Справа № 22ц-1550/2008 рік. Головуючий по 1 інстанції Бурлака A.I.

Категорія 34

Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2008 року м.Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.

суддів: Захарова А.Ф., Качана О.В.

при секретарі:: Шанауріна І.О.

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 08 лютого 2007 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Опель-Вектра» в м. Черкаси і рухаючись по вул. Гоголя в напрямку вул. О.Дашковича від вул. Смілянської та виконуючи поворот ліворуч поза перехрестям, не надав дорогу автомобілю ВАЗ 2106 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення даних автомобілів та з автомобілем «Мазда», який належить ОСОБА_1 на праві власності. На момент ДТП автомобілем «Мазда» за дорученням керував ОСОБА_4 Постановою про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2007 року ОСОБА_2 визнаний винним в

вчиненні адміністративного правопорушення, порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило дану дорожньо-транспортну пригоду на нього накладено адміністративне стягнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль «Мазда» зазнав механічних пошкоджень, для відновлення якого потрібно 8536 гривень 40 коп. Заподіяну шкоду ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодувати не бажає, тому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду та судові витрати по справі.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8536 гривень 40 коп. та судові витрати по справі.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Придніпровського районного суду від 11 липня 2008 року скасувати, вказуючи що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу задоволити частково з таких підстав.

Задовольняючи позові вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанщї прийшов до висновку, що особою винною в порушенні правил дорожнього руху України, що привело до дорожньо-транспортної пригоди, являється водій та власник автомобіля «Опель Вектра» ОСОБА_2, який і зобов'язаний нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду, так як відносно ОСОБА_2 мається постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що мало місце 08 лютого 2007 року та призвело до дорожньо-транспортної пригоди з участю зазначених сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою. Тому питання наявності причинного зв'язку між порушенням ПДР України ОСОБА_2 та наступившими цивільно-правовими наслідками повинно бути предметом розгляду в цивільній справі.

Даний спір неодноразова вирішувався судами. 20 травня 2008 року ухвалою апеляційного суду Черкаської області вже було скасоване аналогічне рішення суду першої інстанції по даному спору. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив на необхідність задоволення клопотання ОСОБА_2 про проведення судово-автотехнічної експертизи для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, але дана вказівка суду апеляційної інстанції не була виконана судом першої інстанції при новому розгляді справи.

Згідно ч.2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Суд першої інстанції розглянув не всі вимоги, не прийняв рішення відносно другого відповідача по справі ОСОБА_3, і цей недолік не був і не міг бути усунутий ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції'. Вказаний недолік перебуває у нерозривному зв'язку вимог, щодо яких ухвалено рішення, і нерозглянутих судом вимог, так як в залежності від вини ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді, на винну особу покладається обов'язок на відшкодування шкоди. Усунути зазначені порушення процесуального законодавства суд апеляційної інстанції не має можливості, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

При вирішенні клопотання про призначення експертизи, суду першої інстанції необхідно уточнити яка ширина проїжджої частини вул. Гоголя в місці вчинення ДТП та де проходить осьова лінія ( з урахуванням карману для паркування чи без урахуванням карману для паркування), так як згідно схеми ДТП ширина дороги становить 12, 60 метра, осьова лінія не проведена на схемі, місце зіткнення розташовано на віддалі 5, 40 метра на полосі руху Титаренка.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.5 ч.1 ст.311, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2008 року задоволити частково, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2008 року скасувати. Цивільну справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті в іншому складі суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.