Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№629/2010
21 вересня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів Ткача С.О., Заліщука М.С.
з участю:
прокурора Сидоренка О.П.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 О
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Попільнянського районного суду від 23 липня 2010 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, слюсаря ТОВ «ЕСКОМ», не одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
засудженого за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2, 70 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, покладенням на засудженого обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_4, 22 квітня 1989
року народження, уродженця та жителя смт.
Попільня вул. Космонавтів, буд. 83 Житомирської
області, не працюючого, не одруженого, не
судимого,
засудженого за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
Суд визнав ОСОБА_4 винним і засудив за те, що 11 червня 2008 року близько 01 години 10 хвилин, біля кафе «Корчма» в смт. Попільня району, він в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс один удар кулаком по обличчю ОСОБА_6, від якого потерпілий впав на землю. До лежачого на землі ОСОБА_6 підбіг ОСОБА_5, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і з хуліганських спонукань, наніс один удар ногою по тілу.
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 і ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі та крововиливу на тілі, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Хуліганські дії намагався припинити ОСОБА_7, однак ОСОБА_5 ударом в лице збив його на землю, сів зверху та наніс не менше двох ударів кулаком по обличчю і три удари коліном в праве плече, заподіявши тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати його. Мотивують тим, що він вину не визнавав і не визнає. Вказує, що висновок суду має істотні суперечності, не відповідає дійсним обставинам справи, частково сфальсифікований. Так, суддя у вироку вказав, що ОСОБА_8 підтвердила факт нанесення ударів, однак та такого не говорила. У показах потерпілих не відображено їх пояснення про те, що удари наносили інші особи. Стверджує, що ініціатором бійки був ОСОБА_9, який не притягнутий до відповідальності. Свідки у судовому засіданні не підтвердили, що ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_6. Прокурор Слівінський В.О. і начальник СВ Попільнянського РВ УМВС ОСОБА_10 погрожували їм розправою, заставляли визнати вину. Однак прокурор, не заявив про самовідвід. Висновок суду, що він знаходився в стані алкогольного сп’яніння, не стверджується матеріалами кримінальної справи. Відсутня також обставина, яка пом’якшує відповідальність - визнання вини.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_4 скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати його. Мотивує тим, що досудовим слідством і судом не добуто доказів винності ОСОБА_4. Суд не виконав вимоги ст. 22 КПК України, в частині дослідження обставин, які виправдовують його. У вироку не вказано, на чому ґрунтується висновок суду щодо винності ОСОБА_4 і чому він відкинув інші докази, що були на користь ОСОБА_4. При розгляді справи судом, послідовність дослідження доказів, не встановлювалась. Не встановлено і не допитано додаткових свідків: Гурського (таксиста) і Величко (офіціант кафе) та інших можливих свідків.
Вирок суду щодо ОСОБА_5 не оскаржується.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 і захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляцій, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства групою осіб, що супроводжувалось особливою зухвалістю, грубим порушенням громадського порядку є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи. Вирок постановлений на доказах, встановлених безпосередньо у судовому засіданні.
На обгрунтування вироку суд послався на показання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які заявили суду, що ОСОБА_4 перший наніс удар в обличчя ОСОБА_6, збив його з ніг, далі підбіг ОСОБА_5 і став бити (т. 2 а. с. 76 зв., 77, 78).
Суд також правильно послався на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 які пояснили, що 11 червня 2008 року біля кафе „Корчма” в смт. Попільня ОСОБА_5, ОСОБА_4 і їх друзі, в стані алкогольного сп’яніння ображали дівчат, обзивали їх нецензурними словами. Брати ОСОБА_6 зробили зауваження хуліганам, тоді ті накинулись на них і побили.
У вироку суд також послався на показання свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які виїжджали на місце події в складі оперативної групи райвідділу міліції. Вони припиняли хуліганські дії і пояснили суду, що ОСОБА_4 їм тієї ночі пояснював, що вдарив одного з братів ОСОБА_6, оскільки той себе неправильно поводив.
Суд послався на показання свідка ОСОБА_16 який пояснив, що 10 червня 2008 року близько півночі з хлопцями, серед яких були ОСОБА_5 і ОСОБА_4, в кафе „Корчма” пили пиво і горілку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 179 від 14 серпня 2008 року, ОСОБА_6 було спричинено легке тілесне ушкодження (т. 1 а. с. 53-54).
За наведених обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вірно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України.
Таким чином спростовані доводи засудженого ОСОБА_4 і його захисника, про непричетність до вчинення хуліганства. Його активну участь у подіях того дня та нанесенні ОСОБА_6 удару в обличчя ствердили як потерпілі так і свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_15.
Це спростовує також доводи апелянтів про те, що участь у побитті братів ОСОБА_6 не приймав ОСОБА_4, а били інші особи і ініціатором бійки був ОСОБА_9. Діям ОСОБА_9 досудовим слідством дана оцінка, прийняте рішення і відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Є надуманими доводи захисника про те, що суд при розгляді справи по суті пред’явленого обвинувачення не встановлював порядок дослідження доказів у справі. Таке процесуальне рішення було прийняте, що відображено у протоколі судового засідання на аркуші справи 71 в томі 2.
Не можна приймати до уваги зауваження захисника про те, що досудовим слідством і судом не прийнято мір до встановлення інших свідків з числа відвідувачів кафе та таксистів, які могли бачити події. Як видно з матеріалів справи дійсні учасники і свідки подій встановлені, їх показання досліджені.
Перевіркою справи порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягнули б за собою скасування вироку суду щодо засудженого ОСОБА_4 та постановлення виправдувального вироку, не встановлено.
Разом з тим у судових засіданнях не було спростовано, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, вчинив злочин середньої тяжкості внаслідок збігу певних обставин під впливом противоправної поведінки інших осіб, засуджується вперше, шкідливі наслідки від його дій відсутні. Всі ці обставини у конкретному випадку, можуть бути визнані винятковими.
Враховуючи обставини справи, тяжкість злочину, дані про особу винного, колегія суддів застосовує ст. 75 КК України так як вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливе без відбування ним призначеного покарання, з випробуванням, встановленням іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК У країни,(колегія суддів -
ухвалила:
апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 і засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України, вирок Попільнянського районного суду від 23 липня 2010 року щодо ОСОБА_4, в частині призначеного покарання, змінити.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням з річним іспитовим строком.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов’язок, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і роботи.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді: