий оригінал Свідоцтва про право власності товариства на спірну квартиру, яке було передано повіреному головою правління та заступником голови правління товариства, що підтвердила представник позивача у апеляційному суді.

Листом «Промінвестбанку» від 12 травня 2017р. підтверджено, що на банківський рахунок АТ «CGM Czech a.s.», відкритий у банку, зараховані грошові кошти у сумі 189 646,47грн., як оплата ОСОБА_1 за кватиру АДРЕСА_5 згідно з договором купівлі-продажу квартири від 28 червня 2014р.

Аналіз вищезазначених документів, відсутність належного доказу про недійсність довіреності, виданої ОСОБА_4, свідчить про недоведеність позивачем своїх тверджень, що АТ «CGM Czech a.s.» не мало наміру відчужити спірну квартиру, не наділяло повіреного правом на відчуження квартири, що його дії не відповідали волевиявленню товариства.

Доводи апеляційної скарги, що довіреність на ім'я ОСОБА_4, є нікчемною, так як є підробленою, не відповідає дійсній волі ОСОБА_7 та ОСОБА_11, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду

- 5 -

України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

З матеріалів справи вбачається, що довіреність від 17 лютого 2014р. на ім'я ОСОБА_4 підписана від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_11, посвідчена у поштовому відділенні, є дійсною відповідно до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах на території України, а отже підстав вважати її нікчемною не має.

Твердження позивача у апеляційній скарзі про те, що про підробку довіреності свідчить неправдивий штамп Чеської пошти та підпис ОСОБА_8, що підтверджено довідкою з Чеської пошти міста Праги від 19 січня 2017р., спростовано листом керівника ДП «Чеська пошта» від 29 травня 2017р., згідно якого у попередньому листі на запит ОСОБА_6 було помилково зазначено, що підпис ОСОБА_8 і дата печатки про засвідчення не відповідають фактичним даним. Також повідомляється, що 18 лютого 2014р. було проведено засвідчення підписів вказаних осіб ОСОБА_11 та ОСОБА_7. Засвідчення підписів занесено в книгу засвідчень № 50 під порядковим номером 47 та 49. Засвідчення підписів провела працівниця пошти Прага 411 ОСОБА_8.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було досліджено факту неправильності визначення у спірному договорі ціни продажу квартири, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно пункту 7 договору купівлі-продажу квартири продаж здійснено за 189 646,47грн., що відповідає 16 040доларів США.

При цьому, суду не було надано доказів, що уповноважуючи ОСОБА_4, як брокера, здійснювати пошук покупців на квартири, керівники товариства визначили ціну квартир, за яку необхідно здійснити продаж.

Посилання представника позивача на те, що балансова вартість квартири становить 1 439 732,90грн., не свідчить про те, що продаж квартири повинен був здійснюватися у її межах.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, інших доводів незаконності рішення суду позивачем наведено не було, і в межах доводів апеляційної скарги підстав для її задоволення та скасування рішення суду не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» відхилити, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий: Судді:



  • Номер: 8/752/7/19
  • Опис: про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
  • Тип справи: на заяву про перегляд рішення (ухвали, судового наказу) у цивільних справах за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 752/5012/17
  • Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
  • Суддя: Рейнарт Ійя Матвіївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до суду касаційної інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.11.2018
  • Дата етапу: 25.11.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація