ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2017 р.                                         Справа № 914/1658/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                                      Скрипчук О.С.

суддів                                                                                          Данко Л.С.

                                                                                                    ОСОБА_1

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області за № 14-11-06076 від 29.09.2017 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року

у справі № 914/1658/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автоцентр «КАМАЗ», м.Луцьк

до відповідача-1: Приватного підприємства «Львівський автоцентр «КАМАЗ», м.Львів

до відповідача-2: Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2011 року № 3-1891 та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 – довіреність від 11.09.2017 року

від відповідача-1: ОСОБА_3 – довіреність від 01.11.2016 року

від відповідача-2: не з’явився

від третьої особи: ОСОБА_4 – довіреність № 18-11-00004 від 03.01.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року провадження у справі № 914/1658/15 припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області подало апеляційну скаргу №14-11-06076 від 29.06.2017 року, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме апелянт стверджує, що земельна ділянка площею 4,1 га, яка знаходиться за адресою: вул. Конюшинна 2, м. Львів належала позивачу (співзасновником якого є держава в особі РВ ФДМ України) на підставі Державного акта про право постійного користування землею від 1990 року. Спірною ухвалою Львівської міської ради від 15.12.2011 року №1057 право користування земельною ділянкою площею 4,1 га, яка знаходиться за адресою: вул. Конюшинна 2, м. Львів було передано ПП «Львівський автоцентр КАМАЗ». А відтак, апелянт вважає, що відмова позивача від позову суперечить інтересам РВ ФДМ України.

Позивачем та відповідачем-1 подано до суду відзиви б/н від 25.10.2017 року (вх. № 01-04/7216/17 від 25.10.2017 року) та б/н і дати (вх. № 01-04/7215/17 від 25.10.2017 року) на апеляційну скаргу, в яких просять у задоволенні апеляційної скарги РВ ФДМ України по Львівській області відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року – залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Львівський автоцентр «КАМАЗ» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства «Львівський автоцентр «КАМАЗ» та Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради №1057 від 15.12.2011р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №3-1891 від 28.12.2011р. та визнання за ТОВ «Львівський автоцентр «КАМАЗ» права постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради від 15.12.2011 року №1057 «Про користування ПП «Львівський автоцентр КАМАЗ» земельною ділянкою на вул. Конюшинній, 4» та визнано недійсним договір оренди землі від 28.12.2011 року, укладений між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Львівський автоцентр «КАМАЗ». В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 06.03.2017р. рішення Господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року у справі №914/1658/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017р. касаційну скаргу Приватного підприємства «Львівський автоцентр «КАМАЗ» задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.01.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

13.09.2017 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про відмову від позову та просив суд припинити провадження у справі.

Суд першої інстанції прийняв відмову позивача від позову та припинив провадження у справі.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 N 18 у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

З урахуванням того, що чинним процесуальним законодавством не передбачено конкретних вимог до форми та змісту заяви про відмову від позову, у зв'язку з чим остання викладається у довільній формі, суд першої інстанції, дослідивши у сукупності як назву, так і зміст відповідної заяви, з якою позивач звернувся до винесення рішення по суті спору, встановивши, що така заява є відмовою позивача від позову, відповідно є формою реалізації його прав, яка не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, правомірно прийняв відмову позивача від позову, у зв'язку з чим на законних підставах припинив провадження у справі.

Приписами статті 21 ГПК України унормовано, що сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання.

За приписами частини 2 статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З наведених вище положень чинного законодавства не вбачається, що позивач обмежений у праві подання заяви про відмову від позову в залежності від певних обставин.

Причини подання заяви про відмову від позову в даному випадку значення не мають і позивач не зобов'язаний наводити мотиви своєї поведінки при поданні відповідної заяви, разом з тим, наслідки відмови від позову, та припинення провадження у справі позивачу мають бути зрозумілі.

Твердження апелянта про те, що спірною ухвалою Львівської міської ради від 15.12.2011 року №1057 право користування земельною ділянкою площею 4,1 га, яка знаходиться за адресою: вул. Конюшинна 2, м. Львів (яка належала позивачу (співзасновником якого є держава в особі РВ ФДМ України) на підставі Державного акта про право постійного користування землею від 1990 року) було передано ПП «Львівський автоцентр КАМАЗ», не може свідчити про те, що відмова позивача від позову у даній справі суперечить інтересам РВ ФДМ України. Адже, апелянт не позбавлений права та можливості звернутись до суду з позовом в загальному порядку.

Відтак, доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновків суду, що наведені вище.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) в дохід державного бюджету України 1600,00 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3.          Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

4.           Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.           Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя                                                            Скрипчук О.С.

Судді                                                                                           Данко Л.С.

                                                                                                    ОСОБА_1