Справа № 163/2208/17 Провадження №33/773/894/17 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.

Категорія: ст. 471 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П.,

з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці Негріча Л.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн..

Крім того, провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору.

Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №2506/20500/17 від 22.07.2017, товар постановлено повернути ОСОБА_3 або уповноваженій ним особі для подальшого митного оформлення.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 22.07.2017, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з.НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неподатковану норму товар загальною вартістю 56003,33 грн..

Крім цього, ОСОБА_3 ставилось у провину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Так, він своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», отримавши відповідний талон для проходження даним коридором, тим самим порушив вимоги ст.366 МК України.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання апеляційного суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.

А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який підтримував апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється і в апеляційній скарзі заступника начальника митниці.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

В ході судового розгляду встановлено, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» товар відкрито знаходився у багажному відділенні автомобіля, що повністю спростовує твердження апелянта про намір недекларування товару ОСОБА_3.

З матеріалів справи також вбачається, що під час проходження митного контролю ОСОБА_3 митна декларація не надавалась для заповнення, про що свідчить відсутність її в матеріалах справи, а також відсутність протоколу (акту) відмови від подання письмової декларації.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці Негріча Л.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 22 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.П. Денісов