ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: рижий О.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"06" листопада 2017 р. Справа № 572/4376/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_3, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "06" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції про:

- визнання протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення головним державним виконавцем Рекашовою А.М. постанови від 18.11.2015 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 13.02.2014 р. про виконання Україною постанови Сарненського районного суду від 17.06.2009 р. в справі №2а-945, про сплату Україною 2000 євро, після тримісячного строку і до остаточного розрахунку про сплату простого відсотка в розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти та про скасування зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження;

- скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 18.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 59834/09, прийнятого 13.02.2014 року.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 06.09.2017року визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 постанови від 18.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 59834/09, прийнятого13.02.2014 року.

Скасовано постанову головного державного виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 18.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 59834/09, прийнятого 13.02.2014 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач та позивач подали апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про повне задоволення позову. Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що 19.06.2011року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що у 2011році положення ст.ст. 39,50,51,52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду. Обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився 01.11.2011року, часу зміни законодавства стосовно виплачуваної пенсії позивачу. Вказує, що державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження дотримано всі вимоги, рішення виконано в повному обсязі.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що фактично не погоджується з мотивами судового рішення, а зокрема вказує, що рішення національного суду є неналежно виконаним в частині, що стосується виплаченої суми та періоду такої виплати. Крім того, вказує, що суд не врахував, що порушення строку виконання Рішення Європейського суду з прав людини, яке тягне за собою застосування пені.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 17 червня 2009року по справі №2а-945 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі з 28.01.2009року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 в розмірі кратному до мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У зв'язку з невиконанням вказаних судових рішень суду, позивач звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою № 68467/12 від 9 жовтня 2012 року.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі «Щукін інші проти України» (заява № 68467/12 та 249 інших заяв) суд визнав прийнятними скарги заявників (у тому числі й скаргу ОСОБА_3.) за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг; констатував порушення Україною названих положень Конвенції та Першого протоколу до Конвенції; постановив, що: (a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000 Євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Головним держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42551810 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини з держави на користь ОСОБА_3

В межах здійснення даного виконавчого провадження Міністерство юстиції України виплатило ОСОБА_3 34786,92 грн., що еквівалентно 2000,00 євро справедливої сатисфакції, 106620,53 грн. заборгованості з виплати пенсії, присудженої національними судами згідно вимог статей 50, 54 Закону № 796-XII та 437,85 грн. пені за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини.

При цьому, нарахування з виплати пенсії, присудженої національними судами згідно вимог статей 50, 54 Закону № 796-XII 106620,53 грн. здійснено позивачу виходячи з розміру прожиткового мінімуму в розмірі 498 грн.

18 листопада 2015 року ДВС винесено спірну постанову про закінчення виконавчого провадження №42551810, у зв'язку з фактичним та у повному обсязі виконанням рішення Європейського суду з прав людини на підставі пункту 8 частини 1 статті 49, статті 50 Закону №606-XIV та пункту 5 статті 8 Закону №3477-IV.

Порядок виконання рішення Європейського суду, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі по тексту іменовано - Закон № 3477-IV), Законом "Про виконавче провадження" (далі по тексту іменовано - Закон № 606-XIV.

Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 3477-IV.

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 1 Закону № 3477-IV виконання рішення Європейського суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

Згідно зі статтею 10 Закону № 3477-IV з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції і протоколів до неї (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Частиною 1 статті 12 Закону № 3477-IV передбачено, що органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані:

а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру;

б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру;

в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва;

г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

Наказом Міністерства юстиції України № 1989/5 від 23 вересня 2013 року затверджено Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі - Порядок).

Цей Порядок регламентує питання взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Секретаріат) щодо збору необхідних документів та інформації під час розгляду Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) заяв зі скаргами на невиконання рішень судів, вжиття заходів щодо їх термінового виконання та заходів з виконання рішень Європейського суду.

Так, за пунктами 8-15 Порядку визначено, що у разі постановлення Європейським судом рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду, Секретаріат протягом десяти днів після розміщення на сайті Європейського суду тексту остаточного рішення в справі проти України передає ДВС автентичний переклад відповідного рішення Європейського суду.

У разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом ДВС протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

Якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 408.

Якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені.

Якщо рішенням Європейського суду передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду, Секретаріат надає ДВС практичну допомогу та роз'яснення щодо виконання.

У разі необхідності Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини може ініціювати проведення перевірки дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС, якщо такі дії чи бездіяльність впливають на забезпечення представництва держави у Європейському суді та виконання рішення Європейського суду з прав людини. Про результати перевірки керівництво ДВС повідомляє Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини протягом трьох днів після її проведення.

Так, згідно даних матеріалів справи, державним виконавцем ДВС закінчено виконавче провадження та винесено спірну постанову на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV.

Цим пунктом визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Виконавчим документом у даній справі є рішення Європейського суду з прав людини, яким зобов'язано виконати рішення національних судів щодо виплати пенсії позивачу згідно вимог статей 50, 54 Закону № 796-XII.

При цьому спірним періодом такої виплати в межах заявлених вимог є період з 28 січня 2009 року по 22 липня 2011 року.

Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523.

Ця Постанова у період спірних правовідносин була чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідали положенням статей 50, 54 Закону України № 796-ХІІ.

Лише Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 2857-VI) було доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік (пункт 7 Закону № 3491-VI).

Таким чином суть, суть спору сторін полягає у виконанні судового рішення, яким присуджено виплату починаючи з 2009 року по 22 липня 2011 року.

З матеріалів справи слідує, що відповідач при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження: не з'ясував обставини щодо неодноразового збільшення у період з 2009 року по 22 липня 2011року розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а відповідно і розміру мінімальної пенсії за віком; не перевірив належне виконання рішення національного суду (виходячи з такого критерію, як розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений у кожному періоді з 2009 року по 22 липня 2011 року; розміру виплат, що підлягали виплаті позивачу відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; розміру фактично проведених виплат на користь позивача).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова про закриття виконавчого провадження є передчасною та безпідставною.

Окрім того, в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі, а також і в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що "протягом трьох місяців держава-відповідач має забезпечити виконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, вказаним у Додатку1, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також додатково сплатити суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявником на ці суми; ці суми повинні бути конвертовані у національну валюту за курсом на день здійснення виплати.

Також в Рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що "із закінченням зазначеного тримісячного строку і до остаточної виплати на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати , до якої має бути додано три відсоткові пункти ".

Згідно з вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження позивачу перерахована заборгованість за рішенням національного суду 16.09.2015р в сумі 106620,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 16.09.2015 р. №2163.

Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов висновку, що були порушенні також строки виконання рішення Європейського суду з прав людини, що тягне за собою застосування пені на підставі ч. 1-2 ст. 8 названого Закону, чого зроблено також не було.

Враховуючи викладене, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження №42551810 від 18.11.2015 р. по виконанню рішення Європейського суду з прав людини № 59834/09 від 13.02.2014, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що неналежне виконання державним виконавцем дій по виконавчому провадженню з примусового виконання рішення суду, призвело до прийняття передчасної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення конституційного права особи на ефективний судовий захист свого порушеного права.

Приведені в апеляційних скаргах доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "06" вересня 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вул.Городецького,13,м.Київ 1,01601

4-третій особі: - ,