ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 21/109 15.01.09
За позовом Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова"
до Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська загальноосвітня приватна школа Британська міжнародна школа - Київ"
про визнання недійсними рішень та договорів купівлі-продажу
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
Від позивача: Марченко Р.В. за довіреністю, Копейчиков М.В. за довіреністю.
Від відповідача-1: Тетерятник О.В. за довіреністю
Від відповідача-2: Федоров Д.А. за довіреністю
Брали участь у судовому засіданні
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова" звернувся у Господарський суд м. Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі –Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська загальноосвітня приватна школа І - ІІІ ступенів "Британська міжнародна школа - Київ" (далі –Відповідач-2) про визнання недійсними п.п.10,11 Переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, затвердженого наказом ФДМУ №1312 від 07.08.2007; визнання недійсним наказу Фонду державного майна України №1363 від 15.08.2007, визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу КПБ-68 від 04.06.2008, визнання недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу КПБ-69 від 04.06.2008.
Позовні вимоги обґрунтовує таким чином. Відповідно до п. 51 Державної програми приватизації на 2000-202 роки у разі прийняття рішення про приватизації орендованого державного майна орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна. На підставі наказу ФДМУ від 07.08.2007 №1312 до переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, включено нежитлові приміщення загальною площею 2 660,7 по вул.. Толбухіна, 45 та загальною площею 1057,3 кв.м. по вул. Щербакова, 36-а, які орендуються ТОВ „Британська міжнародна школа - Київ”. Таким чином, Фонд державного майна України, приймаючи наказ від 15.08.2007 №1363 видав рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу з урахуванням компенсації орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди. Проте, як стверджує Позивач, приватизація державного майна відбулася із значним порушенням норм чинного законодавства. Перш за все це стосується того, що вартість невід’ємних поліпшень орендованого майна складає менш ніж 25 відсотків залишкової вартості майна, тому рішення про приватизацію прийнято із порушенням норм законодавства. Крім того, договори купівлі-продажу державного майна №КПБ-68 та №КПБ-69 від 04.06.2008 укладені Відповідачами момент, коли ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва були встановлені заходи до забезпечення позову, якою заборонено Позивачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 2 660,7 по вул. Толбухіна, 45 та загальною площею 1057,3 кв.м. по вул. Щербакова, 36-а.
Фонд державного майна України (далі –Відповідач-1) надав суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що заперечує проти позову. Вказує на те, що Позивач листом від 30.10.2003 №53/11058 не заперечувало проти відчуження спірного майна відповідно до Законів України „Про приватизацію державного майна”, а також приватизація зазначених об’єктів нерухомого майна погоджена органом управління –Міністерством промислової політики України. Крім того, ФДМУ стверджує, що обсяг здійснених невід’ємних поліпшень по кожному з об’єктів складає більше 25 відсотків. За таких обставин, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Київська загальноосвітня приватна школа І – ІІІ ступенів „Британська міжнародна школа - Київ” (далі –Відповідач-2) надав суду заперечення на позов. Зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що за кожним із об’єктів нерухомого майна обсяг невід’ємних поліпшень, здійснених орендарем, перевищує 25 відсотків.
В процесу слухання справи подав суду клопотання про припинення провадження у справі №21/109 щодо позовних вимог в частині визнання недійсними пунктів 10 та 1 Переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.08.07 №1312, визнання недійсним наказу №1363 від 15.08.07 про приватизацію об’єктів та визначення дати оцінки, з тих підстав, що вказані вимоги відносяться до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатися в порядку, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2008 (суддя Шевченко Е.О.) порушено провадження у справі №21/109 та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
За розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 27.10.2008 №01-1/567 у зв`язку з великою завантаженістю судді Е.О. Шевченка розглядом інших справ, справу №21/109 передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою суду від 28.10.08 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №21/109 до свого провадження та призначила розгляд справи у судовому засіданні на 18.11.2008.
У судовому засіданні суд відмовив Відповідачу-2 у задоволенні клопотання про припинення провадження справі з тих підстав, що відповідно до ст.12 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав підвідомчі господарським судам.
Ухвалою суду від 18.11.2008 у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів слухання у справі відкладено до 09.12.2008.
У судове засідання призначене на 09.12.2008 представник Відповідача не з’явився, через службу діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення слухання у справі. Представники відповідачів не заперечували щодо поданого клопотання у зв’язку з чим, в порядку ст.. 77 ГПК України суд виніс ухвалу про відкладення слухання у справі на 13.01.09.
13.01.09 у судове засідання з’явилися представники сторін. Представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представники Відповідачів заперечували та просили відмовити у позові повністю.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.01.09 для виготовлення повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ :
07.08.2007 року Фонд державного майна України (Відповідач-1) видав наказ №1312 (далі –Наказ №1312), відповідно до якого держаний орган приватизації включив до переліків об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об’єкти згідно з додатком. До переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, включено нежитлове приміщення загальною площею 2 660,7 кв. м, що орендується ТОВ "Британська міжнародна школа - Київ", м. Київ, вул. Толбухіна, 45 (п.10) та нежитлове приміщення загальною площею 1057,3 кв. м, що орендується ТОВ "Британська міжнародна школа - Київ", м. Київ, пр. Щербакова, 36-а (п.11).
Наказ № 1312 прийнятий Відповідачем-1 у відповідності до Державної програми приватизації на 2000 –2002 роки, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації” та ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу приватизацію)”.
На виконання Наказу №1312, відповідно до ст.ст. 8,9 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України видав наказ №1363 від 15.08.2007 (далі –наказ №1363), відповідно до якого прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення загальною площею 1057,3 кв.м, що орендується ТОВ „Британська міжнародна школа - Київ” і знаходиться на балансі держаного підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова”, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 36 А з урахуванням компенсації орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди; визначено дату оцінки та порядок інвентаризації об’єкта приватизації.
Листом від 30.10.203 №53/11058 Позивач повідомив Відповідача-2, що не заперечує щодо відчуження державного майна, за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 та м. Київ, вул. Щербакова, 36 „А” відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”.
Міністерство промислової політики України погодило приватизацію державного майна, за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 та м. Київ, вул. Щербакова, 36 „А”, виклавши свою позицію у листі від 29.01.2007 №2335.
Позивач вважає Наказ № 1312 та Наказ №1363 видані Відповідачем-1 з порушенням ст.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, оскільки вартість ідентифікованих поліпшень, здійснених Відповідачем-2 у вартості приватизованих спірних нежитлових приміщень, була меншою ніж 25 відсотків залишкової вартості майна.
04.06.2008 року Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір купівлі-продажу КПБ-68 (далі Договір КПБ-68), відповідно до якого Відповідач-1 зобов’язався передати Відповідачу-2 нежитлове приміщення загальною площею 1057,3 кв.м., що орендується Відповідачем-2, за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 36 - а літера А, а Відповідач-2 зобов’язався прийняти об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у договорі та здійснити реєстрацію права власності на об’єкт приватизації у бюро технічної інвентаризації. Пунктом 1.3 Договору КПБ –68 визначено, що питома вартість орендаря (Відповідача-2), що дорівнює вартості ідентифікованих поліпшень, які здійснені за рахунок коштів орендаря, становить 13% ринкової вартості об’єкта оцінки з поліпшеннями, що дорівнює 527 960, 00 грн.
04.06.2008 року Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір купівлі-продажу КПБ-69 (далі Договір КПБ - 69), відповідно до якого Відповідач-1 зобов’язався передати Відповідачу-2 нежитлове приміщення загальною площею 2660,7 кв.м., що орендується Відповідачем-2, за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 літера А, а Відповідач-2 зобов’язався прийняти об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у договорі та здійснити реєстрацію права власності на об’єкт приватизації у бюро технічної інвентаризації. Пунктом 1.3 Договору КПБ –69 визначено, що питома вартість орендаря (Відповідача-2), що дорівнює вартості ідентифікованих поліпшень, які здійснені за рахунок коштів орендаря, становить 9,5% ринкової вартості об’єкта оцінки з поліпшеннями, що дорівнює 942 963, 00 грн.
Покупець (Відповідач-2) зобов’язався використовувати придбані ним приміщення для здійснення навчально-виховного процесу дітей віком від 3 років та надання загальноосвітніх послуг (ст. 6 Договору КПБ –68 та Договору КПБ - 69), а в разі недотримання покупцем зобов’язань щодо збереження профілю діяльності приватизованих об’єктів, у п. 8.5 Договору КПБ –68 та у п.8.5 Договору КПБ –69 встановлено відповідні санкції.
За твердженням Позивача Договір КПБ - 68 та Договір КПБ - 69 суперечать вимогам ст.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, тому мають бути визнані недійсними з моменту їх вчинення на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами (ст. 20 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Позивач на підтвердження вимог про визнання недійсними пунктів 10 та 11 Наказу № 1312 та Наказу №1363 заявляє про невідповідність цих актів п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки.
Проте за результатами обговорення усіх обставин справи та дослідження доказів суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсними пунктів 10 та 11 Наказу № 1312 та Наказу №1363 не підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів).
Державну політику у сфері приватизації державного майна здійснює Фонд державного майна України (п.1 Тимчасового положення про Фонд держаного майна України, що затверджене Постановою Верховної Ради України 7 липня 1992 року N 2558-XII), який, відповідно до п. 6 Тимчасового положення, має право видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами.
Продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми (п.48 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки).
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України затверджує переліки об'єктів, які перебувають у державній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.
Таким чином, враховуючи наведене вище, та керуючись ст.ст. 7, 8, 9 Закону України „Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу приватизацію)”, саме Відповідач-1 уповноважений законодавчими актами України приймати рішення стосовно приватизації держаного майна, визначати спосіб приватизації та вчиняти інші дії стосовно підготовки об’єкта до приватизації та визначення його ціни.
Відповідно до п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, що затверджена Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 р. N 1723-III у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.
Державне нерухоме майно, площею 1057,3 кв.м., що розміщене за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 36 –а, передане в строкове платне користування (оренду) Відповідачу-2 на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.10.2002 № 449, а державне нерухоме майно, площею 2660,7 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 кв.м., передане в строкове платне користування (оренду) Відповідачу 2 на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.10.2002 № 449.
Згідно довідки Державного підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс” від 05.07.2007 №53/3977, яка залучена до матеріалів справи, залишкова вартість дитячого дошкільного закладу №227, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 станом на 01.07.2007 складає 1183925,83 (один мільйон сто вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять грн. вісімдесят три коп.) грн., а залишкова вартість дошкільного дитячого закладу №42, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 36-а, станом на 01 липня 2007 року складає 131240,84 (сто тридцять одна тисяча двісті сорок грн. вісімдесят чотири коп.) грн.
На підтвердження витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого майна, судом беруться до уваги аудиторські висновки ТОВ „Аудиторська фірма „Сампіта”, що залучені до матеріалів справи.
Так, в аудиторському висновку ТОВ „Аудиторська фірма „Сампіта” щодо підтвердження витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого нерухомого майна, розташованого за адресою : м. Київ, вул. Толбухіна, 45, встановлено, що за рахунок власних коштів ТОВ „Загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Британська міжнародна школа - Київ” здійснено невід’ємні поліпшення на суму 942962,56 грн. Тому, обсяг невід’ємних поліпшень будівлі дитячого дошкільного закладу №227 загальною площею 2660,7 кв.м. по вул. Толбухіна,45 (літера „А”) у м. Києві складає 79 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості цього майна.
А у висновку ТОВ „Аудиторська фірма „Сампіта” щодо підтвердження витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 36 –а встановлено, що за рахунок кошті ТОВ „Загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Британська міжнародна школа - Київ” здійснено невід’ємні поліпшення на суму 527960,00 грн. Тому обсяг невід’ємних поліпшень будівлі дитячого дошкільного закладу №42 загальною площею 1057,3 кв.м. по вул. Щербакова, 36-а (літера „А”) у м. Києві складає 402 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості цього майна.
За таких обставин, за кожним об’єктом, що орендовані Відповідачем-2, обсяг невід’ємних поліпшень, здійснених орендарем, перевищив 25 відсотків. Тому суд прийшов до висновку, що Відповідачем-1 в процесі прийняття пунктів 10 та 11 Наказу № 1312 та Наказу №1363 дотримані вимоги п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки.
Інших нормативних підстав та обґрунтувань для визнання наказів Відповідача-1 Позивачем не наведено.
Що стосується позовних вимог щодо визнання недійсними Договорів КПБ - 68 та КПБ –69, то вказані вимоги залишаються судом без задоволення з огляд на такі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З наведеної норми вбачається, що господарське зобов’язання може бути визнано судом недійсним на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади. Сторонами у спірних договорах № КПБ - 68 та № КПБ - 69 є Фонд державного майна України (Відповідач-1) і ТОВ „Загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Британська міжнародна школа - Київ” (Відповідач-2).
Таким чином, позивач не є стороною оспорюваних ними договорів, крім того, він не є органом державної влади, тому у нього відсутні будь-які правові підстави вимагати визнання договорів № КПБ - 68 та № КПБ - 69 недійсними на підставі статті 207 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Доказом того, що Позивач є заінтересованою особою щодо визнання Договорів недійсними, є, за твердженням Позивача, перебування об’єктів, що приватизовані (викуплені) згідно з Договорами КПБ - 68 та № КПБ –69, на балансі у останнього. Інших підстав Позивач суду не повідомив.
Заінтересованою особою, виходячи із системного аналізу ст.215 ЦКУ та ст.1 ГПК України суд вважає, зокрема, особу, права та охоронювані законом інтереси якої порушені внаслідок укладення оспорюваних договорів.
Проте, Позивач не навів суду жодних підстав та нормативно-правового обґрунтування на підтвердження обставин щодо порушення його прав та інтересів внаслідок укладення Договорів КПБ - 68 та № КПБ –69.
Невідповідність Договорів пункту 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки спростована доказами, що наявні в матеріалах справи та поясненнями Відповідачів, про що зазначалось вище.
Щодо твердження Позивача, що Договори КПБ - 68 та № КПБ –69 були укладені у момент, коли діяли заходи до забезпечення позову, що запроваджені ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва 17.09.2008, судом встановлено таке.
Ухвалою від 17.09.2007 Солом’янський районний суд м. Києва у справі № 2-3875-1/07 за позовом Первинної профспілкової організації на Державному підприємстві Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова до ОСОБА_6, про зобов’язання вчинити дії, вирішено заборонити Державному підприємству Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти дії, направлені на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 2660, 7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 та нежитлового приміщення загальною площею 1057,3 кв.м. за адресою : м. Київ, вул. Щербакова, 36-а, в тому числі укладати угоди щодо проведення підготовки вказаних об’єктів до приватизації, здійснення оцінки майна в процесі приватизації тощо.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.04.2008 за результатами розгляду апеляційної скарги Первинної профспілкової організації на Державному підприємстві Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова на ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 22.02.2008 про залишення позову без розгляду, вирішено апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 22.02.2008 - скасувати, а справу –передати на розгляд до суду першої інстанції.
Інших доказів на підтвердження обставин дії заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти дії, направлені на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 2660, 7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 45 та нежитлового приміщення загальною площею 1057,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 36-а, в тому числі, укладати угоди щодо проведення підготовки вказаних об’єктів до приватизації, здійснення оцінки майна в процесі приватизації тощо, Позивачем суду не забезпечено.
Так, відповідно до стаття 18 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону (ухвали судів у цивільних справах).
Тому за наявних у справі доказів, твердження Позивача про чинність ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 17.09.2007 про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає таким, що не підтверджене наявним у справі доказами та поясненнями представників Сторін.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача суперечать наявним доказам та встановленим обставинам, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пукшин Л.Г.