Судове рішення #6728922


  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

Копія :

26 жовтня  2009р.    Справа № 2а - 7474/09/2270/15

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Майстер П.М.,  

При секретарі судового засідання:   Доробалюк Л.В.,

За участю представників сторін:

позивача      :  ТзОВ «Будінвест - О»,  Гриневича В.С.,  

відповідача : Дунаєвецької ДПІ     Тарасюка П.Г.- за довіреністю,


розглянувши матеріали справи

за позовом: суб’єкта підприємницької діяльності  ТзОВ «Будінвест - О»,   

до: Дунаєвецької  ДПІ,    

про: скасування податкових повідомлень – рішень  №0000362340/0 від 04.02.2009 року, №0000362340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 103420,00 грн. та 22226,00 грн. штрафної санкції, № 0000372340/0 від 04.02.2009 року, № 0000372340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 97458,00грн. та 40390,20 грн. штрафної санкції,-

ВСТАНОВИВ :  

 

13.08.09 року заявлено позов до суду  суб’єктом підприємницької діяльності  Товариством з обмеженою відповідальністю  «Будінвест - О»,  до Дунаєвецької  Державної податкової інспекції,  про скасування податкових повідомлень – рішень  №0000362340/0 від 04.02.2009 року, №0000362340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 103420,00 грн. та 22226,00 грн. штрафної санкції, № 0000372340/0 від 04.02.2009 року, № 0000372340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 97458,00грн. та 40390,20 грн. штрафної санкції.  

Позов мотивовано наступним.

З висновком Дунаєвецької  ДПІ, яка в акті перевірки та винесених податкових повідомленнях – рішеннях на його підставі прийшла до висновку , що господарські операції    Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест - О», по придбанню товару в ТОВ «Біант» не мали реального товарного характеру, погодитись неможливо.

Оскільки, на думку позивача висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та первинним документам,які були надані під час перевірки. Позивач вважає, що згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підставою для не включення до складу валових витрат є випадки повної відсутності будь – яких розрахункових, платіжних чи інших документів . Висновок відповідача про порушення позивачем п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження своїх податкових зобов’язань з податку на прибуток є необґрунтованими , оскільки вказані господарські операції як і витрати по ній, підтверджені документально, належним чином оформлені первинними документами.  

Господарська операція по придбанню будівельних матеріалів у ТОВ «Біант» за договором № 10/07-1 від 10.07.2008 року підтверджена належними первинними документами, а саме видатковим накладними на товар, податковими накладними, товаротранспортними накладними.  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» не допустило порушення пп.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підставою для включення сум до складу податкового кредиту є виключно податкова накладна.

За таких підстав, позивач просить суд задовольнити позов, скасувати податкові повідомлення – рішення  №0000362340/0 від 04.02.2009 року, №0000362340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 103420,00 грн. та 22226,00 грн. штрафної санкції, № 0000372340/0 від 04.02.2009 року, № 0000372340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 97458,00грн. та 40390,20 грн. штрафної санкції.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав суду заперечення та в своєму виступі у судовому  засіданні надав пояснення , що під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» встановлено, що операції  по взаємовідносинах з ТОВ «Біант» і ЗАТ «Київбудінвест» не мали реального товарного характеру, оскільки товар не перевозився. Перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише фактів перерахування грошових коштів. В ході проведення перевірки встановлено укладання Товариством з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» цивільно – правових договорів та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання , з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Відсутність економічного ефекту від здійснення операцій.  Придбання від ТОВ «Біант» та реалізація товару ЗАТ «Київбудінвест» проведена в один день, враховуючи відстань в сотні кілометрів та враховуючи прийомку товару по якості, навантаження та розвантаження і плату через банківські установи не є реальним. Доставка товару на Товариство з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» не здійснювалась. Все це засвідчує про відсутність використання товару у власній господарській діяльності та відсутність реального товарного характеру вказаних операцій.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка водій ОСОБА_3 повідомив, що у вересні місяці 2008 року разом з закріпленим за ним автомобілем був відряджений в с.Сліпченці Черняхівського району Житомирської області на ТОВ «Біант» . На протязі вересня місяця на підприємство «Будінвест – О»  на автомобілі КАМАЗ № 64-53 не приїжджав. Під час перебування в с. Сліпченцях, розпорядження по перевезенню грузів з місцевого кар’єру до цеху та із цеху по виробництву гранітної лапші та шашки до м. Києва мені давав начальник цеху ТОВ «Біант». Груз, шашку та лапшу гранітну з с.Сліпченці я перевозив в м.Київ, куди точно не можу вказати, оскільки при під’їзді до    м. Києва мене зустрічав автомобіль і проводив на місце розгрузки. Подорожні листи та товаротранспортні накладні, а також підписи за механіка водій виписував та підписував сам. Відрядження не оформляв, оскільки йому не видавалось. Заправку автомобіля здійснював за готівкові кошти видані йому директором Гриневич В.С. Суд критично віднісся до показів свідка, оскільки присутній в судовому засіданні директор Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О», Гриневич В.С., на запитання задане свідку, чому почерк, яким виписані подорожні листи та товаротранспортні накладні не схожі на почерк водія, відповів, за свідка, що можливо, їх виписував диспетчер, так як вони можливо були зім’яті. На запитання суду, як диспетчер міг знати і робити відмітки в подорожніх листах кожного дня залишок пального при виїзді та повернені знаходячись в м. Дунаївцях    Хмельницької області, директор і водій пояснити не змогли.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працюють водіями Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О», були допитані в судовому засіданні , в якості свідків,  вказали, що перевезення будь яких  товарів з ТОВ «Біант»  с.Сліпченці Черняхівського району Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» та ЗАТ «Київбудінвест» м.Київ , не здійснювали.

Представником відповідача надано суду пояснення охоронця Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О», ОСОБА_6 , який вказав, що на підприємстві ТОВ «Будінвест – О» ведеться журнал виїзду автомашин з території підприємства та заїзду на неї, де фіксується виїзд автомашин. Згідно журналу реєстрації виїзду і заїзду автотранспорту автомобіль КАМАЗ № 64-53, водій ОСОБА_3, заїздив на підприємство та виїздив з нього на протязі вересня місяця 2008 року.  

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши в судовому засіданні свідків, оцінивши докази в їх сукупності , дійшов  висновку, що в позові  слід відмовити з наступних підстав.  

Відповідно до довідки №150 від 04.07.2006 року з ЄДРПОУ  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О», зареєстроване Дунаєвецькою районною державною адміністрацією 04.07.2006 року  ААО № 757769.

Державною податковою інспекцією у Дунаєвецькому районі було проведено віїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О», з питань дотримання вимог податкового законодавства. За наслідками перевірки складено акт № 27234034452331 від 22.01.2009 року. На підставі зроблених висновків в акті перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення  №0000362340/0 від 04.02.2009 року, №0000362340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 103420,00 грн. та 22226,00 грн. штрафної санкції, № 0000372340/0 від 04.02.2009 року, № 0000372340/1 від 05.03.2009 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 97458,00грн. та 40390,20 грн. штрафної санкції.

Позивач оскаржував вказані податкові повідомлення – рішення  до ДПА в Хмельницькій області та ДПА України на що остання в задоволенні скарги відмовила.

Суд приймає до уваги те, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» в судовому засіданні не доведено економічну доцільність проведення господарської операції, так як загальна вартість товару (гранітна продукція) отриманого від ТОВ «Біант»   складає 384690,99грн., сума реалізованого товару ЗАТ «Київбудінвест» становить 388573,30 грн. Різниця складає 1%, або 3882,31 грн., без врахування затрат  на їх доставку.  

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України,  господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.  

Операції по придбанню від ТОВ «Біант» та реалізації товару ЗАТ «Київбудінвест» Товариством з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» проведені в один день. Враховуючи відстань в сотні кілометрів між підприємствами, які знаходяться в різних областях України, та враховуючи затрати часу на прийомку товару по якості, перевезення, навантаження та розвантаження і оплату через банківські установи,  вказує на відсутність можливості проведення даних операцій на протязі одного дня і факту  їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності  


Згідно п.8 договору поставки № 10/07 – 1 від 10.07.08 року між ТОВ «Біант» і «Будінвест – О»  приймання товару за якістю і кількістю здійснюється покупцем під час його поставки.

Як встановлено в судовому засіданні, що в порушення умов договору поставки № 10/07 – 1 від 10.07.08 року між ТОВ «Біант» і «Будінвест – О» товар  на ТОВ «Будінвест – О» за його юридичною адресою м. Дунаївці Хмельницької області не доставлявся і документально перевезення товару не оформлено.

На підтвердження цього встановлено , що  на видаткових та податкових накладних стоїть печатка Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О». В  судовому засіданні,  директор вказаного підприємства Гриневич В.С., підтвердив,  що товар в         м. Дунаївці Хмельницької області не доставлявся.  

Охоронець підприємства вказує на те , що водій ОСОБА_3, на закріпленому за ним автомобілем, в вересні місяці 2008 року заїзжав і виїзжав з території підприємства, що не співпадає із свідченням ОСОБА_3  

Відрядженя водієві ОСОБА_3 для доставки товару в вересні 2008 року  не видавалось .В подорожніх листах не вказано на яку адресу в м. Києві доставлявся товар, а також водій, який здійснював по документах їх перевезення, не зміг вказати точну адресу доставки товару в м.Києві.

Відсутні акти приймання – передачі товару від постачальника до замовника.

В судовому засіданні встановлено відсутність  документального підтвердження реального виконання договорів поставки укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Будінвест – О» з ТОВ «Біант» і «Будінвест – О» із ЗАТ «Київбудінвест».

Як передбачено, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  7.4. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  

У відповідності до п. 5.1. ст.5  Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств . Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  

П. 5.3 ст. 5. Закону передбачає, що  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини,   що виникають  у  державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.   

Таким чинном,  позивачем не доведено правомірності позовних вимог, також судом, в судовому засіданні, не здобуто підтвердження підстав скасування винесених податкових повідомлень – рішень ДПІ у Дунаєвецькому районі.

Враховуючи те, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест - О»(Хмельницька область  м.Дунаївці, вул.Червонопартизанська, 21 код ЄДРПОУ - 33902980), до Дунаєвецької   державної податкової інспекції  про скасування податкових повідомлень -  рішень 0000362340/0 від04.02.2009р. та0000362340/1 від 05.03.2009р., яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 103402,00 грн. , та 22226,00 грн. штрафної санкції, та 0000372340/0 від 04.02.09 р.,   0000372340/1 від 05.03.09 р., яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 97458,00грн. та 40390,20 грн. штрафної санкції   - відмовити в повному обсязі.

Копії постанови направити сторонам.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова   може бути оскаржена   протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова   набирає законної сили   після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 

 

Суддя               підпис  

З оригіналом згідно :  


Суддя    Майстер П.М.  

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація