ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 р. № 21/174-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіРазводової С.С. (доповідач),
суддівПлюшко І.А., Бернацької Ж.О.
розглянувши касаційну скаргу ПП "Автомагістраль"
нарішення господарського суду Київської області від 02.09.09р.
у справі№ 21/174-09
за позовом ПП "Автомагістраль"
доТОВ "Колор С.І.М."
третя особаОСОБА_1
провизнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню
За участю представників сторін
від позивача Святогор О.А. дов.,
від відповідача Івашук З.А. –директор,
від третьої особи ОСОБА_1 пас-т
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Автомагістраль” (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.”(далі по тексту - відповідач) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа) про визнання виконавчого напису нотаріусу на простому векселі АА №1255100, що зареєстрований в реєстрі за №749 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.09.2009 року у справі № 21/174-09 (суддя Ярема В.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з позивача на користь відповідача 630 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство “Автомагістраль” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 02.09.09р. та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом, 22.04.2009р. ТОВ “Колор С.І.М.” звернулось до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 з заявою №150 про вчинення до 28.04.2009р. протесту про неоплату простих векселів, в тому числі, векселя АА № 1255100, що видані ПП “Автомагістраль” 20.11.2008р., строком по пред’явленню, ПП “Укрторгсервіс”, на векселях є індосаменти про передачу прав за векселем ПП “Рембуд-інвест” та ТОВ “Колор С.І.М.”.
Приватний нотаріус ОСОБА_1 22.04.2009р. направив позивачу вимогу про оплату векселів за №11-2-29, в тому числі векселя АА №1255100 до 28.04.2009р., а також повідомив позивача, що в разі їх неоплати нотаріусом будуть складені акти про протест про неоплату векселів. Зазначена вимога отримана позивачем, що підтверджується поштовим повідомленням №468601, копія якого міститься в матеріалах справи.
В подальшому 28.04.2009р. нотаріусом ОСОБА_1 за №727 було здійснено протест про неоплату векселя АА №1255100, у зв’язку з тим, що позивач у зазначені строки вказаний вексель неоплатив.
Як встановив місцевий господарський суд, нотаріус ОСОБА_1 за №749 вчинив виконавчий напис.
Згідно даного напису пропонувалося стягнути на користь відповідача, векселедержателя простого векселя АА 1255100 плату в розмірі 50 000,00 грн., а також витрати, пов’язані з опротестуванням векселя в сумі 209,00 грн. та витрати, пов’язані з вчиненням виконавчого напису у сумі 508,00 грн., а всього 50 717,00 грн. з позивача, векселедавця.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.2002 N 508 простий вексель - це вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Згідно ст. 6 Закону України “Про обіг векселів в Україні” платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
В Додатку 8 Постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті), що містить вимоги щодо заповнення реквізитів словами, встановлено, що якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень". Сума зазначається цифрами, гривні від копійок відділяються комою ",", копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі "00".
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зі строки векселя АА 1255100: “грн. 50 000,00”, а також зі строки “валюта” “словами”: “грн. п’ятдесят тисяч копійок 00” видно, що сумою векселя АА 1255100 є п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок, як і зазначено у виконавчому написі, у зв’язку з чим посилання позивача про те, що зі змісту векселя АА 1255100 випливає, що необхідно сплатити суму саме в розмірі п’ятдесят тисяч копійок, а не п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок є необґрунтованими.
Відповідно до п. п. 1, 3, 4 Акту пред’явлення векселів до оплати (погашення) від 03.04.2009р., векселеотримувач пред’явив векселедавцю до плати прості векселі емітовані векселедавцем, зокрема, вексель АА 1255100 по пред’явленню сумою 50 000,00 грн.
Судова колегія погоджується з твердженням місцевого господарського суду, що враховуючи те, що вказаний Акт підписаний та скріплений відбитками печаток сторін, позивач погодився зі змістом зазначеного Акту, а відтак визнав, що сума Векселя становить 50 000,00 грн.
Згідно п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до п. 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року.
Місцевий господарський суд вірно зауважив, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, коли подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені зазначеним Переліком.
Згідно п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99, для здійснення виконавчого напису по стягненню заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому порядку, для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються тільки оригінал опротестованого векселя та акт про протест векселя, ніякі інші документи нотаріус витребувати не має права.
Пунктом 302 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що вексель, опротестований нотаріусом у неплатежу, є підставою для вчинення на ньому виконавчого напису.
На підставі викладеного, суд дійшов обгрунтованого висновку, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису на векселі АА 1255100 дотримано вимог вищезазначених норм закону, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1 000,00 грн.
Суд зазначив, що в матеріалах справи наявні копії договору про надання правової допомоги №20 від 04.08.2009р., укладеного між ТОВ “Колор С.І.М.” та адвокатом ОСОБА_2., а також платіжного доручення відповідача №1186 від 05.08.2009р. на суму 6 000,00 грн., з призначенням платежу: “Оплата за юридичні послуги згідно акту від 05.08.2009р. без ПДВ”.
Крім того, суд вірно зазначив, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про обмеження розміру відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, а тому заява відповідача про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката в розмірі 1 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 630,00 грн.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для його зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП "Автомагістраль" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 02.09.09р. по справі № 21/174-09 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.С. Разводова
Судді І.А. Плюшко
Ж.О. Бернацька