Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-4219/2009 р.                                    Головуючий у 1 інстанції :Троценко Т.А.

                                                                                Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.

                                               УХВАЛА

                                                   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

           14 жовтня 2009 року                                                                                м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          Головуючого:   Боєвої В.В.

          Суддів:              Денисенко Т.С.

                                     Коваленко А.І.

          При секретарі:  Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА :

        У липні 2008 року ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» в особі Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.

        В позові зазначено, що 26. 10. 2006 р. на Мелітопольському шосе в м. Бердянську водієм ОСОБА_1 було скоєно ДТП, в якому постраждав автомобіль ЗАЗ - DАЕWОО 13110 дн НОМЕР_1, з власником його, ОСОБА_3, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу від 20.03.2006 року.

        Пошкодження транспортного засобу є страховим випадком, тому позивач, виконуючи умови договору страхування, сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування на відновлення автомобілю в сумі 21725,00 грн., витрати на проведення експертизи 320 грн. та на транспортування автомобілю на станцію технічного обслуговування, яку вибрав ОСОБА_3, - 1200 грн., а всього 23245 грн.

        Посилаючись на вищевикладене, просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» в особі Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» матеріальну шкоду у розмірі 23245 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 232,45 грн. та витрати на ІТЗ  в сумі 30 грн.

         Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» матеріальну шкоду в сумі 23245 грн., витрати по сплаті судового збору 232,45 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 23245 грн. та суми державного мита у сумі 232,45 грн. та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту:  - Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» в особі Запорізької філії ВАТ УСК «Дженіралі Грант» матеріальну шкоду в сумі 15797,70 грн., витрати по сплаті судового збору 157,97 грн.

       Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.

Як установлено судом, 26 жовтня 2006 року на Мелітопольському шосе м. Бердянськ ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21124 державний номер НОМЕР_2 не вибрав безпечну дистанцію та інтервал руху та здійснив наїзд на автомобіль ЗАЗ - DАЕWОО 13110 НОМЕР_1,  власником якого являється ОСОБА_3  

Згідно постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винним в порушенні п.13.1 Правил дорожнього руху України в ДТП   визнаний ОСОБА_1

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль  ОСОБА_3 ЗАЗ - DАЕWОО Т13110  був пошкоджений.

20 березня 2006 року між ОСОБА_3 та Запорізькою філією Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Грант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу ЗАЗ - DАЕWОО Т13110   (поліс НОМЕР_3 від 20.03.2006 року).

        Пошкодження транспортного засобу є страховим випадком, тому позивач, за умовами договору страхування, сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування на відновлення автомобілю в сумі 21725,00 грн., витрати на проведення експертизи 320 грн. та на транспортування автомобілю на станцію технічного обслуговування, яку вибрав ОСОБА_3, - 1200 грн., а всього 23245 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Доводи апелянта про те, що позивач виплатив суму  страхового відшкодування, яка   не відповідає завданій шкоді, необґрунтовані.

Згідно зі ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідивши обставини справи, доводи і заперечення сторін, надані суду докази дійшов до правильного висновку про те, що  з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь  позивача сума виплаченого відшкодування, яке відповідає реальній сумі матеріальної шкоди, завданої відповідачем  ОСОБА_3  внаслідок зазначеної ДТП.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317  ЦПК   України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

         Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

         Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2009 року по цій справі залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:  

Судді: