ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа 2а-5837/09/1370  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 листопада 2009 року                Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого       –          судді  Хоми О.П.,  

при секретарі                             Янчак П.О.,

з участю представника позивача Демчик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» до Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області  про  скасування постанови,

в с т а н о в и в :  

Відкрите акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» звернулось до суду з позовом про скасування постанови про накладення стягнень № 222 від 13.07.2009р. Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів, яку вважає такою, що не відповідає вимогам закону. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що н а виконання положень ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у Сертифікаті відповідності на нафтопродукт  № 991663, зареєстрованому в Реєстрі за № UAI.117.0191915-08, що знаходився на АЗС № 52 «ОККО», зазначено, що відповідний бензин неетильований марки «Євросупер 95» (відповідно до українського маркування: А-95- Євро) виробляється (тобто виготовляється) серійно і ввозиться в Україну з 25.12.2008 року по 25.12.2009 року.  Зазначив, що т аким чином до відома споживачів Товариством доступно, достовірно та своєчасно доведена необхідна інформація про продукцію. Крім того,  Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів не надано інформації чи документів, на підставі яких здійснювався розрахунок розміру штрафу, оскільки до акту перевірки № 005744 від 19.06.2009 року та до інших актів і приписів, а також Постанови № 222 від 13.07.2009 року такі документи не додавалися і у ВАТ «Концерн Галнафтогаз» відповідна інформація про вартість одержаної для реалізації партії товару не витребовувалася.

Представник позивача  Демчик О.І. в судовому засіданні  позов підтримала з мотивів, наведених в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі свого представника та письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. В порушення ч.1 п.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»   ВАТ «Концерн Галнафтогаз» допущено до реалізації бензин марки «Євросупер 95» без необхідної та своєчасної інформації для споживачів про дату виготовлення нафтопродукту і за відсутності на місці торгівлі паспорту якості. У наданому працівниками АЗС № 52 «ОККО» паспорті якості від 03.06.09р. №030991410-0019 зазначено, що він виданий на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу В, тому за ним не можна ідентифікувати вказаний у сертифікаті відповідності бензин автомобільний неетильований марки «Євросупер 95». Процедура винесення постанови про накладення стягнення, передбаченого ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» дотримана повністю, розмір штрафу є обґрунтованим та прийнятим на підставі матеріалів перевірки. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Під час розгляду справи на виконання ст.ст. 3, 5 , абз.1 п.5 Розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року відбулася зміна найменування Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» на Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» та реорганізація Волинського обласного управлінням у справах захисту прав споживачів шляхом перейменування на Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області, що підтверджується відповідними документами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.  

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Статтею 15 цього Закону встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію, відповідно до пп. 7 цієї статті, повинна містити дату виготовлення продукції.

Згідно ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10.05.1993р. №46-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися, зокрема, сертифікатом відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Згідно ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р.№2406-ІІІ сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16.01.1997р. №19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.1997р. за №52/1856 затверджено Правила обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, згідно яких сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається серійно. Термін дії сертифіката визначає орган із сертифікації, при цьому дія сертифіката відповідності для серійної продукції поширюється на всю продукцію, вироблену в період дії сертифікату.

Судом встановлено, що Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів за результатами проведеної  0 9 червня 2009 року перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів на належній ВАТ «Концерн Галнафтогаз» (нині ПАТ «Концерн Галнафтогаз») АЗС № 52 «ОККО», розташованій за адресою: м Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 91а, складено Акт № 005744 від 19.06.2009 року та цього ж числа винесено припис, яким ВАТ «Концерн Галнафтогаз» зобов’язано представити паспорт якості на бензин автомобільний неетильований марки «Євросупер  95».

Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено порушення п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.97р. №1442 та ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», яке полягає в тому, що на АЗС №52 «ОККО» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» допущено до реалізації бензин автомобільний неетильований, марки «Євросупер  95» без  необхідної та своєчасної інформації для споживачів про дату виготовлення нафтопродукту, оскільки на місці торгівлі відсутній паспорт якості на вказаний нафтопродукт. Представлений паспорт якості від 03.06.2009р. №0309914/0-0019  виданий на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу В, хоча відповідно до сертифікату відповідності реалізовувався бензин автомобільний неетильований марки «Євросупер 95».  

ВАТ «Концерн Галнафтогаз» листом № 538 від 02.07.2009 року повідомив відповідача про правильність оформлення паспорта якості і сертифікату відповідності щодо маркування нафтопродуктів та причину розбіжностей у маркуванні нафтопродуктів у вказаних документах, яка пояснюється тим, що у сертифікаті відповідності зазначено марку бензину «Євросупер 95» за маркування виробника, а в паспорті якості – А-95-Євро за класифікацією згідно вітчизняних ДСТУ.

На підставі Акту № 005744 від 19.06.2009 року Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів  13.07.2009 року винесено Постанову № 222 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою  за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: про дату виготовлення бензину автомобільного неетильованого марки «Євросупер 95», до ВАТ «Концерн Галнафтогаз» застосовано штраф у розмірі 24 854,45 грн..  

З представленого позивачем Сертифікату відповідності на нафтопродукт  № 991663, зареєстрованого в Реєстрі за № UAI.117.0191915-08, що знаходився на АЗС № 52 «ОККО» на момент перевірки, вбачається, що бензин автомобільний неетильований марки EUROSUPER 95, який виробляється серійно та ввозиться в Україну з 25.12.2008 року по 25.12.2009 року, відповідає усім обов’язковим вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензин автомобільний підвищеної якості. Технічні умови». В свою чергу, ДСТУ 4839:2007 «Бензин автомобільний підвищеної якості. Технічні умови», який регулює питання маркування бензинів підвищеної якості відповідно до вітчизняних стандартів, встановлює, що в Україні в  залежності від октанового числа існують наступні марки бензину підвищеної якості: А-92-Євро; А-95-Євро та А-98-Євро, за видами та класами: вид І та вид ІІ, клас А, В, С, D, E, F.

Враховуючи призначення сертифікату відповідності, яке полягає у встановленні факту відповідності якості товару, наявним у місці торгівлі сертифікатом відповідності № 991663, зареєстрованого в Реєстрі за № UAI.117.0191915-08, споживачу доведено необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію - бензин автомобільний неетильований марки «Євросупер 95», що виробляється серійно та ввозиться в Україну з 25.12.2008 року по 25.12.2009 року, та відповідає усім обов’язковим вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензин автомобільний підвищеної якості. Технічні умови», в тому числі щодо дати її виготовлення – з 25.12.2008р. по 25.12.2009р.

Спростовуючи доводи позивача, відповідач у запереченнях проти позову від 11.11.2009р. №1400/114 зазначає , що за паспортом, наданим представником ВАТ «Концерн Галнафтогаз», неможливо ідентифікувати бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу В як бензин автомобільний неетильований марки «Євросупер 95 через невідповідність назві продукції, вказаної в сертифікаті відповідності. Щодо дати виготовлення, то, на думку відповідача, її неможливо встановити за паспортом якості № 030991401-0019 від 03.06.09, так як він стосується бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу В. При цьому відповідач покликається і на вимоги ч.1 п.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого інформація про продукцію повинна містити назву продукції.

Такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Як зазначено вище, оскаржуваною у даній справі постановою до позивача застосовано штраф за відсутність необхідної, доступної, достовірно та своєчасної інформації про продукцію - про дату виготовлення бензину автомобільного неетильованого марки «Євросупер 95».  

При цьому, як в постанові про накладення стягнень, так і в Акті перевірки не міститься посилання на відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про назву продукції.  

Форма паспорту якості встановлена Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 04.06.2007 № 271/121,  відповідно до п.3 якої, паспорт якості  це – документ , що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Згідно з п.15.3 Інструкції у паспорті якості робиться висновок про відповідність (невідповідність) нафти або нафтопродукту вимогам нормативних документів. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою.

Таким чином, зазначеною Інструкцією не передбачено відображення в  паспорті якості  даних про дату виготовлення  нафтопродукту, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Згідно п.7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Постановою № 222 від 13.07.2009 року до ВАТ «Концерн Галнафтогаз» застосовано штраф, розмір якого становить 24 854,45 грн.

На обґрунтування правомірності розрахунку розміру штрафної санкції відповідач покликається на те, що відповідно до таблиці 1, яка є невід’ємною частиною акту перевірки,   за прибутковим документом від 15.06.09 №4904036700 одержано 11955 л бензину за ціною 6,93 грн.

Однак з долученої позивачем до матеріалів справи  накладної №   4904036700 від 15.06.09р., яка є документом на внутрішнє переміщення, вбачається, що кількість отриманого і наявного на  АЗС № 52 «ОККО»  бензину  автомобільного підвищеної якості марки А-95-Євро ( вказаного як «А-95», із зазначенням сертифікату відповідності  UAI.117.0191915-08)  складає 15940л., а не 11 955 л, відомості щодо ціни бензину в накладній відсутні.  

За таких обставин суд вважає не обґрунтованим розмір застосованої до позивача оскаржуваною постановою штрафної санкції.

Стосовно доводів позивача про відсутність підстав у  Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів  для розгляду справи про  адміністративне правопорушення та застосування штрафу через  неотримання ним протоколу про адміністративне правопорушення такими, то такі що не відповідають діючому законодавству.

Пунктом 4 Порядку  проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №311 від 25.10.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2006 р. за N 1219/13093  визначено, що за результатами   перевірки  відповідно  до  виявлених порушень посадовими особами,  які проводили перевірку, приймаються рішення, зокрема, про складання  протоколу  про  вчинення  адміністративного правопорушення, про накладення на винних осіб адміністративних стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, чи будь-якого іншого, передбаченого зазначеним пунктом  Порядку.

Виходячи з вказаної норми,   Волинське обласне управління у справах захисту прав споживачів вправі було приймати постанову про накладення стягнень без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про накладення стягнень № 222 від 13.07.2009р. Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів,  суд прийшов до висновку, що така  прийнята з порушенням  вимог чинного законодавства та передбачених ст. 2 КАС України принципів.  

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в  адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається    на відповідача, якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів щодо правомірності  дій Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів при прийнятті  постанови про накладення стягнень № 222 від 13.07.2009р..  

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанова відповідача підлягає визнанню її протиправною.            

 Керуючись ст.ст. 7- 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

п о с т а н о в и в :  

Позов задовольнити частково.  

Визнати протиправною постанову  Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів  про накладення стягнень № 222 від 13.07.2009р  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Повний текст постанови виготовлений 24 листопада 2009 року.

Суддя                                                  Хома О.П.