Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-306/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого –судді Кравець С.В.

за участю: секретарів Гезели Л.Р., Кульчицької І.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом Ряськівської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування донарахованої орендної плати,

відповідно до ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 30 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у липні 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12.12.2001р. між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки не сільськогосподарського призначення площею 1, 4 га терміном на 10 років. За умовами договору розмір орендної плати не є меншим, ніж розмір земельного податку, визначений чинним законодавством України. Законом України “Про оренду землі”передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або колективній власності для інших категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку встановленого Законом України “Про плату за землю”і не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. Крім того, рішенням двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Ряськівської сільської ради від 30.01.2009р. прийнято відсоткову ставку для обчислення орендної плати за землю для комерційного використання в розмірі 10% від грошової оцінки. Проведеною ревізією встановлено недоотримання бюджетом місцевого рівня доходів на суму 8870, 80 грн. та працівниками КРЗ ініційовано провести донарахування орендної плати відповідачу. У зв’язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача на його користь орендну плату за період з 01.08.2008р. по 01.11.2010р. в розмірі 8870, 80 грн. та судові витрати.

Відповідач надав заперечення на позов в якому просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК, а також, що ним оскаржується податкове повідомлення-рішення Карлівської МДПІ.

У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, при цьому зазначила, що протягом вказаного періоду зміни до договору оренди стосовно орендної плати не вносилися, лише у 2009р. було прийнято рішення сесією. Натомість після перевірки КРУ було виявлено помилку, а саме факт недоотримання орендної плати.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що згідно умов договору орендна плата складала 1, 5 %, яку він і платив, а зміни до договору про її підвищення на той час не вносилися.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 12.12.2001р. між Ряськівською сільською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладеного договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення за умовами якого орендарям передано в користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення розміром 1, 4 га по вул. Тополиній, 19 в с. Ряське Машівського району терміном на 10 років. Пунктами 2.1.-2.3. договору передбачено, що орендодавець свідчить, що розмір орендної плати не є меншим, ніж розмір земельного податку та вноситься щомісячно у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 120 грн. вказаний договір у 2000 році зареєстрований Ряськівською сільською радою, а у 2002р. Машівським районним відділом земельних ресурсів ( а.с. 48, 87-89 ).

Як зазначено в судовому засіданні відповідачем, через півтора роки після укладення зазначеного договору співвласники продали йому решту нерухомості, яка розміщена на орендованій земельній ділянці, а тому всі зобов’язання за даним договором перейшли до нього. Цього не заперечив і представник позивача.

На підставі рішення Ряськівської сільської ради від 29.10.2008р., 10.01.2009р. сторони внесли зміни до умов вищевказаного договору, відповідно до яких розмір орендної плати складає 1, 5 % від грошової оцінки земельної ділянки, тобто 333 грн. щомісяця та 3996 грн. за рік з коефіцієнтом 1, 152 ( а.с. 43-44 ).

Згідно рішення Ряськівської сільської ради від 30.01.2009р. прийнято відсоткову ставку для обчислення орендної плати за землю для комерційного використання в розмірі 10% від грошової оцінки ( а.с. 40 ).

16.12.2010р. в ході планової виїзної ревізії виконання бюджету Ряськівською сільською радою за період з 01.08.2008р. по 01.11.2010р. встановлено, що орендна плата для фізичної особи ОСОБА_2 є менше трикратного розміру земельного податку, що встановлено Законом України “Про плату за землю”у зв’язку з чим бюджетом місцевого рівня недоотримано 8870, 80 грн. ( а.с. 5-16 ).

Листом від 24.12.2010р. начальник КРВ звернувся до сільського голови про усунення виявлених порушень ( а.с. 17-18 ), у зв’язку з чим Ряськівська сільська рада звернулася до відповідача з проханням сплатити орендну плату в розмірі 8870, 90 грн.( а.с. 21-22 ).

З розрахунку донарахованої орендної плати проведеного старшим контролером КРВ, вбачається, що відповідачу протягом 2008-2010 років донараховано орендної плати в розмірі 8870, 80 грн., з яких у 2008 році –643 грн., у 2009р. –3996, 30 грн., у 2010р. –4231, 50 грн. (а.с. 45). Вказаний розрахунок проведено на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”та ч.4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”( а.с. 46 ).

Так, Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”було внесено зміни до ч.4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до якої річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”(далі Закон № 2335-12).

Вказана редакція діяла до 21.05.2008р., оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані не конституційними.

В послідуючому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 03.06.2008р. ( далі Закон № 309-17), який набрав чинності 04.06.2008р. були внесені зміни до ч.4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”якою фактично відновлені норми Закону № 107-VI та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Частиною 1 статті 7 Закону України “Про плату за землю”, діючої протягом існування даних правовідносин передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Відповідно до ч.1 ст. 14 цього Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Натомість ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, нарахування відповідачу орендної плати за землю повинно було проводитися саме податковим органом, оскільки він орендує земельну ділянку як фізична особа, в термін до 15 липня поточного року, саме на підставі договору оренди як це передбачено ст. 13 вказаного Закону.

Пунктом 2.4 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядатиметься в т.ч. у разі збільшення розмірів ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавством ( а.с. 87 ).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем питання про перегляд орендної плати ставилося лише у жовтні 2008р. про сплату 1, 5 % у зв’язку з чим у січні 2009р. було внесено зміни до договору та у січні 2009р. сесією прийнято рішення про сплату 10 % від грошової оцінки землі, але зміни до договору не вносилися, а тому орендна плата сплачувалася відповідачем у попередньому розмірі ( а.с. 34-36 ).

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про оренду землі”, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Сторонами не заперечується, що зміни до договору оренди від 12.12.2001р. про збільшення орендної плати внаслідок прийняття змін Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”та Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 03.06.2008р. не вносилися і таке питання позивачем не ініціювалося.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що оскільки між сторонами існує договір оренди землі за умовами якого в період з 01.08.2008р. по 01.08.2008р. відповідач сплачував орендну плату спочатку в розмірі 0, 8 % відсотка, а з 01.01.2009р. в розмірі 1, 5 % від грошової оцінки земельної ділянки ( а.с. 45 ), і протягом вказаного періоду позивачем не ініціювалося питання про внесення змін до договору в частині сплати орендної плати в розмірі трикратного розміру земельного податку, а враховуючи те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є саме договір оренди такої земельної ділянки ( ст. 13 Закону України “Про плату за землю”), а тому суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Посилання позивача на рішення Полтавського окружного суду від 27.04.2011р., яким Ряськівську сільську раду зобов’язано забезпечити повне відшкодування донарахованої орендної плати в сумі 8870, 80 грн., не свідчить про правомірність даних вимог позивача, оскільки будь-які зміни до договору оренди землі не вносилися.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 13, 14 Закону України “Про плату за землю”, ст. 30 Закону України “Про оренду землі”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Ряськівської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування донарахованої орендної плати –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду С.В. Кравець

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 01 вересня 2011 року