19.10.2017

Провадження №2/389/626/17

                                                                                                                              ЄУН 389/1715/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2017 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Тьор Є.М.,

при секретарі – Баланюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

      В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 11 жовтня 2010 року в сумі 13351 грн. 44 коп., з яких 691 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом; 9147 грн. 88 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2400 грн. 00 коп. – заборгованості за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. – штраф /фіксована частина/, 611 грн. 97 коп – штраф /процентна складова/. Просить стягнути судові витрати у розмірі 1600.00 грн.

Вимоги обґрунтував тим, що 11 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір без номеру, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк виконав свої зобов’язання перед відповідачем, надавши позичальнику кредит. Однак, відповідач не належним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 31.05.2017 року виникла заборгованість у розмірі 13351 грн. 44 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просив суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до   ст. 224 ЦПК України   у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує  проти такого вирішення справи.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі доказами та в порядку ч.1 ст.224 ЦПК України ухвалив розглядати справу заочно, про що в адресованій суду заяві позивач не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір без номеру, згідно з яким банк надав останній кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Договір складається з підписаної відповідачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користуання платіжною карткою» та «Тарифів Банку» що підтверджується підписом відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру встановленого банком кредитного ліміту, відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредиту в розмірі встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6. Правил користування платіжною карткою).

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. А у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий самий строк.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та порядку встановленому договором.

Відповідач у порушення умов договору зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 15 червня 2017 року має заборгованість в сумі 13351 грн. 44 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 691 грн. 59 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 9147 грн. 88 коп., заборгованості за пенею та комісією – 2400 грн. 00 коп., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 611 грн. 97 коп.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, дане зобов'язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).        

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач порушила умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, погашення відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, розмір якої підтверджується наданими позивачем доказами.

Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення пені та штрафів, суд враховує, що відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф є одним із видів цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування разом за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених в ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

Як з’ясовано, підстави для застосування неустойки позивачем доведені, але він не визначився з приводу різновиду неустойки, який підлягає застосуванню та пред'явив вимоги, які одночасному задоволенню не підлягають, тому суд має можливість самостійно визначити, яка з пред'явлених вимог підлягає задоволенню.

Позивач має право вимагати стягнення пені, яка в даному випадку є більш дієвим заходом впливу на порушника, однак, в зв’язку з тим, що ним не розмежовано суму пені та комісії, а за кожну з цих вимог нараховуються окремо відповідні суми, і з матеріалів справи неможливо встановити, які суми із загальної 2400 грн. 00 коп. є пенею, а які комісією, за які послуги нарахована ця комісія та чому вона включена до пені, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, так як сума пені не визначена та не надано належного її розрахунку. З цих підстав не підлягає стягненню і комісія. Нарахування позивачем штрафу у фіксованій грошовій сумі (500 грн.), не залежно від суми заборгованості, а також нарахування штрафу у відсотках від суми позову, суперечить принципу нарахування штрафу, передбаченому ст. 549 ЦК України, тому суд вважає стягнути лише штраф в розмірі 611 грн. 97 коп.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом – 691 грн. 59 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 9147 грн. 88 коп. та штрафу - 611 грн. 97 коп. (процентна складова).

В частині стягнення заборгованості за пенею та комісією в сумі 2400 грн. 00 коп., а також штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) слід відмовити з підстав, наведених вище.

Також, у відповідності до положень ч.1 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 78,28%.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11 жовтня 2010 року в сумі 10451 (десять тисяч чотириста п’ятдесят одна) грн. 44 коп. та судовий збір у сумі 1252 (одна тисяча двісті п’ятдесят дві) грн. 48 коп.

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 500 грн. 00 коп. штрафу (фіксована частина) та 2400 грн. 00 коп. заборгованості за пенею та комісією - відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем до апеляційного суду Кіровоградської області в загальному порядку.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Кіровоградської області у десятиденний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                       Є.М. Тьор