Справа № 693/779/17

Провадження № 2/693/541/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.10.2017 р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Орєхова О.І.,

при секретарі - Коломієць С.В.,

за участю: позивачів - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

представника позивачів - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на наступні обставини.

Вони, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є онуками ОСОБА_6.

18 березня 2011 року бабуся склала на їхню користь заповітне розпорядження, яким заповіла земельну частку (пай), що залишилася спадок після смерті ОСОБА_7. Заповіт посвідчений секретарем Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Бабуся померла 09 лютого 2015 року, актовий запис про смерть №2, зареєстрований виконавчим комітетом Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори за заявою відповідача заведено спадкову справу за № 340/2015 року.

В установлений законом строк (шість місяців після смерті бабусі сплило 09 серпня 2015 року) вони не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як: вона, ОСОБА_1, з 06 серпня 2015 року по 10 серпня 2015 року хворіла та перебувала на амбулаторному лікуванні, лікувала органи дихання, а він ОСОБА_2 з 02 серпня 2015 року по 11 серпня 2015 року здійснював догляд за дідом, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який хворів на інсульт.

Тому у них не було фізичної можливості прибути до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини.

Нотаріус Жашківської державної нотаріальної контори відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин пропущення строку прийняття спадщини, аргументуючи тим, що відповідно до ст. 1272 ЦК України, у разі пропуску строку для прийняття спадщини за позовом спадкоємців тільки суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Просили суд ухвалити рішення, яким визнати поважною причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та продовжити строк прийняття спадщини їм, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що відкрилася після

смерті ОСОБА_6, померлої 09 лютого 2015 року, та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном на один місяць (а. с. 2-3).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожний окремо підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили задовольнити їх позовні вимоги.

Представник позивачів ОСОБА_3, яка діє на підставі ордеру, серія ЧК № 028690 та договору № 71 про надання правової допомоги від 04 жовтня 2017 року, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачів, просила суд задовольнити вимоги позивачів та визнати поважною причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та продовжити цей строк позивачам.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру ПТ № 051880 про надання правової допомоги та угоди на представництво інтересів в цивільній справі, в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачів, просив суд відмовити позивача в задоволені вимог, оскільки позивачі без поважних причин не звернулися своєчасно до нотаріуса з відповідною заявою, поважності причин пропуску суду не надали.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав через свого представника заяву, в якій заперечував проти позовних вимог позивачів, за сімейними обставинами він не має можливості бути присутнім при розгляді справи, тому просив суд розглянути справу за його відсутності, але в присутності його представника - адвоката ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем і двічі за викликом виїжджав до помешкання ОСОБА_10, який лікувався вдома. Його привозив ОСОБА_2. Після огляду хворого, ним було виписано ліки. Требо було ставити крапельниці і ОСОБА_2 привозив з Вороненьської лікарні медсестру. Він дійсно зазначав, що хворий ОСОБА_8 потребує постійного стороннього догляду, але чи постійно знаходився ОСОБА_2 з хворим йому не відомо. Також додав, що хворого можливо було залишити на деякий час.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Згідно заповіту від 18 березня 2011 року вбачається, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, заповіла належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка дісталася їй у спадок від сина ОСОБА_7 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0306093, в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 4).

Згідно свідоцтва про смерть, серії 1-СР № 290912 виданого Тихохутірською сільською радою Жашківського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_6 померла 09 лютого 2015 року у віці 89 років, про що зроблено відповідний актовий запис за № 2 (а. с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження, серії 1-СР № 417124 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є: ОСОБА_7 та ОСОБА_13 (а. с. 6).

21 червня 2003 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 відділом реєстрації актів громадянського стану Жашківського районного управління юстиції Черкаської області було укладено шлюб, про що в книзі

реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 56, де прізвище

чоловіка та дружини – ОСОБА_14, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія відповідного свідоцтва, серії 1-СР № 076195 (а. с. 7).

З свідоцтва про народження ОСОБА_2, 27вересня ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що батьками останнього є ОСОБА_7 та ОСОБА_13, про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва, серії 1-СР № 272340, виданого 26 жовтня 1974 року Тихохутірською сільською радою Жашківського району Черкаської області (а. с. 10).

Встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи спадкоємцями земельної частки (паю) за заповітом, що залишилося у спадок після смерті ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, і яка померла 09.02.2015 р., не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач заперечує проти позовних вимог позивачів, вважає, що позивачі мали змогу звернутися своєчасно до нотаріальної контори з відповідною заявою, але не зробили цього, тобто без поважних причин пропустили строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно ж до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, надання додаткового строку для прийняття спадщини можливо, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15), від 14.09.2016 року (справа № 6-1215цс16).

Згідно із вимогами статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 на підставу поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини посилається на те, що вона з 06 серпня 2015 року по 10 серпня 2015 року хворіла та перебувала на амбулаторному лікуванні, знаходилася вдома.

Однак, зазначені посилання позивачки спростовуються наданою адвокатом ОСОБА_4 відповіддю Жашківської центральної лікарні від 02.10.2017 року за вих. № 01-01-11/1112, з якої вбачається, що ОСОБА_1, сестра медичного стаціонару педіатричного відділення Жашківського ЦРЛ дійсно працювала і перебувала на робочому місці в робочий час з 06 серпня 2015 року по 10 серпня 2015 року.

Посилання позивача ОСОБА_2 на те, що з 02 серпня 2015 року по 11 серпня 2015 року він здійснював догляд за дідом ОСОБА_8, оскільки останній потребував стороннього догляду, спростовується дослідженою в судовому засіданні індивідуальною картою амбулаторного хворого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була витребувана ухвалою суду від 04.10.2017 р. за клопотанням представника відповідача з ОСОБА_15 сільської амбулаторії, з якої вбачається, що 02.08.2015 р. хворий був оглянути на дому, скарги на головну біль, нудоту, слабкість, призначено ліки, 12.08.2015 р. пацієнт був оглянутий на дому та зазначено, що загальний стан хворого середньої важкості, зменшилися головні болі, покращилася річ. Рекомендовано таблетки. Діагноз: ОНМК в басейні лівої середньої мозкової артерії з правостороннім гемміпарезом і гемігінестезією. Гіпертонічна хвороба 2 ступеню.

Отже, обставини на які посилаються позивачі в обґрунтування причин пропуску строку для прийняття спадщини, на думку суду, не перешкоджали останнім звернутися до нотаріальної контори з заявою, надісланою поштою, оскільки з урахуванням п.2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 296/5, 22.02.2012, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини.

Оцінюючи встановлені обставини справи в їх сукупності суд вважає, що наданими позивачкою ОСОБА_1 доказами, не підтверджується абсолютна об'єктивність, непереборність та істотність труднощів для неї на вчинення дій по прийняттю спадщини, оскільки остання не надала належних та достатніх доказів зазначених нею причин пропуску передбаченого 6-місячного строку на прийняття спадщини.

Отже, посилання позивачки на те, що вона знаходилася на амбулаторному лікуванні з приводу хвороби, де лікувалася вдома, спростовано відповіддю Жашківської центральної лікарні від 02.10.2017 р. за вих. № 01-01-11/1112, в якій зазначено, що позивачка ОСОБА_1 в період з 06 серпня 2015 року по 10 серпня 2015 року знаходилася на робочому місці.

Крім того, судова практика не пов'язує амбулаторне лікування з наявністю істотних та непереборних труднощів в подачі заяви про прийняття спадщини.

Також, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні ті обставини, що позивач ОСОБА_2 в період з 02.08.2015 р. по 11.08.2015 р. перебував постійно зі своїм дідом та не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Дослідивши довідку, додану до позовної заяви позивачем ОСОБА_2, яка була надана позивачу ОСОБА_15 сільською амбулаторією та підписана лікарем 10.03.2017 р. про обставини, які мали місце у серпні 2015 року (а. с. 12), суд надає останній критичної оцінки, оскільки зі змісту не вбачається, що догляд здійснювався постійно, а з індивідуальної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, дослідженої у

судовому засіданні не встановлено, що останній потребував стороннього, постійного догляду.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що хворого ОСОБА_8 можливо було залишити на деякий час, що підтвердив свідок ОСОБА_9, який є лікарем.

До того ж, встановлено, що позивач ОСОБА_2 залишав хворого дідуся.

Отже, з боку позивача ОСОБА_2 не надано жодного належного та допустимого доказу його поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також, з відповідним позовом про визначення додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з серпня 2015 року звернулися до суду лише у вересні 2017 року.

Хоча, з наданої в судовому засіданні представником позивачів довідки-роз’яснення державного нотаріуса вбачається, що зазначена довідка була надана позивачам ще 29.09.2016 р. за вих. № 1563/01/16, в якій нотаріус звертав увагу позивачів, що останніми не надано до нотаріальної контори документи, які б підтвердили факт прийняття ними спадщини у встановлений законом спосіб та не надано оригінал правовстановлюючого документу про право власності на нерухоме майно спадкодавця. Було роз’яснено щодо звернення до суду.

Крім того, позивачами не надано жодного належного та допустимого доказу того факту, що саме з 09.02.2015 р. (після смерті ОСОБА_11) та до початку серпня 2015 року у останніх не було можливості звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори.

Посилання позивачів в судовому засіданні на той факт, що в нотаріальній конторі постійні черги, а часу чекати в чергах не було, не заслуговують на увагу, так як ці обставини не можуть розцінюватися судом як поважні.

Отже, з урахуванням встановленого та вищенаведеного, суд приходить до висновку, що об'єктивності, непереборності та істотності труднощів для позивачів на подачу заяви про прийняття спадщини не існувало, а тому позовні вимоги позивачів є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 88 ЦПК України не підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 30, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя: О.І. Орєхов