Справа № 127/25832/16-ц Провадження № 22-ц/772/2666/2017Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.

Категорія 43Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Зайцева А.Ю.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення,-

встановила:

05 грудня 2017 року до Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про вселення.

21 вересня 2017 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення.

Клопотання мотивував тим, що підставою для звернення з вказаним позовом слугувало рішення Апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року, яким визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках.

06 вересня 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу про зупинення виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2015 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 06.09.2016 року до закінчення касаційного провадження.

Тому, просив суд зупинити провадження у даній цивільній справі до вирішення справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оскільки рішення у справі №127/8214/15-ц має суттєвета пряме значення у вирішенні даного спору.

21 вересня 2017 року ухвлаою Вінницького міського суду Вінницької області зупинено провадження у справі до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи №127/8214/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року.

В апеляційній скарзі зазначила, що в силу ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадження у разі відкриття касаційного провадження по іншій справі пов'язаній із цією справою, діючим ЦПК України не передбачено.

Тому, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши контрольне провадження, дослідивши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Окрім того, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, мають безпосередній зв'язок з даною справою та не можуть бути встановлені судом самостійно.

Зупиняючи провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на те, що від вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи №127/8214/15-ц за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2015 р. та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 06.09.2016 р. залежатиме вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки суд не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, так як розгляд цивільної справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ніяким чином не пов'язаний та не встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі.

Колегія суддів вважає, що даному цивільному провадженні позовна вимога стоїть саме про вселення, а тому вирішення цих справ не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку.

Таким чином, обставин, що об'єктивно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства у даній справі і мають об'єктивний характер для розгляду позовних вимог ОСОБА_2 в оскаржуваній ухвалі суду не наведено.

Доводи ОСОБА_2, які зазначені в апеляційній скарзі знаходять своє підтвердження, а ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" вказує, що хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень.

Оскільки при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 201 ЦПК України, якими передбачені підстави для зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року - скасувати, справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ Рибчинський В.П.

Судді /підпис/ Голота Л.О.

/підпис/ Зайцев А.Ю.

Згідно з оригіналом.

Суддя Рибчинський В.П.