09.10.2017

Справа № 381/3189/16-ц

Провадження № 2/369/225/17

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

        головуючого судді: Усатова Д.Д.,

        при секретарі Кузьменко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувсь до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради № 23 від 11.12.74 року йому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було передано в спільне сумісне користування земельну ділянку, площею 901 кв.м., яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 та кв. 2.

В 2011 році, частину вказаної земельної ділянки, площею 0,025 1 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, позивачем було приватизовано, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 393437, виданого ОСОБА_3 селищною радою 30.09.2011 року.

Цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Так позивач наголошує, що використовувати належну йому на праві власності земельну ділянку за її цільовим призначенням він не має можливості виходячи з наступного.

Маючи намір побудувати сарай та погреб, позивач 30.03.2015 року звернувся до ОСОБА_3 селищної ради Фастівського району Київської області із заявою про надання йому дозволу на будівництво господарської будівлі сараю та погребу на території належної йому земельної ділянки.

28.05.2015 року позивач отримав рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради за № 10/1, яким взято до відома про його наміри щодо будівництва господарських споруд на належній йому земельній ділянці.

ОСОБА_3 селищної ради від 18.11.2015 року, складеного під час комісійної перевірки спірної земельної ділянки у складі заступника селищного голови ОСОБА_6, голови земельної комісії ОСОБА_7 та депутата ОСОБА_8, було підтверджено наявність газопровідної труби, яка проходить під землею, через належну позивачу земельну ділянку та заважає проводити будівельні роботи.

У зв’язку із зазначеним вище, позивач неодноразово звертався до відповідних структурних підрозділів ПАТ «Київоблгаз» із запитами про надання йому відповіді про підстави прокладення даного газопроводу та відповідних копій дозвільних документів, а саме - технічної документації по прокладенню газопроводу, дозволу селищної ради, дозволу сусідів, проект підключення, акт виконаних робіт.

Позивач звертає увагу суду, що відповідно до п. 1.1. «Будівельних норм та правил газопостачання (СНиП 2.04.08-87)» проектувати системи газопостачання необхідно на підставі затверджених схем газопостачання областей, міст та інших поселень, а при відсутності схем газопостачання - на підставі схем (планів) районного планування та генеральних планів поселень.

Листом № 919 від 24.10.2016 року ПАТ «Київоблгаз» повідомив, що є балансоутримувачем газопроводу низького тиску за адресою на якій розташована земельна ділянка позивача.

Також, надав копію робочого проекту газифікації житлового будинку № 52 по вул. Васильківській, смт. Борова. При цьому доказів погодження із ОСОБА_3 селищною радою плану газифікації вказаного вище житлового будинку надано не було, як і не було зазначено інформації про таке погодження.

Разом з тим, ОСОБА_3 селищна рада, листом № 02-31/242 від 18.05.2015 року звернулась до архіву Фастівської РДА із проханням надати копію рішення ОСОБА_3 селищної ради від 1984 року про надання дозволу підрядній організації БМУ №1 м. Біла Церква на проведення монтажно - будівельних робіт з проведення гілки підземного газопроводу через земельні ділянки користувачів ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до відповіді Архівного сектору Фастівської РДА № 01-8/127 від 25.05.2015 року зазначено про затвердження списків по виконанню робіт по газифікації жилих будинків по пров. Кузнечний - ОСОБА_4, при цьому інших відомостей про надання дозволу підрядній організації БМУ № 1 м. Біла Церква на проведення монтажно - будівельних робіт на проведення гілки підземного газопроводу через земельні ділянки користувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1, мешканців смт. Борова, пров. Кузнечний,1 не зазначено.

Позивач зазначає, що відповідач використовує земельну ділянку для здійснення своєї господарської діяльності безпідставно, оскільки дозволу на прокладення підземного газопроводу від ОСОБА_3 селищної ради не отримував, як і не вирішував питання встановлення земельного сервітуту.

Тому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд зобов’язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом переміщення (демонтажу), за власний кошт, газової труби за територію земельної ділянки, кадастровий № 3224955300:01:003:0491, загальною площею 0,0251 га, яка розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, пров. Кузнечний, 1/1 та нежить позивачу згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 393437, виданого на підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради 2 сесії 6 скликання від 07.12.2010 року. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог позову заперечувала та просили в позові відмовити.

В судовому засіданні третя особа та її представник проти вимог позову заперечували та просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем ОСОБА_1 було приватизовано земельну ділянку площею 0,0251, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, у 2011 році, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ№ 393437, виданого 30.09.2011 року на підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради 2 сесії 6 скликання від 07.12.2010 року.

03.03.1982 року на підставі протоколу засідання виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Фастівського району Київської області, яким затверджено черговість газифікації вулиць селища, була проведена газифікація будинків по вул. Васильківського.

Прокладення спірного газопроводу до будинку, що знаходиться за адресою: смт. Борова, вул. Васильківська № 52 здійснено у 1984 році на підставі проектної документації, що була розроблена Київським обласним відділом інституту «Укржилремпроект» Фастівською проектною майстернею у 1984 році.

Відповідно до схеми газифікації будинку № 52 по вул. Васильківській в с. Борова проектна документація була погоджена Фастівським РЕМ, Фастівським районним відділом зв»язку, Будівельно-монтажним управлінням №1 м. Біла Церква та Фастівським міжрайонним виробничим управлінням газового господарства.

Даним проектом передбачено прокладання ділянки газопроводу через земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4.

28.03.1984 року, у відповідності до проектної документації та норм СНИП ІІІ-29-76 був побудований та прийнятий в експлуатацію газопровід низького тиску, що підтверджується актом прийняття газопроводу в експлуатацію.

У відповідності до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно до ст. 11 ЦПК України     суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.                 

Згідно ч. 1 ст. 152 ЗК України   держава забезпечує громадянам та юридичним           особам   рівні умови захисту прав власності на землю.

Частина 1 ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправо позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України   власник земельної ділянки має право використовувати її   на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до     ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок     підлягають відновленню     в порядку встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ст.152 ЗК України та розяснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

  Згідно роз'яснень, що викладені у абз. 2, 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Суд оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу та перенесення газової труби із земельної ділянки, оскільки вони не відповідають ст. ст. 57-59 ЦПК України.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що газопровід низького тиску, який проходить через земельну ділянку ОСОБА_1 був побудований у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням всіх норм та за погодженням відповідних державних органів ще до набуття ним права власності на земельну ділянку.

З огляду на зазначене, судом не встановлено порушень прав або законних інтересів позивача з боку відповідача щодо володіння та користування земельною ділянкою.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 16, 321, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 152 та 158 ЗК України, ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом  десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Д. Д. Усатов