справа №2-3289/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2009 року                                                                           м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді                                   Городничої В.С.

при секретарі                                                   Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа – ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,-

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом. В обґрунтування своїх вимог вказав, що йому на праві власності належить домоволодіння №41 по вул. Тельмана в м/р Таромське в м.Дніпропетровську.

В січні 2005 року його брат – відповідач по справі переїхав на проживання до м.Дніпропетровська, та з його згоди, поселився та зареєструвався в спірному домоволодінні. У січні 2006 року до відповідача також приїхала на постійне проживання його донька – відповідачка по справі, яка також поселилась та зареєструвалась в спірному домоволодінні.

Відповідачі були поселені та зареєстровані в спірному домоволодінні за домовленістю – тимчасово, до того часу поки знайдуть та придбають своє власне житло.

В листопаді 2006 року відповідачі переїхали на постійне місце проживання в домоволодіння №44 по вул. Крутогірна в м. Дніпропетровську, яке згодом було придбано дружиною відповідача ОСОБА_4 (23 березня 2007 року).

На даний час відповідачі не проживають в спірному домоволодінні понад два роки, однак в добровільному порядку не бажають знятись з реєстрації за даною адресою, чим порушують попередню домовленість.

Просив суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом, розташованим за адресою: м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Тельмана, б. 41 та зобов'язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти відповідачів з реєстрації за даною адресою.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилався на обставини зазначені в позовній заяві. Суду пояснив, що відповідачі були поселені та зареєстровані в спірному домоволодінні як члени сім’ї власника, однак в даний час вони не проживають в спірному домоволодінні понад два роки, і всупереч домовленості, не бажають в добровільному порядку знятись з реєстрації.

У судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково, проти їх задоволення не заперечував. Суду пояснив, що він визнає вимоги в частині зняття його з реєстрації за зазначеною адресою, однак не визнає вимоги в частині визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом, оскільки це домоволодіння належало його батькам, і він повернувся в 2005 році проживати саме до батьків. Підтвердив факт свого не проживання в домоволодінні понад два роки.

У судовому засіданні відповідачка визнала позовні вимоги в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала. Суду пояснила, що вона дійсно не проживає в зазначеному домоволодіння понад два роки.

Представник третьої особи – Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про день, місце і час слухання справи повідомлялась належним чином. Письмово просив розглянути справу в його відсутності, заперечень по позову не надав /а.с. /.

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння №41 по вул. Тельмана в м/р Таромське в м.Дніпропетровську /а.с. 9-14/.

В січні 2005 року брат позивача – відповідач по справі ОСОБА_2 переїхав на проживання до м. Дніпропетровська, та зі згоди позивача, поселився та зареєструвався в спірному домоволодінні /а.с. 18-20/. У січні 2006 року до відповідача також приїхала на постійне проживання його донька – відповідачка по справі ОСОБА_3, яка також поселилась та зареєструвалась в спірному домоволодінні /а.с. 18-20/.

В листопаді 2006 року відповідачі переїхали на постійне місце проживання в домоволодіння №44 по вул. Крутогірна в м. Дніпропетровську /а.с. 18/, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

На даний час відповідачі не проживають в спірному домоволодінні понад два роки, однак в добровільному порядку не бажають знятись з реєстрації за даною адресою.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням розташованим за адресою: м.Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Тельмана, б. 41, оскільки їх відсутність за місцем реєстрації більше одного року не може бути визнана судом відсутністю з поважних причин.

Дані висновки суду також підтверджуються матеріалами справи.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням розташованим за адресою: м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Тельмана, б. 41.

Зобов’язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: м. Дніпропетровськ, м/р Таромське, вул. Тельмана, б. 41.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати – 16 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                               В.С. Городнича