Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2009 р. справа № 34702/08/0570
час прийняття постанови: 15.05
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Курнаді Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки
про зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2007 роки як дитині війни
за участю
позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2007 роки як дитині війни в сумі 2733 грн. 30 коп. (з урахуванням заміни неналежного відповідача).
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо невиплати підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року. У письмовій заяві позивач просила розглянути справу без її участі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що жодним нормативно-правовим актом не встановлений обов’язок органів Пенсійного фонду України здійснювати таку доплату, а також на відсутність коштів і джерел здійснення виплат та порядку обчислення такого підвищення до пенсії та не передбачення законодавством автоматичного відновлення дії норми, яка визнана неконституційною. Відповідач просив розглянути справу без участі його представника.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується пенсійним посвідченням із відповідною відміткою.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію статті 6 даного закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом № 3235-IV від 20 грудня 2005 року і зупинення цієї норми не було визнано неконституційним, внаслідок чого в частині зобов'язання здійснити нарахування соціальної допомоги за 2006 рік позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність порушення відповідачем прав позивача.
Статтею 71 Закону України Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія даної норми була зупинена також і на 207 рік. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Враховуючи зазначене, стосовно 2007 року позовні вимоги підлягають задоволенню частково, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 рок № 10-рп/2008).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.
Суд не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предметом спору є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому. Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2007 роки як дитині війни в сумі 2733 грн. 30 коп. задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки здійснити Аршиновій Парасковії Тимофіївні з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 лютого 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 2 березня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Смагар С.В.