Справа № 263/8065/17

Провадження № 1-кп/263/544/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року   місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Мельник І.О.

при секретарі Твердохліб Д.П.,

за участю представників публічного обвинувачення – прокурорів Григор’єва Е.В.,

ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: вул. Машковського, 2, с. Старченкове, Нікольський район, Донецька область раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,                                                                                                    

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 20.04.2017 року приблизно об 11 год. 00 хв., знаходячись за місцем мешкання знайомої – ОСОБА_4, а саме: в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в Центральному районі міста Маріуполя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4, а саме: електричну дриль «ИЭ 1505 БЭ», вартістю 466,67 грн., мобільний телефон «НТС601», вартістю 800,00 грн., всього - на загальну суму 1266,67 грн.

Після чого, ОСОБА_2, залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1266,67 грн.

Він же, 29.05.2017 року приблизно о 17 год. 00 хв., знаходячись за місцем мешкання знайомого – ОСОБА_3, а саме: в приміщенні будинку № 37 по вул. Бахмутській в Центральному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Сіменс А52», вартістю 80 грн., мобільний телефон «Нокіа 1200», вартістю 85,33 грн., мобільний телефон «Нокіа1110і», вартістю 93,33 грн., гроші в сумі 2800,00 грн., всього - на загальну суму 3058,66 грн.

Після чого, ОСОБА_2, залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 3058,66 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду надав оказання про те, що він дійсно 20.04.2017 року приблизно об 11 год. 00 хв., таємно викрав у ОСОБА_4 електричну дриль «ИЭ 1505 БЭ», вартістю 466,67 грн., мобільний телефон «НТС601», вартістю 800,00 грн., всього - на загальну суму 1266,67 грн., а 29.05.2017 року приблизно о 17 год. 00 хв. таємно викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон «Сіменс А52», вартістю 80 грн., мобільний телефон «Нокіа 1200», вартістю 85,33 грн., мобільний телефон «Нокіа1110і», вартістю 93,33 грн., гроші в сумі 2800,00 грн., всього - на загальну суму 3058,66 грн.

При цьому ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, із розміром матеріальної шкоди та цивільним позовом погодився.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  та доведеною винуватість обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними правопорушеннями середньої тяжкості, обставини їх вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений не одружений, має п’ятьох неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, та працює неофіційно, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

 За таких обставин, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно застосувати покарання у вигляді арешту, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідними та достатніми для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Також суд прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 ст. 129 КПК України передбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під час судового розгляду судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3058,66 грн., яку частково в сумі 258,66 грн. обвинуваченим відшкодовано, а тому шкода в сумі 2800,00 грн. повинна бути відшкодована обвинуваченим ОСОБА_2 у повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - у вигляді арешту на строк 3 (три) місяці;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді арешту на строк 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

Засудженого ОСОБА_2 взяти під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому відраховувати з моменту затримання - 26 жовтня 2017 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2800 гривень 00 копійки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, завдану матеріальну шкоду у розмірі 2800 гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави у розмірі 1285 гривень 31 копійок.

Речові докази у справі:

- мобільні телефони «Нокіа» імей 358057011750013, «Сименс А52» імей 355165001025412, «Нокіа» імей 356402018871036, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУ НП України в Донецькій області та належать ОСОБА_3 - передати останньому за належністю.

- дрель ІЭ 1505 БЭ, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУ НП України в Донецькій області та належить ОСОБА_4 - передати останній за належністю.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.О. Мельник