Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3882/2009 р. Головуючий у 1 інстанції : Петров В.В.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділу освіти Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Кам'янсько-Дніпровського управління по газопостачанню та газифікації, ОСОБА_6, Кам'янсько-Дніпровського комунального проектного-виробничого архітектурно-планового підприємства, директора Кам'янсько-Дніпровського комунального проектного-виробничого архітектурно-планового підприємства Петраченко Валентини Ярославівни, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про вилучення та знищення інформації, зобов'язання вичинити дії, стягнення суми, визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, за участю третьої особи без самостійних вимог - Адвокатського об'єднання "Запорізька обласна колегія адвокатів"
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділу освіти Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Кам'янсько-Дніпровського управління по газопостачанню та газифікації, ОСОБА_6, Кам'янсько-Дніпровського комунального проектного-виробничого архітектурно-планового підприємства, директора Кам'янсько-Дніпровського комунального проектного-виробничого архітектурно-планового підприємства Петраченко В.Я., ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третьої особи без самостійних вимог - Адвокатського об'єднання "Запорізька обласна колегія адвокатів" про вилучення та знищення інформації, зобов'язання вичинити дії, стягнення суми, визнання інформації такою, що не відповідає дійсності.
Уточнивши позов зазначав, що відповідачі по справі зібравшись в організовану групу, зібрали персональну та конфіденційну інформацію про його особу, яка не відповідає дійсності, виклали цю інформацію письмовими заявами, надали її без його згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та направили до Запорізької обласної колегії адвокатів.
ОСОБА_2 в своїй письмовій заяві до колегії адвокатів виклала 22 пункти персональної та конфіденційної інформації про його особисте та сімейне життя без його згоди. Зокрема вона зазначила:
„Но как говорится в сім'є не без урода. Речь пойдет об адвокате ОСОБА_1 О его подленьких нечистих делах”, „ОСОБА_9 будучи п'яним на новий рік на ринку погрожував фізичною розправою приватному підприємцю ОСОБА_12 за бракову лампочку”, „Его син ОСОБА_9 подрався в школі з дівчиною”, „ОСОБА_9 побив ОСОБА_10 і ОСОБА_11”, „адвокат ОСОБА_9 ще воровав газ та встановив самовільно газовий котел в квартирі багатоповерхового будинку”.
ОСОБА_16, як начальник ПТО Міськгазу, 01.07.08року своєю письмовою заявою розповсюдила інформацію стосовно особистого його життя, яке їй стало відомо
внаслідок виконання своїх службових обов'язків, а саме таке : „ОСОБА_9 самовільно установив отопітельний прибор в квартирі багатоетажного будинку”, „ОСОБА_9 препятствовав посещению контролеров і работніков ПТО так как у него небило документов на тот момент”, „ОСОБА_9 набросился на меня (ОСОБА_16) в зданії Горгаза”, „Заставить ОСОБА_1 оформити документи вдалося з допомогою міліції”, „ОСОБА_1 нарушаєт ЗАКОН”, „ОСОБА_1 принижує честь та гідність порядних людей”.
Директор Кам'янсько-Дніпровського комунального проектно-виробничого, архітектурно планового підприємства Петраченко В.Я. розповсюдила письмовою заявою від 10. 07. 08 р. про нього інформацію, яка стала відома їй у зв'язку з службовою діяльністю і яка ; не відповідає дійсності, а саме:
- що громадяни ОСОБА_2 05.10.07 р. при розбивці гаражів нібито мали дозвіл на будівництво гаражів. В заперечення цієї інформації є протокол про адмінпорушення за самовільне будівництво ОСОБА_13;
- що Петраченко виконуючи розбивку гаражів діяла у відповідності своїх посадових обов'язків та документів на будівництво, а ОСОБА_1 незаконно зробив їй зауваження та безпідставно написав на неї скаргу в прокуратуру та держадміністрацію про звільнення її з роботи;
- що від дій ОСОБА_1 страждають місцеві органи влади, міліція та прокуратура.
ОСОБА_4, як вчителька РОНО, навмисне 14.07.08 р. своєю письмовою заявою розповсюдила конфіденційну інформацію, яка їй відома у зв'язку з проведенням перевірки правоохоронними органами обставин пограбування ОСОБА_14, ОСОБА_1 та ОСОБА_15. Зробила це з вживанням принизливих слів та висловів таке – „ОСОБА_1 вів себе по хамські”, „ОСОБА_1 склонен до сутяжниченства, ОСОБА_1 займається беспределом”.
ОСОБА_5, як працівник РОНО, 10. 07. 08 р. своєю письмовою заявою розповсюдила таке – „ОСОБА_1 забрав у них землю, побив її батька, мати”.
Забігайло 13. 02. 08 р. письмовою заявою розповсюдив свої домисли про ОСОБА_1.
ОСОБА_7 письмово розповсюдив таке: „у нього є документи на земельну ділянку під гараж, де він 6.10.2007 року вирив трактором котлован для фундаменту і які він показав ОСОБА_1, ОСОБА_1 переносив сітку огорожі на земельну ділянку ОСОБА_2”, „- ОСОБА_1 надає неправдиві показання”. Він вважає, що такій людині немає місця в адвокатурі, тому що він перший порушує закон.
ОСОБА_1 вказує, що письмові заяви відповідачів стали предметом розгляду засідання Президії колегії адвокатів. Він змушений був давати пояснення відносно неправдивої інформації стосовно його особи, виправдовуватися перед колегами за дії, які не вчиняв. Посилаючись на вищевикладене просив суд:
1. Вилучити персональну та конфіденційну інформацію розповсюджену без його згоди про його особу в письмових заявах відповідачів що датовані 13. 02. 08 р., 01.07.08 р., 10. 07. 08 р., 10. 07. 08 р., 14. 07. 08 р., 24. 07. 08 р. року в Адвокатському об'єднанні "Запорізька обласна колегія адвокатів».
2. Зобов'язати ОСОБА_2 та Адвокатське об'єднання "Запорізька обласна колегія адвокатів" знищити заяви відповідачів, в яких міститься персональна та конфіденційна інформація про його особу, яка не відповідає дійсності.
3. Зобов'язати відповідачів утримуватися від будь-якого збирання, зберігання, використання та поширення персональної інформації про його особу, а саме – інформацію щодо освіти, сімейного стану, стану здоров'я, адреси, дати та місця народження, майнового стану, та інші персональні дані без його попередньої на це згоди.
4. Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 всі судові витрати.
5. Направити окремі ухвали про порушення прав громадян та норм законодавства вчителями ОСОБА_4, ОСОБА_2-ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_5, в адресу Відділу освіти Кам'янсько-Дніпровської райдержадміністрації, Кам'янсько-Дніпровської районної раді відносно дій директора Петраченко, на адресу прокурора Запорізької області відносно співробітника прокуратури Гювелян В. А.
6. Визнати персональну та конфіденційну інформацію, розповсюджену без згоди про його особу в письмових заявах відповідачів, наданих ОСОБА_2 та Адвокатському об'єднанню "Запорізька обласна колегія адвокатів," як інформація про особу яка не відповідає дійсності.
Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 липня 2009 року позовні вимоги залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з п . 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Як встановлено судом, 24 липня 2008 року відповідачі подали до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області заяви про прийняття мір до адвоката ОСОБА_1 у зв’язку з його діями, які, як вони вважають, є протизаконними та ганьблять правосуддя.
Зокрема ОСОБА_2 у своїй заяві від 24 .07.2008 року зазначала, що ОСОБА_1 «избил ОСОБА_11», «воровал газ», а ОСОБА_5 у заяві від 10.07.2008 року зазначала, що ОСОБА_1 «избивал отца и мать».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі мають право звернутися до компетентних органів з метою захисту своїх порушених прав і таке звернення не являється розповсюдженням інформації.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 16 своєї постанови N 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
В ідповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру» кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури утворюються для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Статтею 2 Закону встановлено, що а двокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Згідно з Присягою адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.
Таким чином, згідно Закону кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури вправі розглядати питання про неетичну поведінку адвоката як при здійсненні своїх службових обов’язків так і в побуті.
Між тим, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не являються органами, які компетентні проводити слідство, визнавати особу винним у скоєні дій, які являються адміністративним правопорушенням або кримінальним злочином, та притягувати до відповідальності за такі дії.
Тому дійсність інформація, що була викладена у заяві ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 «избил ОСОБА_11», «воровал газ», та ОСОБА_5 , що ОСОБА_1 «избивал отца и мать», яка була направлена до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинна була бути підтверджена відповідними компетентними органами.
У п.15 постанови Пленум Верховного Суду України N 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Зазначеною інформацією відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 фактично звинуватили позивача у протиправних діях. Доказом у скоєнні таких дій є вирок суду або постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте відповідачі не надали ні кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, ні суду першої інстанції доказів того, що зазначена негативна інформації стосовно позивача являлася достовірною.
Навпаки, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності стосовно крадіжки газу чи побиття громадянина ОСОБА_11. З постанови Михайлівського районного суду від 24 квітня 2003 року вбачається, що 07 жовтня 1998 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 причинили ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження у зв’язку з неприязними відношеннями. Від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були звільнені у зв’язку із закінченням строку давності.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про визнання недостовірною зазначеної інформації, яка викладена у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та порочить гідність, честь та ділову репутацію позивача, підлягають задоволенню. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановою в цій частині нового рішення про задоволення зазначених позовних вимог. Зважаючи на задоволення зазначених вимог позивача, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь позивача на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ в рівних долях.
Що стосується доводів апелянта про скасування судового рішення і в іншій частині, то вони необґрунтовані. Висновок суду про відмову у задоволенні решти вимог позивача відповідає обставинам справи та закону.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково..
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 липня 2009 року по цій справі в частині відмови у задоволенню позовних вимог стосовно спростування недостовірної інформації , яка була розповсюджена у заяві ОСОБА_2 стосовно того, що ОСОБА_1 «избил ОСОБА_11», «воровал газ» та у заяві ОСОБА_5 стосовно того, що ОСОБА_1 «избивал отца и мать» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
«Визнати такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформація, яка міститься у заяві ОСОБА_2 від 24 .07.2008 року, направленій до кваліфікаційної-дисциплінарної комісії Адвокатури Запорізька області" стосовно того, що ОСОБА_1 «избил ОСОБА_11», «воровал газ» та у заяві ОСОБА_5 від 10.07.2008 року, направленій до кваліфікаційної-дисциплінарної комісії Адвокатури Запорізька області", стосовно того, що ОСОБА_1 «избивал отца и мать».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 (восьми) грн.75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 4 (чотирьох) грн.25 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 (восьми) грн.75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 4 (чотирьох) грн.25 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.»
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте на нього може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: