Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2017 року м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області - Ковальчук Н.М.,

з участю ОСОБА_1,

адвоката Бабіка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 1 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кузнецовського міського суду від 1 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст..122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП і притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 320 грн.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не забезпечив повного та об»єктивного розгляду справи, не встановив ряд обставин для підтвердження того чи було вчинене правопорушення і чи є вина особа у вчиненні цих правопорушень, не взяв до уваги його пояснень та пояснень свідків, які були в машині, а послався лише на пояснення працівників поліції.

Не враховані судом показання свідка ОСОБА_3 яка пояснила, що 10 червня 2017 року близько 23 год. 45 хв. їхала за кермом на власному автомобілі. Позаду неї, на задньому лівому пасажирському сидінні, сидів ОСОБА_4, а на задньому правому пасажирському сидінні сидів її чоловік ОСОБА_1 Патрульний автомобіль поліції біля молитовного будинку м.Вараш їх не зупиняв. Коли побачила поліцейський автомобіль із увімкненими проблисковими маячками зупинилася. Поліцейські просили документи у чоловіка ОСОБА_1, а не в неї, потім запропонували йому пройти освідчення на стан алкогольного сп»яніння. Чоловік відмовився, оскільки не керував автомобілем. Вказані свідчення суд у своїй постанові виклав по іншому.

Пояснення поліцейських, які суд взяв до уваги як доказ вини, повністю спростовуються іншими доказами. Суд безпідставно відмовив у клопотанні оглянути автомобіль у темну пору доби для підтвердження того, що салон автомобіля взагалі не проглядається через тонувальну плівку. Суд не дав оцінки показам інспектора поліції ОСОБА_5, який зазначив, що на місці зупинки автомобіля був тільки один свідок.

Суд у постанові зазначив, що з відеозапису, зробленого при переслідуванні службовим автомобілем транспортного засобу марки «Dacia Logan» ВК9109АІ, поміщеного на диск і долученого до матеріалів справи, зафіксовано слова працівника поліції: «Водій пересідає із водійського сидіння на заднє праве пасажирське місце, а пасажир з переднього правого місця пересідає на водійське місце». Однак, в матеріалах справи відсутній звукозапис, який підтверджував би такий текст.

Протоколи про адміністративні правопорушення на місці зупинки транспортного засобу не складались. Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6 в своїй заяві до суду від 16 серпня 2017 року.

З невідомих причин суд розцінив вказану заяву ОСОБА_7 як таку, що написана під тиском. Натомість повторну заяву ОСОБА_7 від 31 серпня 2017 року суд взяв до уваги і оцінив як таку, що містить достовірні дані. Суд не врахував, що ОСОБА_7 31 серпня 2017 року з»явився із вказаною заявою до суду в супроводі працівника поліції і зник з приміщення суду за декілька хвилин перед засіданням.

Долучений до матеріалів справи відеозапис, зроблений мобільним телефоном, суд врахував як доказ доведеності вини, при цьому не врахував вимоги ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ з відеозаписів з них, де зазначено, що використання інших відео записуючих пристроїв(в тому числі і мобільних телефонів) для фіксації правопорушення забороняється і відповідно не може бути допустимим доказом. Працівники поліції не роз»яснювали права, не вручали копії протоколів. З цих підстав просить постанову Кузнецовського міського суду від 1 вересня 2017 року скасувати, провадження у справі закрити.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1, його адвокат Бабік К.В. апеляційну скаргу підтримали.

Заслухавши осіб, що з»явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із слідуючого.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БР № 050596 від 11 червня 2017 року ОСОБА_1 в 00 год 05 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, який рухався по вул..Колгоспна в м.Вараш, не зупинився на вимогу працівників поліції та був затриманий після переслідування на патрульному автомобілі, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього ружу, за що передбачене відповідальність за ст.122-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія БР № 050597 від 11 червня 2017 року ОСОБА_1 в 00 год.10 хвилин цього числа по вул..Колгоспна в м.Вараш керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп»яніння(запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка не відповідає дійсності, нестійка хода), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп»яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР, тобто вчинив адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст..122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, обґрунтував на підставі пояснень працівників поліції ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10, відеозаписом, який розміщений на СD-R диску.

Заперечуючи проти вини у вчиненні порушень, ОСОБА_1 вказував на те, що 11 червня 2017 року в 00 год.10 хвилин не керував автомобілем НОМЕР_1в м.Вараш, оскільки знаходився в цьому автомобілі на задньому пасажирському сидінні, а за кермом автомобіля знаходилась дружина. Такі пояснення підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В постанові суд зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10

Однак, матеріалами справи достовірно підтверджено, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не могли підтвердити або спростувати того факту хто був за кермом, так як не були присутніми в момент зупинки автомобіля.

На думку апеляційного суду є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що на відеозапису, який розміщений на СD-R диску і долучений до матеріалів справи, відсутній текст працівника поліції: «Водій пересідає із водійського сидіння на заднє праве пасажирське місце, а пасажир з переднього правого місця пересідає на водійське місце», оскільки такого тексту на долученому до матеріалів справи СD-R диску не має.

Пояснення працівників поліції спростовуються саме відеозаписом на СD-R диску.

Жодний із фрагментів відеозаписів не містить доказів того, що 11 червня 2017 року ОСОБА_1 в 00 год.10 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1.

Відсутнє підтвердження на відеозаписах про пересідання в автомобілі ОСОБА_3 з пасажирського сидіння на місце водія та навпаки пересідання ОСОБА_1 на пасажирське сидіння.

Оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки постанови від 1 вересня 2017 року, то, на думку апеляційного суду, постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 283,284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 1 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис Ковальчук Н.М.

Згідно:суддя Ковальчук Н.М.