У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого-судді |
Кравченка К.Т. |
|
суддів за участю прокурора |
Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Саленка І.В. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 10 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку с. Мішанка Петриківського
району Гомельської області Білорусії,
жительку м. Краснограда Харківської
області, судимості не має,
засуджено:
- за ч.1 ст.315 КК України на один рік обмеження волі;
- за ч.1 ст.317 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.309 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 всього майна, що є її особистою власністю.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 всього майна, що є її особистою власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 659 грн. 05 коп. судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2006 року вирок Красноградського районного суду від 10 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінено.
У частині засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.315 КК України вирок скасовано, а справу закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України. Дії винної за епізодами незаконного безоплатного збуту психотропних речовин 1 березня 2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також 3 березня 2006 року - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перекваліфіковано з ч.2 ст.307 на ч.2 ст.309 КК України.
За ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, ОСОБА_1 постановлено вважати засудженою за цей злочин на п'ять років позбавлення волі без конфіскації 1/3 майна, що є її особистою власністю.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено п'ять років позбавлення волі.
Як визнав суд, 1 березня 2006 року, ОСОБА_1, у період з 9 до 10 години, перебуваючи у квартирі на АДРЕСА_1, безоплатно збула для особистого вживання ОСОБА_2 0,0258 г. та ОСОБА_3 - 0,0194 г. психотропної речовини - первитин, яку незаконно виготовила у лютому 2006 року.
3 березня 2006 року, у проміжок часу з 2 до 3 годин, ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі на АДРЕСА_1, незаконно, без мети збуту, повторно виготовила психотропну речовину - первитин, із якого, відповідно, 0,04 г., 0,0309 г. та 0,0194 г. безоплатно збула ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які вжили цю речовину у квартирі винної.
Крім того, 3 березня 2006 року, приблизно о 5 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі за вказаною адресою, незаконно збула особі, яка проводила оперативну закупку, за 100 грн. 0,1605 г. психотропної речовини - первитина. Решту психотропної речовини вагою 0,4456 г. ОСОБА_1 незаконно зберігала за місцем свого проживання.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію її злочинних дій, просить із урахуванням пом'якшуючих обставин, призначити їй більш м'яке покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення судових рішень без зміни, а скарги засудженої - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженої підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується наведеними у вироку доказами і у касаційній скарзі не оспорюється.
Суд дійшов вірного висновку щодо кваліфікації дій винної за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 та ч.1 ст.317 КК України, і це рішення є правильним.
Призначаючи засудженій покарання, місцевий суд та суд апеляційної інстанції дійшли висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд апеляційної інстанції підставно пом'якшив засудженій покарання, призначивши його нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.307 КК України, відповідно до вимог ст.69 КК України (щодо конфіскації майна).
Разом із тим, призначаючи покарання винній, місцевий та апеляційний суди недостатньо повно урахували дані про особу ОСОБА_1, а саме, те, що вона злочини вчинила вперше, позитивно характеризується.
Належним чином не враховано те, що у вчиненому ОСОБА_1 зізналася, розкаялася та сприяла розкриттю злочинів. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей 1997 на 2004 років народження, які залишилися на утриманні родичів засудженої.
Усі ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочинів та ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства і, на думку колегії суддів, є підставою для виправлення засудженої у більш короткі строки покарання.
З огляду на наведене, керуючись ст.394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 10 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом´якшити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України і вважати її засудженою за ч.2 ст.307 КК України на два роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України вважати ОСОБА_1 засудженою за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317 КК України, на три роки позбавлення волі.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.