Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№669/2010
12 жовтня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М. суддів: Ткача С.О., Шеніна П.О.
з участю:
прокурора Сидоренка О.П.
адвоката ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2-ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляціями помічника прокурора Богунського району міста Житомира ОСОБА_5, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Богунського районного суду міста Житомира від 05 серпня 2010 року щодо
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, кв. З, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого,
раніше судимого 17 квітня 2000 року за ст. ст. 142 ч. 3, 229-6 ч. 1, 42, 43 КК України на 8 років позбавлення волі.
засудженого за ст. 186 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_4 винним і засудив за те, що він 30 грудня 2009 року близько 16 години, разом з особами, відносно яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, в стані алкогольного сп’яніння, проникли в будинок № 10 по 1-му провулку Кармелюка в місті Житомир, де проживає ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, відкрито викрали чуже майно:
- гроші в сумі 100 гривень, мобільні телефони „LG КР 105”загальною вартістю 305 грн., що належали ОСОБА_2;
- мобільний телефон „Нокіа -5610” вартістю 2125 грн. і гроші 50 гривень, що
належали ОСОБА_7,
- мобільний телефон „Самсунг X 480” вартістю 259 грн., що належали ОСОБА_6.
В апеляції помічник прокурора Потійчук О.В. не оспорює доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати, внаслідок м’якості призначеного покарання. Постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ст. 186 ч. З КК України на 5 років позбавлення волі. Мотивує тим, що ОСОБА_4 характеризується посередньо, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння з особливою зухвалістю, раніше засуджувався за вчинення тяжкого злочину. В доповненні до апеляції поданої державним обвинувачем в день розгляду справи апеляційним судом, він просить також при постановленні нового вироку вказати, що засудженим було застосоване насильство, яке не є небезпечнім для життя чи здоров'я потерпілої.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, застосувати ст. ст. 69, 75 КК України, призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі. Мотивує тим, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, вину визнав і щиро кається, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, потерпілі просили призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, засуджений доглядає та утримує хворих батьків і власну сім’ю.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок суду, застосувати ст. ст. 69, 75 КК України. Мотивує тим, що він вину визнав, щиро кається, сприяв слідству і суду, подав заяву про з’явлення із зізнанням, утримує вагітну дружину і хворого батька. Приватний підприємець ОСОБА_9 гарантує його працевлаштування і він у нього працює на даний час.
В аналогічних за змістом апеляціях, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 просять змінити вирок суду в частині призначеного покарання, застосувати ст. ст. 69, 75 КК України, призначить ОСОБА_4 покарання не пов’язане з позбавленням волі. Мотивують тим, що ОСОБА_4 після вчинення злочину розкаявся, повернув викрадене і вони не мають претензій до засудженого. Просять врахувати, що ОСОБА_4 подав заяву про з’явлення із зізнанням, що його дружина вагітна, батько інвалід і мати пенсіонерка потребують його допомоги.1
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача і заперечив проти апеляцій засудженого, адвоката, потерпілих, представника потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції і заперечили проти апеляції державного обвинувача, перевіривши матеріали кримінальної cnpaви та перевіривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляцій.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло стверджується сукупністю досліджених судом доказів, не оспорюється в апеляціях учасниками судового розгляду.
Розгляд справи відбувся відповідно до вимог ст. 299 КПК України, без дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчиненого ОСОБА_4 злочину, які ніким із учасників судового засідання, у тому числі і підсуднім не оспорювались. Тому, кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 3 КК України, є правильною.
Що стосується визначеного засудженому покарання, то суд призначив його з дотриманням вимог ст. 65 КК України, у межах санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, мінімальним терміном.
Суд мотивував призначення винному покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння, працездатний, однак суспільно корисною працею не займається, характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини.
Визначаючи покарання суд також врахував щире каяття засудженого, з’явлення із зізнанням, добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілих, вагітність дружини, наявність стареньких і хворих батьків та призначив мінімальне покарання, установлене у санкції статті 186 ч. З КК України.
Таким чином доводи апеляцій потерпілих, адвоката і засудженого враховані судом при призначенні покарання ОСОБА_4.
Із зазначених підстав, також не підлягає задоволенню апеляція державного обвинувача. Його доводи про те, що в мотивувальній частині вироку суд не вказав, що застосоване ОСОБА_4 насильство, не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, не можуть бути підст3 ст. 186 КК України та інші кваліфікуючі ознаки даної статті, в тому числі застосування насильства і правильно кваліфікував дії засудженого, чого не заперечує і прокурор.
За наведених обставин, перевіркою справи не встановлено підстав для зміни вироку суду і пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання, чи скасування вироку суду з призначенням винному покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Визначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_4 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію державного обвинувача Потійчук О.В., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду міста Житомира від 05 серпня 2010 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Судді: