справа № 2-3236/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Олексієнко О.В.;
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 міської ради, в якому вказали, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності їм та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 листопада 1998 року. 06 вересня 2008 року ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частини вказаної квартири. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина ОСОБА_2 та сини ОСОБА_3, ОСОБА_1. Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, а ОСОБА_1 прийняв спадщину фактично, оскільки на час смерті батька проживав у квартирі разом з ним та звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що частки у праві спільної сумісної власності не визначені. Просили визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та розмір частки спадкодавця ОСОБА_7 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, рівними, тобто кожному належить по 1/6 частині, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_7, померлого 06 вересня 2008 року.
Ухвалою суду від 30 червня 2009 року, за клопотанням сторін по справі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були виключені з числа позивачів. Первісний відповідач ОСОБА_6 міська рада був замінений належними відповідачами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.
Відповідачі у судове засідання не з’явились, письмово просили справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.
Третя особа в судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.
Суд вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (до шлюбу ОСОБА_4) ОСОБА_8, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська 30 листопада 1998 року, та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 239п-62-124 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.8,13).
Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином, фактично, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 належить кожному по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1.
06 вересня 2008 року ОСОБА_7 помер (а.с.21). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина померлого – ОСОБА_2 та сини ОСОБА_3, ОСОБА_1 (а.с.22, 23, 24).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, оскільки в порядку ст. 1269 ЦК України, у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. В той саме час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини, оскільки у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори з заявами про відмову від спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Так, згідно довідки Другої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори від 24.07.2009 року, після смерті ОСОБА_7, померлого 06 вересня 2008 року з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1. З заявою про відмову від спадщини звертались ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідоцтво про право на спадщину 28.03.2008 року видане ОСОБА_1.
Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач фактично успадкував 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті батька, і тому вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 1261, 1269, 1274 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом – задовольнити .
Визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та розмір частки спадкодавця ОСОБА_7, померлого 06 вересня 2008 року в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, рівними, тобто кожному належить по 1/6 частині.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_7, померлого 06 вересня 2008 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.О. Скрипник