У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  17 травня 2007 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Вікторія” про звільнення земельної ділянки та відшкодування збитків,

в с т а н о в и л а :

               У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач самоуправно встановив торгову палатку на орендованій ним земельній ділянці, внаслідок чого він був позбавлений можливості здійснювати торгівельну діяльність, доход від якої мав бути в розмірі 94600 грн.

             Заочним рішенням Березанського  районного суду від 2 грудня 2005 року позов  задоволено.

             Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 6 листопада 2006  року зазначене рішення районного суду в частині стягнення 94600 грн. скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.             

             У касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення апеляційного суду і  залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень. Порядок оскарження заочного рішення відповідачем було дотримано.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 6 листопада 2006 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін