ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
26.07.06 Справа № 14/15(14/71(5/316)).
За позовом Холдингової компанії закритого акціонерного товариства "Совтрансавто" м. Москва, Російська Федерація
до 1. Закритого акціонерного товариства "Транс-Кінг", м. Луганськ, Україна
2. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, Україна
про стягнення 15110713 доларів США
Головуючий Суддя Суддя | Яресько Б.В. Мінська Т.М. Пономаренко Є.Ю. |
За участю: |
Від позивача | Не прибув |
Від 1 відповідача | Пекерман М.В. дов. б/н від 25.07.2006 р., Сосновська Г.І. дов. б/н від 25.07.2006 р., Варічев М.Я. дов. б/н від 05.07.2006 р. |
Від 2 відповідача | Не прибув |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ВСТАНОВИВ: У червні 1997 року ХК АТВТ “Совтрансавто-Холдінг” звернулась з позовом до арбітражного суду Луганської області про визнання недійсним статуту ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ”, зареєстрованого 23.01.96, та скасування його державної реєстрації. За зазначеним позовом порушено справу № 05/162-12/2н.
Рішенням арбітражного суду Луганської області у справі № 05/162-12/2н від 04.08.97, залишеним без змін постановою цього ж суду від 14.10.97, у позові відмовлено.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 06.03.98 вказані рішення та постанова скасовані, а справа передана на новий розгляд до арбітражного суду Київської області. В арбітражному суді Київської області справі було присвоєно № 70/10-98.
Під час нового розгляду справи, позивач доповнив позов вимогою про визнання недійсними рішень зборів АТВТ “Совтрансавто-Луганськ” від 03.01.96.
Рішенням арбітражного суду Київської області від 23.06.98 у цій справі у позові відмовлено, а постановою цього суду від 12.10.98 та постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 12.01.99 наведене рішення залишено без змін.
У листопаді 1997 року ХК “Совтрансавто-Холдінг” подала позов до арбітражного суду Луганської області про визнання недійсним рішення генерального директора ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” Леснічевського А.О. від 26.12.96 про збільшення статутного фонду на 1/3. Листом заступника голови Вищого арбітражного суду України від 18.01.98 позовні матеріали були передані на розгляд до арбітражного суду Київської області, де було порушено справу № 13/10-98.
Під час розгляду справи позов було доповнено вимогами про визнання недійсними рішень генерального директора ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” Леснічевського А.О. від 11.08.97 та від 20.10.97, скасування державної реєстрації змін до установчих документів у зв'язку зі збільшенням Статутного фонду, визнання недійсним рішення зборів від 01.02.98, де було затверджено нову редакцію статуту та скасування його державної реєстрації.
Рішенням арбітражного суду Київської області від 23.06.98 у справі № 13/10-98 у позові відмовлено, а постановою цього суду від 12.10.98 та постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 12.01.99 зазначене рішення залишене без змін.
Постановою президії Вищого арбітражного суду України від 21.04.00 всі судові рішення у справах №№ 70/10-98, 13/10-98 скасовані, справи передані на новий розгляд до арбітражного суду Київської області.
В арбітражному суді Київської області справи об'єднано в одну з присвоєнням № 70/10-13/10-98, до участі у справі залучено прокурора, а також ЗАТ “Транс-Кінг” та Луганський міськвиконком як відповідачів.
Під час нового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, зазначивши, що у зв'язку з ліквідацією ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” відновлення його корпоративних прав є неможливим. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 15 110 713 доларів США на відшкодування збитків, нанесених внаслідок спільних зловмисних дій відповідачів, спрямованих на позбавлення позивача корпоративних прав, що випливають з володіння 49% акцій ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ”.
Рішенням господарського суду Київської області від 10-23.04.01:
- у частині вимог до ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” провадження у справі припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України;
- у частині вимог до виконавчого комітету Луганської міської ради у позові відмовлено;
- у частині вимог до ЗАТ “Транс Кінг” позов залишено без розгляду на підставі пунктів 3, 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України;
- визнано недійсним пункт 144 статті 15 додаткової угоди від 23.03.99 про внесення змін та доповнень до установчого договору про створення ЗАТ “Транс Кінг”;
- зобов'язано ЗАТ “Транс Кінг” передати позивачу майно, внесене ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ" як частку внеску до статутного фонду ЗАТ “Транс Кінг” згідно з актом приймання-передачі станом на 01.04.99.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.02 зазначене рішення змінено:
- у частині вимог до ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” провадження у справі припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України;
- у частині вимог до виконавчого комітету Луганської міської ради та до ЗАТ “Транс Кінг” у позові відмовлено;
- у решті рішення суду першої інстанції скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.02 постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.
25.07.02 ухвалено рішення Європейського суду з прав людини у справі “Совтрансавто-Холдінг” проти України (заява № 48553/99), цим судовим органом визнано порушення з боку держави Україна прав позивача, гарантованих останньому протоколом 1 статті 1 та статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод. В подальшому рішенням від 02.10.03 Європейського суду з прав людини на користь позивача було присуджено справедливу сатисфакцію в сумі 625 000 Євро.
Постановою Верховного Суду України від 19.08.03 постанова Вищого господарського суду України від 24.12.02 у частині вимог до ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” залишена без змін, а у частині вимог до інших відповідачів - постанова Вищого господарського суду України від 24.12.02, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.12.02 та рішення господарського суду Київської області від 10-23.04.01 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Верховним судом України зазначено, що подальше схвалення позивачем рішення загальних зборів не спростовує неправомочність загальних зборів акціонерів товариства від 03-15.01.1996 року приймати будь-які рішення.
Заявлені позовні вимоги про відшкодування шкоди зобов'язували суди, і при розгляді цього спору, давати оцінку правомірності дій, рішень, відповідності угод закону, цілям діяльності юридичних осіб-відповідачів, які, за доводами позивача, спочатку призвели до суттєвого зменшення долі позивача в статутному фонді ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", а потім до ліквідації товариства.
За змістом статті 440 Цивільного кодексу УРСР, шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Доводи про законність подальших дій, рішень відповідачів, угод між ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та ЗАТ “Транс Кінг”, оскільки, такі не визнані недійсними (незаконними) судовими рішеннями в інших справах та не заявлені при вирішенні цього спору, не відповідають вимогам чинного законодавства. Ці доводи є наслідком помилкових попередніх висновків, зокрема, й про відповідність рішень загальних зборів про затвердження статуту та положень останнього Закону, законність трьох одноособових рішень генерального директора про збільшення статутного фонду ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” на 1/3.
В господарському суді Луганської області справі було присвоєно новий номер - №5/316. Рішенням господарського суду Луганської області у справі №5/316 від 07.05.04, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.04, у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.04 рішення господарського суду Луганської області від 07.05.04 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.04 були повністю скасовані, як такі, що прийняті всупереч обов'язковим вказівкам і позиції Верховного Суду України в даній справі. Одночасно справа №5/316 повторно направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
При новому розгляді справи позивач, керуючись ст.22 ГПК України, заявою від 10.03.05 зменшив позовні вимоги до суми 14926941 доларів США, виключивши з позовних вимог 200000 доларів США - видатків понесених ним внаслідок захисту майнових прав в судових органах України і збільшив суму фактичних збитків на 5267 доларів США. Зокрема, позивач просить суд відшкодувати солідарно за рахунок відповідачів шкоду (збитки) в сумі 14926941 дол. США, заподіяну позивачу спільними протиправними діями відповідачів внаслідок позбавлення позивача корпоративних прав, що випливали з володіння ним 49-відсотковим пакетом акцій ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ”. Шкоду розраховано позивачем як різницю між грошовими коштами, які позивач міг би отримати у випадку ліквідації ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” до порушення його корпоративних прав та сумою, яка була фактично отримана ним після фактичної ліквідації цього товариства в серпні 1999 року.
Порушення корпоративних прав, на думку позивача, полягало спочатку в позбавлені його права контролю за управлінням ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ”, а в подальшому позбавленні права на отримання відповідної частини вартості майна товариства при його ліквідації.
Перший відповідач (ЗАТ “Транс Кінг”) проти позову заперечував з тих підстав, що правонаступництво сторін у даній справі, як позивача, так і першого відповідача, відсутнє. Загальні збори та подальша діяльність ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” відбувались у відповідності з вимогами законодавства України, яке було чинним на той період. При ліквідації ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” позивач одержав вартість акцій з урахуванням індексації, яка проводилась відповідно до вимог законодавства України, розмір шкоди позивачем документально не доведено.
Виконком Луганської міської ради (другий відповідач) проти позову також заперечував, посилаючись на те, що при здійсненні державної реєстрації установчих документів ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та змін до них було додержано всіх вимог законодавства, діючого на момент реєстрації, а його визначення відповідачем за даним позовом є необґрунтованим.
На даний час ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” ліквідовано. З цих підстав припинення провадження у справі щодо ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” залишено в силі постановою Верховного Суду України від 19.08.03.
Рішенням від 20.05.05 по справі №14/71-(5/316) місцевий господарський суд Луганської області частково задовольнив позовні вимоги позивача:
- стягнув з закритого акціонерного товариства “Транс Кінг” на користь Холдінгової компанії - закритого акціонерного товариства “Совтрансавто” 1616178,33 долари США спричиненої шкоди;
- в решті позову відмовив;
- стягнув з закритого акціонерного товариства “Транс Кінг” на користь Холдінгової компанії - закритого акціонерного товариства “Совтрансавто” 119,64 долари США судових витрат;
- стягнув з Холдінгової компанії - закритого акціонерного товариства “Совтрансавто” на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 37 коп.;
- стягнув з Холдінгової компанії - закритого акціонерного товариства “Совтрансавто” на користь закритого акціонерного товариства “Транс Кінг” 759 грн. 05 коп. судових витрат;
- стягнув з закритого акціонерного товариства “Транс Кінг” на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 12 грн. 63 коп.
Зазначене рішення постановою Луганського апеляційного господарського суду від 02.09.2005 р., та постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2006 р. було залишено без змін.
Перший відповідач 04.01.2005 року звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112 ХПК України та просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити позовні вимоги ХК “Совтрансавто” у повному обсязі .
Як на нововиявлену обставину заявник посилається на лист Фонду державного майна України від 09.09.2005 року № 10-27-14089 (а.с. 26 т. 20) направлений на адресу адвоката Сосновської Г.І. яким Фонд державного майна України у відповідь на її запит від 30.08.2005 р. № 11-08/05 повідомив її що станом на 08.09.2005 право власності Російської Федерації на майно підприємства “Совавто-Луганськ” не визнано, відповідний протокол не підписано.
Лист від 09.09.2005 р. за № 10-27-14089 був переданий адвокатом Сосновською Г.І. першому відповідачу 02.12.2005 р. за актом прийому-передачі (а.с. 27 т. 20)
В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України від 28.12.2005 р. № 372 перший відповідач зазначає, що вказаний лист свідчить про те, що на сьогоднішній день право власності Російської Федерації на майно підприємства “Совавто-Луганськ” не визнано, відповідно під час розгляду справи суду було не відомо, що акції отримано ХК “Совтрансавто-Холдинг” за результатами незаконної приватизації. В зазначеній заяві перший відповідач просить суд відновити строк подання заяви у зв’язку з тим, що ці обставини стали йому відомі тільки тепер.
30.05.2006 року від першого відповідача надійшло клопотання від 29.05.2006 р. (а.с.33-34 т. 20) в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25.11.2005 р. по справі № 2-4970/2005р. за позовом Герей Івана Юрійовича до Холдингової компанії Закрите акціонерне товариство “Совтрансавто”, Закритого акціонерного товариства “Транс Кінг” про визнання дійсною та законною додаткової угоди про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р., визнання дій посадових осіб ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та ЗАТ “Транс Кінг” законними та зобов’язати ЗАТ “Транс Кінг” скликати загальні збори акціонерів з порядком денним “Про суттєву загрозу інтересам товариства у зв’язку зі зверненням у судові органи третіх осіб”.
Зазначеним рішенням Ленінський районний суд м. Луганська позов задовольнив частково, визнав додаткову угоду про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р. –угодою, що направлена на придбання “Совтрансавто-Луганськ” корпоративних прав в ЗАТ “Транс Кінг”.
Визнав додаткову угоду про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р. дійсною та законною.
Визнав дії посадових осіб ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та ЗАТ “Транс Кінг” такими що були здійсненні для укладення та на виконання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” в 23.03.1999 р. правомірними.
У задоволенні позовних вимог Герей Івана Юрійовича в частині зобов’язати ЗАТ “Транс Кінг” скликати загальні збори акціонерів з порядком денним “Про суттєву загрозу інтересам товариства у зв’язку зі зверненням у судові органи третіх осіб” відмовити.
Справа № 2-4970/2005 р. в Ленінському районної суді м. Луганська слухалась за участю представників першого відповідача.
Позивач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, письмових пояснень на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надав.
Від другого відповідача 26.07.2006 р. в 10-30 год. надійшло клопотання від 25.07.2006 р. № 0103-11/4015а про перенесення розгляду справи у зв’язку з відпусткою уповноваженої особи.
З врахуванням спливу строку розгляду справи встановленого ст. 114 Господарського процесуального кодексу України судова колегія відхиляє зазначене клопотання.
У судовому засіданні представники першого відповідача пояснили, що на їх думку висновки Ленінського районного суду м. Луганська, що містяться у зазначеному рішенні від 25.11.2005 р. щодо визнання додаткової угоди про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р. дійсною та законною, та визнання дій посадових осіб ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та ЗАТ “Транс Кінг” що були здійсненні для укладення та на виконання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” в 23.03.1999 р. правомірними є нововиявленими обставинами, оскільки свідчать про відсутність факту завдання ЗАТ “Транс Кінг” шкоди ХК ЗАТ “Совтрансавто” м. Москва, крім того рішенням Ленінського суду було встановлено, що сторонами додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р. є у тому числі і фізичні особи в зв’язку з чим провадження у господарській справі підлягає припиненню відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про залишення рішення суду без змін, а заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Перший відповідач зазначає, що на його думку нововиявленою обставиною є інформація, що міститься в листі Фонду державного майна України від 09.09.2005 року № 10-27-14089 (а.с. 26 т. 20) направлений на адресу адвоката Сосновської Г.І. про те що станом на 08.09.2005 право власності Російської Федерації на майно підприємства “Совавто-Луганськ” не визнано, відповідний протокол не підписано.
Перший відповідач не зазначив яке саме наявність, чи відсутність права власності Російської Федерації на майно підприємства “Совавто-Луганськ” має відношення до рішення суду по цій справі.
В процесі розгляду справи судом досліджувалися питання створення, реорганізації та ліквідації Автотранспортного підприємства міжнародних перевезень “Совтрансавто-Луганськ”, акціонерного товариства відкритого типу “Совтрансавто-Луганськ”, Закритого акціонерного товариства “Совтрансавто-Луганськ”, що стосується підприємства “Совавто-Луганськ” про яке йде мова в наданому першим відповідачем листі Фонду державного майна України від 09.09.2005 року № 10-27-14089 то воно не має відношення до спору.
За таких обставин, визнання або невизнання права власності Російської Федерації на майно підприємства “Совавто-Луганськ” не є нововиявленою обставиною у справі № 14/71-(14/71)-(5/316).
Перший відповідач також посилається як на нововиявленні обставини на висновки Ленінського районного суду м. Луганська, що містяться у рішенні від 25.11.2005 р. щодо визнання додаткової угоди про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” від 23.03.1999 р. дійсною та законною, та визнання дій посадових осіб ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ” та ЗАТ “Транс Кінг” що були здійсненні для укладення та на виконання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг” в 23.03.1999 р.
Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1 ( v0001700-81 ) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Обставини досліджені в рішенні Ленінського районного суду м. Луганська досліджувалися при прийнятті рішення господарським судом Луганської області 20 травня 2005 р.
Різна оцінка зазначених обставин господарським судом Луганської області та місцевим судом Ленінського району м. Луганська не може вважатися нововиявленими обставинами, оскільки як зазначалося раніше нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а не їх оцінка та висновки щодо них викладені в іншому судовому рішенні.
За таких обставин, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25.11.2005 р. у справі № 2-4970 та висновки що в ньому містяться не є нововиявленими обставинами у справі № 14/71-(14/71)-(5/316).
Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду України по справі № 17/32 від 21.02.2006 року.
Крім того, зазначене рішення Ленінського районного суду м. Луганська було прийнято у відкритому судовому засіданні 25.11.2005 р. в якому приймав участь представник першого відповідача, з відповідним клопотанням перший відповідач звернувся 30.05.2006 р. тобто з пропуском двох місячного строку встановленого ст. 113 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням вищевикладеного суд не вбачає наявності нововиявлених обставин, які не були відомі заявнику, та що мають істотне значення для справи.
За таких обставин заява про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 20 травня 2005 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на першого відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 20.05.2005 р. по цій справі.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.05.2005 р. по цій справі залишити без змін.
Головуючий Б.В. Яресько
Суддя Т.М. Мінська
Суддя Є.Ю. Пономаренко