Справа № 647/14/16-к

Провадження № 1-кп/647/165/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Пелюховської Л.П.

прокурора: Істоміна В.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Бузіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Бериславського районного суду Херсонської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

На адресу суду надійшло клопотання захисника - адвоката Бузіна О.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 48720 гривень на особисте зобов'язання, яке обґрунтовує тим, що, увесь час перебування під заходом забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 жодного разу не допустив порушення вимог, які слідчий суддя встановив відповідно до вимог ст.. 194КПК України 05.11.2015 року. На даний час у останнього виникли обставини, які потребують коштів, а саме: хвороба дітей, які потребують санаторно-курортного лікування, потрібні кошти для вирішення соціально-побутових проблем - виготовлення пам'ятника для померлого батька, допомога матері, яка залишилась одна. Крім того, сума застави сплачена дружиною, яка на даний момент не працює, доглядає за дітьми.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на продовженні дії раніше встановленого запобіжного заходу.

Підсудний ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, просив змінити йому міру запобіжного заходу на особисте зобов'язання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В частині 8 статті 182 КПК України зазначено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно із ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Статтею 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду міста Херсона від 05.11.2015 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 48720 гривень. Строк дії ухвали слідчим суддею не визначався, тому не можна стверджувати, що даний строк сплив.

Дані кошти були внесені ОСОБА_3 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 10.11.2015 року, що підтверджується відповідною квитанцією № 0.0.458853149.1.

За таких обставин, зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, при цьому застава не була звернута у дохід держави через порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу діє, враховуючи відсутність цивільного позову та необхідності залишення розміру застави для подальшого відшкодування спричиненої злочином шкоди, в порядку ч.11 ст.182 КПК України суд вважає за можливе змінити запобіжний захід з застави на особисте зобов'язання, при цьому повернути розмір внесеної застави заставодавцю.

Зазначена міра запобіжного заходу на переконання суду є достатньою для забезпечення виконання підсудним покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобіганням ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не виїжджати за межі Берисласького району Херсонської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали до 30 грудня 2017 року.

Повернути ОСОБА_3 заставу, визначену ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсон від 05.11.2015 року у кримінальному провадженні № 12014230090001380 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, внесену за квитанцією № 0.0.458853149.1 від 10.11.2015 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (код отримувача 26283946), у розмірі 48720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять ) гривень.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Кириленко