ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

17 листопада 2009 р.                                                                                   № 30/251  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиПодільської районної в м. Києві ради

на рішеннягосподарського суду  м. Києва від 11.06.2009р.

у справі№ 30/251

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Клуб"

до1.          Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО-Сервіс"

2.          Комунального підприємства " Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

провизнання права власності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

 Касаційна скарга Подільської районної в м. Києві ради на рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2009р. справі №30/251 подана до Вищого господарського суду України  з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з  частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.

Порядок і розміри сплати Державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.  

За змістом підпункту г) пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів  справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При звернення з позовом до господарського суду позивачем сплачено мито в розмірі 85 грн., тому  при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити мито в розмірі 42, 50 грн.

До касаційної скарги Подільської районної в м. Києві ради не додані докази сплати держаного мита, що підтверджується змістом додатку до касаційної скарги.

Разом з тим, слід відзначити, що скаржник в даному випадку не користується пільгою, передбаченою пунктом 11 ст. 4 названого Декрету, оскільки звертається до касаційної інстанції в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, як особа, що не була залучена до участі у справі.

Вказана обставина є підставою для повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4  частини першої  статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з  урахуванням вимог статтей 53, 110, 111   цього Кодексу.

Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому порядку подання касаційної скарги визначеному ст. 109 Кодексу та всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4  частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України          

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Подільської районної в м. Києві ради на рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2009р. справі №30/251  повернути скаржнику  без розгляду.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя
Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.