16 травня 2007 року                                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 1 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 24 січня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Зазначали, що відповідачі у своїх запереченнях на апеляційну скаргу у цивільній справі № 2-1104/03 поширили про них неправдиві відомості та відомості, що порочать їх честь та гідність. Крім того, аналогічну інформацію вони виклали у своїх заявах до адміністрації Президента України та управління МВС України у Луганській області.

Посилаючись на те, що зазначена інформація є недостовірною та порочить їх честь і гідність, просили стягнути з відповідачів на їх користь            1 700 грн. на відшкодування моральної шкоди та 421 грн. 66 коп. судових витрат, а також спростувати поширену про них неправдиву інформацію.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від                    1 листопада 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24 січня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 задоволені частково: зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6 спростувати неправдиві відомості, викладені ними в запереченні на апеляційну скаргу від 20 листопада 2003 року у справі № 2-1104/03, стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь: ОСОБА_1 300 грн. на відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_3 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 36 грн. 15 коп. державного мита та компенсацію за відрив від звичайних занять. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,           ОСОБА_1 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від                    1 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від           24 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.