ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
______________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
"22" вересня 2009 р. Справа № 2а-1055/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Я. Ю.,
секретар судового засідання , за участюпредставника позивача – ОСОБА_1; представників відповідача – Пожоги Р.Г., Григоришина О.М.,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом приватного підприємеця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі проведено перевірку позивача та за її результатами складено акт, на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення № 0000651700/0 та № 0000651700/1, якими визначено, що позивач порушив вимоги ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі при проведені перевірки не взяла до уваги акт виконаних робіт по ремонту виробничих приміщень, договір оренди виробничих приміщень, акт списання матеріалів (цементу) за перевірений період, що стало підставою для нарахування податкового зобов’язання по ПДВ та застосуванню штрафних (фінансових) санкцій. Приватний підприємець ОСОБА_4 вважає винесені податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, у зв’язку із необґрунтованістю та прийнятими з порушенням п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали та просив суд залишити його без задоволення у зв’язку з його безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Посадовими особами ДПІ у Сторожинецькому районі була проведена позапланова виїзна перевірка на підставі ч.13 ст.11-1 Закону України " Про державну податкову службу в Україні ". За наслідками перевірки був складений акт № 204/17/2563003902 від 05.03.2009 року.
На підставі акту перевірки ДПІ в Сторожинецькому районі прийняла податкові повідомлення-рішення від 06.03.2009 р. №0000651700/0 та від 19.05.2009 р. 0000651700/1, якими визначила суму податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість 14025,00 грн. та застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 7013,00 грн.
Перевіркою встановлено, що в травні місяці 2008 року СПД –фізичною особою ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту придбаний в ТзОВ “Боянівка” цемент на загальну суму 84150 грн., в т.ч. ПДВ 14025 грн. Згідно пояснення бухгалтера ОСОБА_5 цемент був використаний для ремонту приміщень орендованих у СПД ОСОБА_6, але підтверджуючих документів на момент перевірки не представлено. В порушення ст. 7 п. 7.4 пп. 7.4.1, п.п.7.4.2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997року №168/97-ВР ( із змінами та доповненнями ) платником не правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 14025 грн. На підставі ст. 7 п. 7.4 пп. 7.4.1 вказаного Закону донараховано ПДВ в сумі 14025 грн.
Надання в якості доказу договору оренди № 1 від 01.01.2005 року між приватними підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не відповідають вимогам законодавства України та є нікчемним.
Договір-оренди № 1 від 01.01.2005 року укладений на невизначений термін тобто більш чим на три роки.
Пунктом 2 статті 793 ЦК України Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди ( їх окремої споруди ) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Пунктом 1 статті 220 ЦК України у разі не додержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Статтею 640 пунктом 3 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.
Крім того поряд з істотними умовами у договорі обов’язково мають бути зазначені повні реквізити сторін.
Відповідно до п.п. «б»п.п 4.4.2 п.4.2 ст. 4 Закону № 2181- ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході судового розгляду справи судом не встановлено фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, тому дії відповідача слід визнати правомірними.
Враховуючи вищезазначене повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку –у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судом не вирішується питання про судові витрати, оскільки позивачеві у задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову в повному обсязі виготовлено 29 вересня 2009 року.
Суддя Я.Ю. Ковалюк