Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№725/2010
02 листопада 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В. суддів: Ткача С.О., Захарчука С.В..
з участю:
прокурора Сидоренка О.П.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією помічника прокурора Корольовського району міста Житомира ОСОБА_5, який приймав участь у розгляді зрави судом першої інстанції на постанову Корольовського районного суду міста fЖитомира від 27 вересня 2010 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки міста
Житомира, АДРЕСА_1,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,
встановив:
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона 30 листопада 2009 року близько 18 год. 30 хв. разом з своєю дочкою ОСОБА_6, на сходинковому майданчику у під’їзді будинку за місцем свого проживання, умисне побили своїх сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
За результатами досудового розгляду справи, суд за клопотанням адвоката повернув справу для проведення додаткового розслідування. Мотивував тим, що скарга ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направлялась прокурору Корольовського району, для вирішення питання про порушення кримінальної справи, так як ОСОБА_7 на час вчинення злочину був неповнолітнім. Однак вимоги ст. 98 КПК України не виконані, справа порушена не прокурором, а слідчим, тому не може бути призначеною до розгляду. Крім того, з обвинувального висновку не зрозуміло, яка особа обвинувачується - ОСОБА_4 чи ОСОБА_6.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, справу направити суду першої інстанції для розгляду по суті. Вважає прийняте судом рішення про повернення справи на додаткове розслідування не обґрунтованим. Стверджує, що за заявою ОСОБА_2 порушено кримінальну справу відповідно до вимог ст. 98 КПК України. Допущена слідчою описка в обвинувальному висновку, де ім’я обвинуваченої вказано не правильно, не могло бути підставою прийняття судом рішення, оскільки під час судового розгляду справи прокурор вправі змінити обвинувачення.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора і потерпілих, які підтримали апеляцію, заперечення адвоката і обвинуваченої ОСОБА_4 проти апеляції, перевіривши справу, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляції державного обвинувача залишає без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 246 ч. 1 КПК України, повернення справи на додаткове розслідуване при попередньому розгляді справи можливе у випадках, коли під час порушення справа провадження досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду.
Як встановлено з матеріалів справи, під час порушення справи і проведенні досудового слідства допущено ряд порушень, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Так, постановою судді від 23 квітня 2010 року (а. с. 5), скарга ОСОБА_2 направлена прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи, так як один з обвинувачених - ОСОБА_7 на час вчинення злочину був неповнолітнім, що відповідні до вимог ст. 111 КПК України вимагає обов’язкового проведення досудового слідства.
Однак прокурором постанова суду не була виконана і справа відповідно до вимог ст. 27 ч. 3 КПК України не порушувалась. Заява ОСОБА_2 направлена слідчій ОСОБА_8, яка порушила кримінальну справу і провела досудове слідство, не маючи права порушував справу. Таким чином не виконані вимоги ст. 111 КПК України, про порушення справи тільки судом чи прокурором.
Крім того, слідча порушила кримінальну справу проти ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за ст. 125 ч. 2 КК України, за спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Однак, питання про порушенні кримінальної справи проти вказаних осіб за ст. 126 КК України, за нанесення побоїв ОСОБА_3, не вирішено, у той час як у самій постанові слідчої вказано про нанесенні їй побоїв, які спричинили фізичний біль.
Постановою слідчої від 05 серпня 2010 року кримінальна справа щодо ОСОБА_7 закрита, за відсутністю в його діях складу злочину (а. с. 200). Про прийняте рішенні зацікавлені особи не повідомлені (у справі відсутня інформація про повідомлення), чим вони і позбавлені права оскаржити дану постанову.
Відносно ОСОБА_6, справа виділена в окреме провадження у зв’язку з оголошенням розшуку обвинуваченої 25 серпня 2010 року (а. с. 251), а відносно ОСОБА_4 направлена до суду.
У той же час досудовим слідством ОСОБА_4 притягнуто як обвинувачену за ч. 2 ст. 125 КК України (а. с. 224). ОСОБА_4 та її захиснику пред’явленідля ознайомлення матеріали кримінальної справи (а. с. 256-257). Однак в тексті обвинувального висновку обвинувачується інша особа і справа до суду направлена відносно ОСОБА_9 (а. с. 268).
За наведених обставин, зазначені судом першої інстанції обставини слід вважати суттєвим порушенням вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена для розгляду.
Тому, рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування, є правильним.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію помічника прокурора Корольовського району міста Житомира ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 27 вересня 2010 року, про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 для проведення додаткового розслідування - без зміни.
Судді: