справа №2-2323/09р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

08 вересня 2009 року     Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

          головуючого судді -     Скрипник К.О.,  

        при секретарі -           Олексієнко О.В.;  

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми штрафу та відшкодування моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач  21 січня 2009 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому згідно уточнених та доповнених позовних вимог зазначив, що 30 вересня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу металопластикових виробів, а саме вікон. Після підписання договору, позивач сплатив відповідачу суму у розмірі 5999,30 грн. в рахунок оплати вартості робіт. Відповідач зобов’язався передати позивачу товар не пізніше 20-23  жовтня 2008 року, а також забезпечити відвантаження та доставку товару за адресою покупки. Однак тільки 09 квітня 2009 року відповідач виконав умови договору. У зв’язку з чим  в порядку п. 6.1. укладеного між сторонами  договору мав сплатити штраф у розмірі 599,20 грн. Також, діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних переживаннях та стражданнях, які позивач зазнав у зв’язку з тим, що покупка вікон була зроблена позивачем за великі кошти, а на даний час вартість вікон збільшилась, що ускладнює виконання ремонтних робіт.  

Позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 599,20 грн. та моральну шкоду у розмірі 6000 грн.    

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини викладені у позовній заяві.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у частині стягнення суми штрафу. Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в цій частині.    

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.  

Судом встановлено, що 30 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу металопластикових виробів № 3231, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов’язався передати у власність ОСОБА_1 товар, а саме вікна металопластикові, а позивач зобов’язався прийняти товар та сплатити його вартість (а.с.13-19).  

Встановлено, що в день підписання договору, позивач сплатив відповідачу суму у розмірі 5999,30 грн. А відповідач, згідно умов договору, зобов’язався не пізніше 20-23 жовтня 2008 року здійснити відвантаження та доставку товару за адресою позивача.  

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Згідно ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

Однак, судом встановлено та не оспорювалось відповідачем, що ОСОБА_2 в порушення умов договору остаточно доставив позивачу товар лише 09 квітня 2009 року.  

В силу ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.  

Так, згідно п.п.6.1. укладеного між сторонами Договору, за несвоєчасну передачу товару з вини продавця, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 1 проценту від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, згідно специфікації, але не більше 10 процентів.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що  оскільки відповідач порушив строки доставки позивачу товару більше ніж на 5 місяців, з нього підлягає стягнення штраф у розмірі 10 процентів вартості товару, що складає 599,20 грн.  

В той саме час, суд відмовляє у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами є договірними і тому згідно діючого законодавства України немає підстав для відшкодування моральної шкоди.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені позивачем по сплаті державного мита у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 30 грн.  

Керуючись ст.ст. 509, 526, 655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми штрафу та відшкодування моральної шкоди –   задовольнити частково   .  

Стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 штраф за несвоєчасну передачу товару у розмірі 599,20 гривень (п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 20 копійок).  

Стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 судові витрати у розмірі  81 гривня (вісімдесят одна гривня).  

  В задоволенні іншої частини позовних вимог –   відмовити   .  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                                К.О. Скрипник