№ 2-2027/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

17 листопада 2009 року                                                                               м. Запоріжжя  

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:  

головуючого судді                                                                                   Дмитрюк О.В.,

при секретарі                                                                                              Прохорові Р.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (третя особа – Шевченківська районна адміністрація Запорізької міської Ради) про стягнення майнової та моральної шкоди, -  

   В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, який уточнювала та доповнювала в процесі розгляду справи. В позовні ОСОБА_1 зазначає, що вона є власницею 37/100 частин квартири АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 19.08.2006 р., який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Її частка в квартирі АДРЕСА_1 складається з кімнати розміром 15 кв.м. 28.08.2007 р. вона прийшла в свою кімнату та побачила, що зі стелі тече вода. Відповідачі є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_2. Залиття належної їй кімнати, сталося в результаті того, що мешканці квартири № 21 самовільно зняли батарею. В результаті затоплення була залита стеля, стіни, підлога. Нею була викликана комісія з ЖЕД № 25, яка склала акт обстеження кімнати. Комісією встановлено: в кімнаті на стелі, на стінах мокрі сліди від води, залиті шпалери, які місцями відклеїлись та обвисли. Шкода завдана її майну, сталася в результаті халатного відношення відповідачів до утримання своєї квартири, які, після зняття батареї, не перекрили воду. Згідно договору, який був укладений між нею та будівельною організацією, ремонтні роботи та матеріали, необхідні для відновлення її кімнати після затоплення, становлять 4615,31 грн. Про затоплення кімнати, вона відразу повідомила відповідачів  і вони були згодні відшкодувати завдану шкоду, від чого в подальшому відмовились. 15.08.2008 р. вона в письмовому вигляді звернулась до відповідачів з проханням відшкодувати завдані збитки, але відповіді не отримала. Діями відповідачів, окрім матеріальної, їй завдано також моральну шкоду, яку вона оцінює в 1000 грн. та яка полягає в душевних стражданнях у зв»язку з пошкодженням майна, порушенням нормального життєвого ритму, необхідністю звернення до різних фахівців для встановлення суми збитків.

За позовом ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей, матеріальну шкоду в сумі 3369,19 грн. ( 1123,06 грн. х 3), 33,69 грн. (56,15:5=11,23х3) витрати по оплаті судового збору, 18 грн. (30:5=6х3) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, за надання правової допомоги 792 грн. (1320:5=264х3), 600 грн. у якості відшкодування моральної шкоди (1000:5=200х3), з урахуванням індексу інфляції кінцева сума становить: 3369,19 грн. + 33,69 грн. + 18 грн. + 792 грн. + 600 грн. = 4812 грн. х 145,6% = 7007,55 грн.; стягнути з ОСОБА_5  матеріальну шкоду в сумі 1123,06 грн., 11,23  грн. витрати по оплаті судового збору, 6 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, за надання правової допомоги 264 грн., 200 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, з урахуванням індексу інфляції кінцева сума становить 2335,85 грн.; стягнути з ОСОБА_6  матеріальну шкоду в сумі 1123,06 грн., 11,23  грн. витрати по оплаті судового збору, 6 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, за надання правової допомоги 264 грн., 200 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, з урахуванням індексу інфляції кінцева сума становить 2335,85 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник на позовних вимогах наполягають і просять суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснила, що дійсно є її вина в залитті кімнати ОСОБА_1, але сума заявлена до стягнення повинна бути значно меншою, так як не всі роботи, що зазначачені в кошторисному розрахунку необхідно було проводити, а також заперечувала проти стягнення суми з урахуванням індексу інфляції, оскільки залиття квартири не спричинило шкоди життю чи здоров»ю позивача.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому ст..74, 76 ЦПК України порядку, подала до суду письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, за місцем реєстрації не мешкає, після звернення до органів внутрішніх справ в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом оголошенння у пресі, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Представник третьої особи – Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської Ради в судове засідання не з»явився, про слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку ( а.с.95), не надав своєї згоди на участь у справі та відповідно до вимог ч.3 ст.36 ЦПК України справа розглядалась без зазначеної особи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача ОСОБА_2, приймаючи до уваги позицію відповідача ОСОБА_6, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що власником 37/100 (кімнати № 6 пл.15,0 кв.м.) частин квартири № 19 у житловому будинку № 150 по вул.Круговій у м. Запоріжжя є ОСОБА_1 Власниками квартири № 21 у житловому будинку № 150 по вул.Круговій у м. Запоріжжі на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.8,9,65,66).

28 серпня 2007 р. сталося залиття квартири № 19 за вищезазначеною адресою, про що 28 серпня 2007 р. комісією у складі майстрів ЖЕУ-25 за участю ОСОБА_2 та позивача було складено акт (а.с.14), та повторний акт від 12 вересня 2007 р. (а.с.15).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири суду необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном, але й повинен виконувати певні обов'язки, зокрема, утримувати майно, та нести витрати, необхідні для збереження майна, та вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна.

Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювали відповідачі, залиття кімнати в квартирі позивача сталося з вини власників квартири № 21.

Відповідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В матеріалах справи наявний кошторисний розрахунок вартості ремонту квартири, який надав позивач, та відповідно до якого станом на 15.08.2008 року ремонтні роботи квартири АДРЕСА_3 складають 4 615,31 грн. (а.с.47), а також надано квитанцію до прибуткового касового ордера  № 21 про отримання вказаної суми від ОСОБА_1 за проведення ремонтних робіт за кошторисом від 15.08.2008 р. (а.с.46).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вважала кошторис, наданий позивачем, значно завищеним та в обгрунтування своїх заперечень надала локальний кошторис 2-1-1 від 10.09.2009 р., який суд не приймає як належний та допустимий доказ, оскільки він ніким не затверджений, складений 10.09.2009 р., тобто після проведення ремонту в кімнаті ОСОБА_1

Будь-яких переконливих доказів необґрунтованості кошторисного розрахунку, наданого позивачем, відповідачами по справі не надано.

Враховуючи наведені обставини справи, та оцінивши їх в сукупності згідно вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі та стягнення її з відповідачів.  

Відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі  неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні з’ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  

Факт ушкодження майна безперечно спричиняє моральну шкоду. Необхідність вирішення питання щодо ремонту квартири після затоплення безумовно потребує витрат часу.  

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки вони визначені виважено, розумно та справедливо в сумі 1000 грн.

Разом з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди з урахуванням індексу інфляції, так як відшкодування матеріальної шкоди має характер разової виплати, та індексації не підлягає.  

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів» від 03 липня 1991 року, з подальшими змінами, індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України стягненню з відповідачів підлягають судові витрати та витрати на правову допомогу. Витрати на повідомлення відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про день, час та місце розгляду справи також підлягають стягненню з них на підставі п.5 ч.3 ст.79, ст..88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, ст.ст. 23, 625, 1166, 1167, 1192 ЦК України,  постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (третя особа – Шевченківська районна адміністрація Запорізької міської Ради) про стягнення майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 3369,19 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду в розмірі 600 грн., 672 грн. витрат на правову допомогу, 8,60 грн. за видачу довідки з головного управління  статистики, судовий збір – 33,6 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 1123,06 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду в розмірі 200 грн., 224 грн. витрат на правову допомогу, 2,87 грн. за видачу довідки з головного управління  статистики, витрати на повідомлення 42,4 грн., судовий збір – 11,2 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 6 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 1123,06 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду в розмірі 200 грн., 224 грн. витрат на правову допомогу, 2,87 грн. за видачу довідки з головного управління  статистики, витрати на повідомлення 407,4 грн., судовий збір – 11,2 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 6 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                   О.В.Дмитрюк