Справа № 1-47/ 2007р.

ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року

Білопільський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Конєвой Л.К. при секретарі Супрун Г.Г. з участю прокурора Вакули C.M. представника потерпілої ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про об­винувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Васюківщина, Сумського

р-ну, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої,

прож. АДРЕСА_1,

раніше судима 06.05.1998 Буринським р/с за ст. 81 ч.З КК України

(1960 р.) до 2-хр. виправних робіт,

за ст. 166 КК України

Встановив:

Відповідно до Закону України „Про охорону дитинства": -ст. 6 - кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я;

-ст. 8 - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морально­го, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відпові­дальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України; -ст. 12 - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків поклада­ється однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобо­в'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, на­вчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, го­тувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особис­тості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінно­стей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаємо­розуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами

Крім того відповідно до Сімейного кодексу України ОСОБА_1., як мати своєї малолітньої ди­тини повинна була:

1.ст. 150 - виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину; не застосовувати фізичні покарання дитини, а також інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

2.ст. 180 - зобов'язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 3.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1народила дівчинку в пологовому відділенні Білопільської ЦРЛ. При на­родженні вказаної дитини у неї була виявлена вада серця - метаболічна кардіоміопатія. Дитячим лікарем Білопільської ЦРЛ дитину було поставлено на облік до досягнення нею одного року.

ОСОБА_1достовірно знаючи про захворювання доньки, незважаючи на неодноразові попере­дження дитячого лікаря, починаючи з 12.04.2006 року умисно перестала приводити свою доньку - ОСОБА_2 до дитячої консультації Білопільської ЦРЛ на прищеплення та обстеження. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1, які виразилися у безвідповідальному ставленні до здоров'я дитини її донька не отри­мала прищеплення манту.

Відповідно до інформації наданої Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та захисту населення з 01.07.05 як оде­ржувач соціальної допомоги на свою малолітню дитину. Допомогу по вагітності та пологах отримувала за період з 01.07.05 по 31.07.05 в сумі 206 грн. 29 коп.

Одноразова допомога при народженні дитини на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 8 тис. 497 грн. 60 коп. (із них 3 тис. 384 грн. - одноразово, а решта 5 тис. 113 грн. 60 коп. протягом дванадцяти місяців).

Також ОСОБА_1отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15.09 05 по 30.11.06 в сумі 1 тис. 390 грн. 96 коп. та державу соціальну допомогу одино­кій матері за період з 01.08.05 по 30.11.06 в сумі 794 грн. 18 коп..

Таким чином ОСОБА_1мала реальну можливість належним чином виконувати обов'язки по догляду за своєю малолітньою дитиною.

Однак ОСОБА_1в порушення встановлених обов'язків по догляду за дитиною, систематично, безпричинно, багаторазово залишала свою доньку саму в будинку АДРЕСА_1, не забезпечувала доньку безпечних умов перебування за місцем проживання, недотримува­лась елементарних правил гігієнічного догляду за дитиною, ігнорувала вказівки лікарів по догляду за дитиною в результаті чого 11 09.06 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 потра­пила до дитячого відділення Білопільської центральної районної лікарні з діагнозом: затримка психомо­торного розвитку, метаболічна кардіоміопатія (ослаблене серце, через недоїдання), гіпотрофія другого ступеня, головний педикульоз, педикульоз верхніх вік, залізодефіцитна анемія першого ступеня.

Крім того, враховуючи фізичний розвиток дівчинки встановлено, що однорічна ОСОБА_1 від­повідно до свого віку не була розвиненою, а саме не вміла ні ходити, ні сидіти та взагалі відставала від своїх однолітків, вага дитини становила 6 кілограмів.

Згідно акту обстеження сім'ї ОСОБА_1., дитина проживала в антисанітарних умовах, постільна білизна, дитяча одежа та предмети догляду за дитиною відсутні. На момент проведення обстеження будь-яка їжа для дитини також відсутня, мати перебувала в стані алкогольного сп'яніння. За висновком лікарів - дитина не отримувала належної уваги та догляду, виявлені хвороби є небезпечними і такими, що потягли істотну шкоду здоров'ю останньої, що є тяжкими наслідками.

Ухиляючись від виконання батьківських обов'язків, ОСОБА_1усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала настання в їх результаті суспільно-небезпечних наслідків у вигляді шкоди для життя та здоров'я дитини і свідомо допускала настання таких наслідків. Факт скоєння ОСОБА_1цього злочину підтверджується слідуючими доказами. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе визнала повністю та показала, що АДРЕСА_1, вона проживає разом з співмешканцем - ОСОБА_3 вже 2 роки. ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася донька - ОСОБА_2, яку вона зареєструвала на своє ім'я, як матір одиночка, щоб більше отримувати грошів на дитину. Поло­ги у неї були не тяжкі, тобто дитину вона народила досить легко. Одразу ж після пологів, вона постійно знаходилася вдома разом з дитиною, а співмешканець ходив по людях - заробляв гроші. На дитину вона отримала соціальну допомогу при народженні у вигляді грошових коштів, відразу ж в сумі 3 тис. 500 тривні, які вона загубила, коли йшла додому. Потім, кожного місяця в банкомата КБ „Приватбанк" вона отримувала кошти в сумі 420 гривень, як соціальна допомога при народженні дитини, так і як мати оди­ночка. Вона дитині та собі купляла продукти харчування, дитячий одяг, а також інколи могла купити спиртні напої. Раніше вона та співмешканець вживали алкоголь, але в даний час вона вже не вживає спиртне. Спочатку десь до півроку вона водила доньку в лікарню на щеплення, а потім просто вирішила не водити. Десь раз на місяць до них приїздила терапевт з Білопільської ЦРЛ ОСОБА_4, прізвища вона не знає, інколи вона із співмешканцем впускали лікаря в будинок, а інколи закривалися і робили вигляд, що їх не має вдома, так як вона із співмешканцем майже весь час знаходилися в стані алкоголь­ного сп'яніння і не хотіли, щоб лікар їх бачила. Десь з лютого-березня 2006 року вона перестала водити доньку до лікарні, чому саме пояснити не змогла. Приблизно у вересні 2006 року до неї до дому приїхала комісія в складі чотирьох чоловік, очолювала комісію лікар-педіатр ОСОБА_4. Комісія написала акт, що в неї в будинку антисанітарні умови для проживання малолітньої дитини і що донька хвора. В будин­ку дійсно була антисанітарія, в зв'язку з тим, що в будинок вони переїхали нещодавно і не зробили на­лежний ремонт. В хаті холодно, тому що погнили вікна і духовка. Взимку вони інколи протоплювали дровами, електричною духовкою і плиткою. Донька, як і інші малолітні діти, інколи хворіла. Одного разу дитині стало дуже погано, в шість місяців, і вона викликала швидку допомогу. Їх одразу забрали в лікарню на стаціонарне лікування, в дитяче відділення, дитині установили діагноз ОРВІ. Інколи ОСОБА_2 хворіла вдома і вона самостійно її лікувала, застосовуючи при цьому народну медицину (заварювала тра­ву звіробою, давала таблетки від грипу, купувала дитячий чай, давала пити окріпну воду). В лікарню во­на зверталася не постійно, так як не бачила в цьому великої необхідності. Останнім часом, перед тим як доньку забрали, вона стала помічати, що дитина прихворіла, але в лікарню також не зверталася, так як вважала, що сама її вилікує. Дитину вона без догляду майже не залишала, та намагалася завжди знахо­дитися поруч з нею. Одного разу вона з малолітньою дочкою, а також співмешканцем йшли додому че­рез вулицю. Вона була в стані алкогольного сп'яніння з дитиною на руках та виражалася нецензурною лайкою так як посварилася з чоловіком. Більше таких випадків вона не пам'ятає. Крім того, вона визнала свою провину в тому, що дитину довела до хворобливого стану та зазначила, що у вихованні дитини до­пускала значні помилки і не забезпечувала необхідні умови для її розвитку. Інколи траплялося, що вона та співмешканець могли залишити доньку саму, а самі вживали спиртне, але це було лише декілька разів. Коли лікарі забрали у неї доньку, то вона зрозуміла, що своїм безвідповідальним відношенням до здо­ров'я та виховання дитини могла привести доньку до більш тяжких і навіть летальних наслідків. За час перебування доньки в лікарні, а це більше 4-х місяців, станом здоров'я та самопочуттям доньки жодного разу за весь цей час не ходила в лікарню і не цікавилася станом здоров'я своєї доньки.

Покази ОСОБА_1 відповідають обставинам справи та нею не оспорюються. Таким чином, факт скоєння злочину ОСОБА_1при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказан повністю.

Ці дії ОСОБА_1суд кваліфікує за ст 166 КК України, так як вона вчинила злісне невиконан­ня обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, а саме злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні вида і міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного нею злочину, дані про її особу, яка негативно характеризується за місцем проживання, сприяла встановленню істини по справі суд визнає обставиною, яка пом'якшує її відповідальність. Те, що злочин скоєно відносно малолітньої дитини, суд визнає обставиною, яка обтяжує її відповідальність.

З урахуванням викладених обставин, суд призначає ОСОБА_1 міру покарання за ст. 166 КК Украї­ни у вигляді позбавлення волі з застосуванням статті 75 КК України

Позов прокурора яро позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнення аліментів на її утримання підтверджений ма­теріалами справи, визнається підсудною та підлягає повному задоволенню на підставі ст.ст. 164, 165, 180-182, 191 Сімейного кодексу України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

Засудив;

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.166 КК України і призначити їй покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ст.76 п.2,3 КК України зобов'язати її не виїжджати за межі України на постійне прожи­вання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи. Повідомляти ці органу про зміну місця про­живання та роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно Ті неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до її повноліття на користь ди­тячого закладу, де буде знаходиться дитина. Аліменти стягувати з 31.01.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1. держмито 51 грн. на користь держави.

Речові докази медичну документацію повернути Білопільській ЦРЛ а особову справу на ОСОБА_1 (а.с. 64-70) залишити при справі.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення через Білопільський райсуд.