АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 року в.о. голови апеляційного суду Кіровоградської області Письменний Г.О., за участі захисників-адвокатів ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, розглянув адміністративну справу стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, який проживає по АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі п.7 ст.247 КУпАП, за наявності обставин, викладених в ст. 38 КУпАП, - ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності, провадження по справі закрито в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВА № 004911 від 23.07.2009 року, ОСОБА_2 о 21 годині 45 хвилин 04 липня 2009 року керував автомобілем ХЮНДАЙ-Туксон, державний номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Героїв Сталінграда в м. Кіровограді. Наближаючись до нерегульованого, нерівнозначного перехрестя вулиць Героїв Сталінграду та Яновського, при виникненні об’єктивної перешкоди для подальшого руху, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості (гальмування) та змінив напрямок руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем СУБАРУ-Трібека, державний номерний знак НОМЕР_2, керованим ОСОБА_5, який рухався через зазначене перехрестя з боку другорядної дороги.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.12.3 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: поясненнями потерпілої ОСОБА_5 письмовими доказами у справі, в тому числі висновком експертного авто технічного дослідження обставин зіткнення автомобілів ХЮНДАЙ-Туксон та СУБАРУ-Трібека ОСОБА_3 від 14.07.2009 року. При цьому, вважаючи наявність вини правопорушника ОСОБА_2 та причинний зв'язок з дорожньо-транспортною пригодою доведеними, місцевий суд, зважаючи на положення статей 38 та 247 п.7 КУпАП, провадження у справі закрив, звільнивши ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.10.2009 року ОСОБА_2 просить: скасувати постанову згаданого місцевого суду, винести нову постанову, якою закрити провадження у даній адміністративній справі, визнавши його невиновним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує, що при винесенні постанови судом першої інстанції не взято до уваги та не повною мірою досліджено всіх обставин у справі, не надано належної оцінки поясненням свідків, наданих у судовому засіданні.
Викликані листом-повідомленням 13 листопада 2009 року для дачі пояснень по суті правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судове засідання до апеляційного суду з'явились.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та заслухавши наданих ним та ОСОБА_5 при розгляді апеляційної скарги пояснень, а також думку адвокатів-захисників ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 які підтримали позицію своїх підзахисних, вважаю, що постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, положеннями ст. 124 КУпАП передбачено настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу,
автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Також, згідно п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року : у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити
заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу
або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Своє рішення судом першої інстанції вмотивоване саме доводами про порушення водієм автомобіля ХЮНДАЙ-Туксон ОСОБА_2 п.12.3 ПДР України, - тобто не вжиття ним заходів до гальмування керованим ним автомобілем, без застосування маневру. Однак, слід звернути увагу, що положення п.12.3 ПДР України дозволяють водієві обрати варіант своїх дій у разі виникнення небезпеки (перешкоди) для руху: вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або ж вчинити об'їзд такої перешкоди. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що, намагаючись уникнути зіткнення з автомобілем СУБАРУ-Трібека, який на дуже маленькій швидкості виїхав на перехрестя вулиць Героїв Сталінграду та Яновського з другорядної дороги, різко повернув ліворуч, - з метою об'їхати згаданий автомобіль, і вже потім натиснув на гальма, оскільки СУБАРУ-Трібека продовжував рух через перехрестя (а.а.с. 8об.,23об.).
Не можна залишити поза увагою і висновки експертного автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів СУБАРУ-Трібека та ХЮНДАЙ-Туксон ОСОБА_3 від 14.07.2009 року (а.с. 13), згідно яких технічна можливість водія ХЮНДАЙ-Туксон щодо запобігання зіткнення з автомобілем СУБАРУ-Трібека залежить від значно більшої кількості обставин, аніж, в даному випадку, у водія автомобіля СУБАРУ-Трібека; оцінка дорожньої ситуації вимагає урахування більшої кількості супутніх факторів, які впливають на безпеку руху. При цьому, необхідно брати до уваги фактор суб’єктивної оцінки водієм ХЮНДАЙ-Туксон стану дорожньої обстановки, знаючи, що він не може з упевненістю прогнозувати подальші можливі дії водія СУБАРУ-Трібека.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в тому числі із схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.07.2009 року (а.с. 5), перехрестя вулиць Героїв Сталінграду та Яновського облаштоване світлофорами, які на момент дорожньо-транспортної події працювали в режимі
миготіння сигналу жовтого кольору , та дорожніми знаками 2.1 "Дати дорогу". Встановлено також, що автомобіль СУБАРУ-Трібека під керуванням потерпілої ОСОБА_5 рухався по вулиці Яновського з боку проспекту Правди, - тобто по другорядній дорозі. В даній дорожній обстановці дії водія СУБАРУ-Трібека, яка мала намір здійснити виїзд на головну дорогу (вулиця Героїв Сталінграду), регламентовано вимогами дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Поясненнями потерпілої ОСОБА_5 (а.а.с. 7об., 27об.) підтверджено, що вона, рухаючись на автомобілі СУБАРУ-Трібека по вулиці Яновського (по другорядній дорозі), наблизившись до нерегульованого перехрестя з вулицею Героїв Сталінграда, зупинилась перед розміткою 1.12 (стоп-лінією), після чого побачивши що праворуч перешкод у русі немає, а ліворуч простір обзору було закрито деревами, - виїхала на перехрестя, де і відбулось зіткнення з автомобілем ХЮНДАЙ-Туксон, який рухався з лівого боку, по вулиці Героїв Сталінграду. Саме такий розвиток подій дорожньо-транспортної пригоди підтвердили також і свідки ОСОБА_6 (а.с. 11), ОСОБА_7 (а.с.12), та свідки, допитані в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції.
Відтак, відповідно положень п. 16.3. ПДР України, - у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі,
водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою
розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не
створюючи перешкод для руху пішоходів.
З огляду на такі обставини, можна зробити висновок, що водій СУБАРУ-Трібека повинна була, наблизившись до нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі, під'їхати до краю перехрещуваної дороги та визначити належним чином наявність транспортних засобів, що рухаються по головній дорозі в напрямку перехрестя, при цьому врахувавши й інші фактори дорожньої обстановки, як то: відстань, в даному випадку, між власним автомобілем СУБАРУ-Трібека та автомобілем, що рухався по головній дорозі, - ХЮНДАЙ-Туксон, видимість проїзної частини, тощо. Слід додати, що згідно висновку експертного авто технічного дослідження обставин зіткнення автомобілів СУБАРУ-Трібека та ХЮНДАЙ-Туксон ОСОБА_3 від 14.07.2009 року, - автомобіль СУБАРУ-Трібека в технічно справному стані, і наявність будь-яких причин технічного характеру, які могли перешкоджати виконанню водієм даного автомобіля ОСОБА_5 перелічених вище вимог Правил дорожнього руху України, не виявлено (а.с. 13).
З огляду на викладене, можливо зробити висновок, що водій автомобіля СУБАРУ-Трібека – ОСОБА_5 фактично мала реальну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ХЮНДАЙ-Туксон під керуванням ОСОБА_2, - за умов належного нею дотримання вимог дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 ПДР України, та з урахуванням нею вимог п.16.3 ПДР України.
При цьому слід зважати і на той факт, що, згідно пояснень викликаної ОСОБА_5 наданих нею апеляційному суду, - вона не має посвідчення водія, але планує відвідувати відповідні курси. І того дня, 04.07.2009 року, коли сталась дорожньо-транспортна пригода за її участі та участі водія ХЮНДАЙ-Туксон ОСОБА_2, - її чоловік, ОСОБА_8, який має водійський стаж близько 10 років, навчав її керуванню автомобілем СУБАРУ-Трібека. Тож, зазначений факт свідчить про те, що ОСОБА_5, взагалі не маючи права керувати автомобілем та не володіючи достатніми знаннями Правил дорожнього руху, не змогла оцінити належно дорожню обстановку, - внаслідок чого її дії стали причиною зіткнення автомобіля ХЮНДАЙ-Туксон під керуванням ОСОБА_2 та її власного автомобіля СУБАРУ-Трібека.
Приймаючи до уваги наведене, вважаю, що, всупереч вимог статті 245 КУпАП, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тому, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП : за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2009 року про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільнення його від адміністративної відповідальності в зв’язку із сплиненням строків притягнення до такої відповідальності та закриттям провадження у справі, на підставі п.7 ст.247 КУпАП – скасувати.
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В.о. голови апеляційного суду
Кіровоградської області Г.О. Письменний