Справа № 22ц-1524/2008 р.
Головуючий по 1 інстанції Прокулевич B.C.
Категорія 34
Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2008 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.
суддів: Захарова А.Ф.
Качана О.В.
при секретарі Шанауріна І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про накладення арешту на автомобіль «Пежо-306», який належить на праві власності ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при дорожньо-транспортній пригоді пошкодив належний йому автомобіль, в добровільному порядку відшкодувати заподіяні збитки не бажає, а тому він має намір звернутись до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року накладено арешт на належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль «Пежо-306».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року, вважаючи що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
15 липня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про накладення арешту на майно ОСОБА_1, автомобіль «Пежо-306» і 16 липня 2008 року ухвалою Уманського міськрайонного суду дана заява була
задоволена і накладено арешт на автомобіль «Пежо-306», який належить на праві власності ОСОБА_1 22 липня 2008 року, через шість днів після накладення арешту на автомобіль, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України та ч.2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовр визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. П.4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України зроблено виключення і допускається забезпечення позову до подання позовної заяви лише з метою забезпечення порушення права інтелектуальної власності.
Заява ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль подана та розглянути до подання позовної заяви, предметом якої не являється порушення права інтелектуальної власності, а відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції до скасування та відмови в арешті майна.
Керуючись ст.ст. 303, 308, п.2 ч.1 312, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року задоволити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року по справі за заявою ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль «Пежо-306», який належить на праві власності ОСОБА_1, -скасувати, та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про накладення арешту на автомобіль «Пежо-306», який належить на праві власності ОСОБА_1
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення, та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.