Справа №2-3090/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя 20.11.2009 року.
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Артемової Л.Г.,
при секретарі: Вайнраух Л.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа: начальник ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_3, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, звернувшись до суду з позовом, просить поновити його на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу Енергомонтажний поїзд №1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустивши стягнення за один місяць до негайного виконання, а також стягнути з відповідача судові витрати.
На обґрунтування позову зазначає, що на посаду начальника відокремленого структурного підрозділу Енергомонтажний поїзд №1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця» його призначено наказом №НОК-510/ос від 18.08.2004 року.
Наказом №НОК-279/ос від 13.05.2009 року його було звільнено на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
Звільнення вважає незаконним з тих підстав, що власником безпідставно застосовано до нього правила п. 1 ст. 42 КЗпП України, оскільки з наказу про дисциплінарне стягнення убачається, що порушення, за яке його звільнено мало тривалий, системний характер, крім того, наполягає на тому, що взагалі не порушував трудових обов’язків, не знав про діяльність бухгалтера, висновки службової перевірки не відповідають дійсності.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що при звільненні позивача власником було дотримано вимог трудового законодавства.
Вислухавши сторони, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
- судом встановлено, що на посаду начальника відокремленого структурного підрозділу - Енергомонтажний поїзд №1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ОСОБА_1 призначено наказом №НОК-510/ос від 18.08.2004 року (а.с.27).
Актом, складеним за результатами перевірки ВСП «Енергомонтажний поїзд №1» від 14.04.2009 зафіксовано, що на протязі тривалого часу, а саме з січня 2006 року по квітень 2009 року на ВСП «Енергомонтажний поїзд №1» мали місце порушення фінансової дисципліни, без визначення розміру шкоди (а.с.92,93).
В протоколі оперативної наради щодо результатів перевірки цільового використання коштів, дотримання фінансової та платіжної дисципліни Енергомонтажним поїздом №1 від 21.04.2009 року зазначено – «за неналежне виконання своїх обов’язків, відсутність контролю за фінансово – господарською діяльністю та нецільовим використанням грошових коштів по Енергомонтажному поїзду №1 підготувати подання на начальника залізниці щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Енергомонтажного поїзду №1 ОСОБА_1, головного бухгалтера Енергомонтажний поїзд №1 ОСОБА_4», протокол підписаний в.о. головного інженера – першого заступника начальника залізниці ОСОБА_5 (а.с.18).
В протоколі оперативної наради щодо результатів перевірки цільового використання коштів, дотримання фінансової та платіжної дисципліни посадовими особами Енергомонтажного поїзду №1 від 22.04.2009 року зазначено – «за одноразове грубе порушення трудових обов’язків начальника відокремленого структурного підрозділу - «Енергомонтажний поїзд №1» ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності» (а.с.19).
Наказом начальника залізниці №221/н від 24.04.09 року, ОСОБА_1 звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов’язків, згідно зі ст. 147 КЗпП України, по п. 1 ст. 41 КЗпП України, однак звільнення відкладено цим же наказом до його виходу з листка непрацездатності (а.с.22).
Наказом начальника залізниці №НОК-279/ос від 13.05.2009 року позивача було звільнено на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов’язків в день виходу на роботу з лікарняного (а.с.23).
Згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно – ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
Розірвання договору в цьому випадку провадиться з додержанням вимог ст. 147 – 149 КЗпП України.
Згідно роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з»ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення. Чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема , чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Аналізуючи порядок та підстави звільнення ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що воно відбулося із такими порушеннями, які тягнуть за собою поновлення позивача на роботі.
Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є наслідком проведеної 14.04.2009 року перевірки відокремленого структурного підрозділу «Енергомонтажний поїзд №1» створеною 13.04.2009 року комісією.
Актом, складеним за підсумками цієї перевірки встановлено, що на протязі тривалого часу, а саме з січня 2006 року по квітень 2009 року ВСП у «Енергомонтажний поїзд №1» мали місце порушення фінансової дисципліни з боку бухгалтера ОСОБА_4
Відповідно до п.2.8. Посадової інструкції начальника «Енергомонтажного поїзда №1» ОСОБА_1, на нього покладений обов’язок здійснення контроль за додержанням у підрозділі ведення та достовірності обліку та статистичної звітності (а.с.16), що кореспондується з п.7.4 Положення про відокремлений структурний підрозділ Енергомонтажний поїзд №1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця», яким регламентовані повноваження начальника поїзда.
А саме начальник несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій Поїзду у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстру та звітності протягом встановленого терміну.
Відтак, усіма наявними матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 припустився саме послаблення контролю за дотриманням фінансової дисципліни, обов’язок здійснювати який на нього покладений посадовими інструкціями, саме в цьому, за логікою відповідача і полягає порушення трудових обов’язків.
Судом згідно матеріалів справи встановлено, що зазначені порушення мали системний характер, в період з 2006 по 2009 роки, проте з матеріалів службової перевірки убачається, що попередніми ревізіями, які проводилися у той самий період порушень фінансової дисципліни у ВСП Енергомонтажний поїзд №1 виявлено не було, про що позивач був обізнаний.
Проте, звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України є неможливим, якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема не дає підстав для звільнення за цим пунктом послаблення контролю за роботою підлеглих працівників, а в даному випадку є передчасним.
Фактично повну ревізію, якою встановлено характер та період порушень з боку посадових осіб ВСП Енергомонтажний поїзд №1 було проведено вже після звільнення ОСОБА_1 – 05.06.2009 року, доречи тільки актом цієї ревізії визначено конкретний розмір матеріальної шкоди, спричиненої підприємству, який підлягає урахуванню при вирішенні питання про дисциплінарне стягнення та має суттєве значення для обрання його виду.
Як вбачається з матеріалів справи, щодо посадових осіб ВСП Енергомонтажний поїзд №1 було порушено кримінальну справу, однак відомостей, що її порушено саме щодо ОСОБА_1, судом не добуто.
Крім того, слід зазначити, що у разі наявності такої справи в провадженні органів досудового слідства (на момент звільнення) та згідно ст. 62 Конституції України, ОСОБА_1 не можна вважати винним у скоєнні злочину до набуття законної сили обвинувальним вироком.
Власник підприємства, обираючи такий суворий вид дисциплінарного стягнення як звільнення, не врахував всіх обставин, важливих для прийняття такого рішення, саме з огляду на зміст п. 1 ст. 41 КЗпП України, за яким порушення, за яке звільнено позивача не є одноразовим.
Поновляючи позивача на роботі, суд у відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з такого розрахунку: середньомісячна заробітна плата складає 3340,00 грн. (що підтверджується відповідачем) – 3340,00 : 21 (кількість робочих дні на місяць) = 159,04 грн. (середньоденна заробітна плата); 159,05 Х 135 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 21470,40 грн. (середній заробіток за час вимушеного прогулу), відтак з відповідача необхідно стягнути 21470,40 грн., проте з урахуванням обов’язкових податків та зборів.
Судові витрати у вигляді державного мита в сумі 214,70 грн., та 37,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст.ст. 81, 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
У відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
З огляду на правила ст. 240-1 КЗпП України суд враховує, що наказом №344/н від 17.06.2009 року відповідним органом прийнято рішення про реорганізацію ВСП Енергомонтажний поїзд №1 з 01.10.2009 року із виключенням цього підприємства з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в органах державної реєстрації, проте рішення про визнання, що позивача звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України буде передчасним, оскільки процедура не завершена та ще не сплинули строки, визначені ст. 49-2 КЗпП України, крім того власник не позбавлений права самостійно виконати вимоги закону щодо порядку вивільнення працівника.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41, 147-149 КЗпП України, ст.ст. 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу Енергомонтажний поїзд №1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 21470,40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судові витрати у вигляді державного мита в сумі 214,70 грн ., та 37,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнути з «Придніпровська залізниця» на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, в розмірі 3340,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Л.Г. Артемова.