справа №2-2552/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року     Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -           Олексієнко О.В.;

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

  Позивачі 21 січня 2009 року звернулись до суду з вказаним позовом, в якому зазначили, що 17 жовтня 2008 року о 22-40 год. на перехресті пр. Правди та вул. Калинової у м. Дніпропетровську ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху при повороті ліворуч не уступив дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався по рівнозначній дорозі, у результаті чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів. Постановою АНД районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2008 року відповідач визнаний винним у вказаній дорожньо – транспортної пригоді. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження, та заподіяна йому матеріальна шкода  складає 18386,45 грн. Крім того, діями відповідача ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання, у зв’язку пошкодженням його автомобіля. Також під час ДТП, тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості отримала ОСОБА_2 та її витрати на лікування склали 480, 67 грн. У зв’язку з отриманими травмами їй була заподіяна моральна шкода.

Позивачі просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18386,45 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 10000 грн. та судові витрати, на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 480,67 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав суму заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 18386, 45 грн. та моральної шкоди на суму 500 грн. та суму заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 1500 грн. Позовні вимоги в іншій частині не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи № 3-22303/08р. відносно водія ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, матеріали дослідчої перевірки № 1318/08 за фактом ДТП за участю сторін, матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2008 року о 22-40 год. на перехресті пр. Правди та вул. Калинової у м. Дніпропетровську ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху при повороті ліворуч не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався по рівнозначній дорозі, у результаті чого здійснив зіткнення з вказаним автомобілем, спричинив останньому матеріальні збитки.

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, згідно постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2008 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 ч.1 КУпАП та притягнутий до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 68 гривень (а.с.9).

 У зв’язку з чим, вина водія ОСОБА_4  у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 17 жовтня 2008 року доведена в силу вищевказаної норми.

Згідно Висновку спеціаліста № 314/08 від 18 грудня 2008 року, матеріалі збитки, спричинені володільцю автомобілю НОМЕР_2  складають 18 386,45 грн. (а.с.10-26).

Встановлено, що власником автомобілю НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с.8).

Також, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров’я, про що свідчить довідка судово-медичного дослідження № 5074 від 17.10.2008 року (а.с.30).

Так, згідно наданих позивачкою квитанцій, судом встановлено, що внаслідок отриманих травм, нею були понесені витрати на придбання ліків та отримання довідки ОКЗ Бюро СМЕ на загальну суму 293,27 грн. (а.с.35-37).

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі, на підставі довіреності від 21 вересня 2007 року, володіла автомобілем НОМЕР_1  є ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, при встановлені розміру матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, бере до уваги висновок спеціаліста № 314/08 від 18 грудня 2008 року і вважає, що матеріальна шкода у розмірі  18386,45 грн., заподіяна володільцю пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді автомобілю НОМЕР_2,  підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

Також, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на лікування у розмірі 293,27 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Проаналізував доводи позивачів, суд вважає повністю доказаними наявність у них на протязі тривалого часу моральних страждань, оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка складається з душевних страждань, які він претерпів, у зв’язку з пошкодженням майна, володільцем якого він є. Також, діями відповідача моральна шкода заподіяна ОСОБА_2, яка полягає у душевних стражданнях, яка вона перенесла у зв’язку з отриманими травмами та лікуванням. Однак, до сум 10000 гривень, суд відноситься критично і вважає, що моральна шкода у розмірі 600 гривень заподіяна ОСОБА_1 та моральна шкода у розмірі 2000 грн., заподіяна ОСОБА_2 є реальною з врахуванням вимог розумності і справедливості.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача пропорційно до задоволених вимог підлягають стягненню, понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 208,10 грн., інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 500 грн., перевезення автомобілю у розмірі 350 грн., послуг телеграфу у розмірі 42,62 грн., всього на загальну суму 1130,72 грн. В той саме час, немає підстав для відшкодування вартості послуг нотаріуса по посвідченню довіреності, оскільки вказані витрати не відносяться до судових витрат, пов’язаних з розглядом цієї справи.

На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92, із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.94, №11 від 30.09.94, №15 від 25.05.98, №9 від 24.10.2003 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18 386,45 гривень (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 45 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 600 гривень (шістсот  гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1130,72 гривень (одна тисяча сто тридцять гривень 72 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 293,27 гривні (двісті дев’яносто три гривні 27 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень (дві тисячі гривень).

В іншій частині позовних вимог – відмовити .

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя                                                                                      К.О. Скрипник