Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3954/2009 р.                                    Головуючий у 1 інстанції : Руднєв О.О.

                                                                                            Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.

                                               УХВАЛА

                                                   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

           07 жовтня 2009 року                                                                                 м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          Головуючого:   Боєвої В.В.

          Суддів:              Денисенко Т.С.

                                     Коваленко А.І.

          При секретарі:  Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1978 про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2005 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу.

В позові зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині А-1978, де знаходиться на грошовому забезпеченні, при цьому безперервна вислуга років у нього складає 9 повних календарних років.

З 01.05.2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку в розмірі 3 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 10 %, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 і наказом МО України від 26.05.2003 року №149.

Також зазначено, що відповідно до Розпоряджень МО України від 13.11.2003 року № 146/1/11/463 і від 05.12.2003 року № 146/1/11/530 відповідачем був збільшений розмір даної надбавки до 10 % грошового забезпечення, що значно вплинуло на розмір матеріального забезпечення позивача. Однак, згідно Розпорядження МО України від 16.01.2004 року № 146/1/11/26 відповідач знову зменшив йому розмір надбавки до 3 % грошового забезпечення, що є порушенням норм чинного законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення.

Посилаючись на вищевикладене просив стягнути з військової частини А-1978 на його користь заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу у розмірі 951 грн. 72 коп.

          Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2006 року позов задоволено.  Стягнуто з військової частини А-1978 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 915 грн. 72 коп., а також судові витрати в розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, провадження по справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частина 1 ст. 15 ЦПК України передбачає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_1 був поданий до суду загальної юрисдикції за правилами позовного провадження.

Разом з тим, зазначений позов повинен був розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки компетенція адміністративних судів, відповідно до ст. 17 КАС України, розповсюджується на правовідносини, які були зазначені у позові ОСОБА_1

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов був пред’явлений до суду у зв’язку із проходженням позивачем публічної служби.

Помилково відкривши провадження у справі 08.12.2005 року, оскільки на той час вже діяв КАС України, суд першої інстанції зобов’язаний був закрити провадження у справі, але цього не зробив та ухвалив по справі рішення в порядку цивільного судочинства.

Оскільки порушення судом першої інстанції привело до ухвалення неправильного рішення, воно не може бути визнано законним та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                            УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі в/ч А 1978  задовольнити.          

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2006 року по цій справі скасувати, провадження у справі закрити.

Роз’яснити позивачу, що за захистом свого порушеного права він може звернутися до адміністративного суду за правилами КАС України.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :