Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3946/2009 р. Головуючий у 1 інстанції :
Руднєв О.О.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1978 про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу.
В позові зазначав, що він проходив військову службу у військовій частині А-1392, де знаходився на грошовому забезпеченні. При цьому вислуга років у нього складає 18 повних календарних років. У вересні 2005 року вказана військова частина була розформована, а її правонаступником стала військова частина А-1978. З 01.05.2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував йому щомісячну надбавку в розмірі 10 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 50 %, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 і наказом МО України від 26.05.2003 року № 149.
Також зазначав, що відповідно до Розпоряджень МО України від 13.11.2003 року № 146/1/11/463 і від 5.12.2003 року № 146/1/11/530 відповідачем був збільшений розмір даної надбавки до 50 % грошового забезпечення, що значно вплинуло на розмір його матеріального забезпечення. Однак, згідно Розпорядження МО України від 16.01.2004 року № 146/1/11/26 відповідач знову зменшив йому розмір надбавки до 10 % грошового забезпечення, що є порушенням норм чинного законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення.
В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просив, стягнути з військової частини А-1978 на його користь заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в розмірі 7816 грн. 60 коп.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2005 року позов задоволено. Стягнуто з військової частини А-1978 (правонаступника розформованої військової частини А-1392) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 7816 грн. 60 коп., а також судові витрати в розмірі 78 грн. 16 коп.
В апеляційній скарзі військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, провадження по справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частина 1 ст. 15 ЦПК України передбачає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_1 був поданий до суду загальної юрисдикції за правилами позовного провадження.
Разом з тим, зазначений позов повинен був розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки компетенція адміністративних судів, відповідно до ст. 17 КАС України, розповсюджується на правовідносини, які були зазначені у позові ОСОБА_1
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов був пред’явлений до суду у зв’язку із проходженням позивачем публічної служби.
Помилково відкривши провадження у справі 24.10.2005 року, оскільки на той час вже діяв КАС України, суд першої інстанції зобов’язаний був закрити провадження у справі, але цього не зробив та ухвалив по справі рішення в порядку цивільного судочинства.
Оскільки порушення судом першої інстанції привело до ухвалення неправильного рішення, воно не може бути визнано законним та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2005 року по цій справі скасувати, провадження у справі закрити.
Роз’яснити позивачу, що за захистом свого порушеного права він може звернутися до адміністративного суду за правилами КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :