Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2009 року справа № 2а-4191/09/0570
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача:
Чуріковій Я.О.
Дмитрієв О.С. – за законом, згідно статуту
Глуховський О.О. – за дов. від 5 жовтня 2009 року
Ібатуллін В.В. – за дов. від 6 листопада 2009 року
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 04 вересня 2009 року (повний текст виготовлений 09 вересня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-4191/09/0570 (суддя Могильницький М.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»
до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року по справі № 2а-4191/09/0570 (арк. справи 195-197) було відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000082341/0-113 від 24 лютого 2009 року частково в сумі 56220,00 грн., з яких 37480,00 грн. – сума основного платежу, 18740,00 грн. – сума нарахованих штрафних санкцій.
Позивач, не погодившись із Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду (арк. справи 202-204), в якій посилаючись на порушення застосування адміністративним судом першої інстанції норм матеріального права та не з’ясування всіх обставин, що стосуються справи, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та винести нову постанову, якою задовольнити заявлені позивачем вимоги.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач є юридичною особою, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 13500891, зареєстрований та обліковується як платник податків у Шахтарській об’єднаній державній податковій інспекції.
В період з 26 січня 2009 року по 13 лютого 2009 року представниками Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами проведення якої був складений Акт № 159/23-2/13500891 від 18 лютого 2009 року (арк. справи 11-54). В період проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3., підпункту 7.4.1. пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5., підпункту 7.7.1. та 7.7.10 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість в сумі 45021,0 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, 24 лютого 2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082341/0-113 (арк. справи 59), яким позивачу було донараховано суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 69424,00 грн., з яких 45021,00 грн. – сума основного боргу, 24403,00 грн. – сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем частково, в частині оподаткування податком на додану вартість операцій пов’язаних із Товариством з обмеженою відповідальністю «Геката –Інвест».
Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Геката-Інвест», які стали підставою для донарахування відповідачем позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000082341/0-113 від 24 лютого 2009 року суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 37480,00 грн. – суми основного зобов’язання та 18740,00 грн. – суми штрафних (фінансових) санкцій.
01 червня 2008 року між позивачем, в особі директора Дмітрієва А.С., з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест», в особі директора Вишневського В.В., з другого боку, був укладений договір на постачання вугільної продукції № 01-06-08 (арк. справи 55). За умовами зазначеного договору постачальник – ТОВ «Геката –Інвест» зобов’язався поставити, а позивач (покупець) прийняти та сплатити вугільну продукцію.
На виконання умов укладеного договору № 01-06-08 від 01 червня 2008 року позивачем було отримано вугілля марки Т (0-100) на загальну суму 224882,32 грн., у тому числі ПДВ – 37480,38 грн., що підтверджується актами приймання передачі відвантаженого вугілля від 20 липня 2008 року (арк. справи 61), від 31 липня 2008 року (арк. справи 64), залізничними квитанціями та податковими накладними № 20/07-2 від 20 липня 2008 року (арк. справи 62), № 31/07-3 від 31 липня 2008 року (арк. справи 65). На підставі отриманих від постачальника вугільної продукції податкових накладних № 20/07-2 від 20 липня 2008 року (сума податку на додану вартість 18740,19 грн.), № 31/07-3 від 31 липня 2008 року (сума податку на додану вартість 18740,19 грн.) позивачем було віднесено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду липня 2008 року суму 37480,38 грн.
Сума податкового кредиту, отриманого позивачем у зв’язку із отриманням вугілля за умовами договору № 01-06-08 від 01 червня 2008 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2008 року, що підтверджується даними податкової декларації з податку на додану вартість, та додатками до неї (арк. справи 108-116).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 136-137), станом на 16 липня 2008 року, тобто на момент здійснення описаних вище операцій позивача із ТОВ «Геката-Інвест» Вишневський В.В., який підписував від імені товариства договір, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші документи не займав посаду директора підприємства та не мав права підпису будь-яких документів від імені товариства.
Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 1.7. статі 1 закону України «Про податок на додану вартість» податковим кредитом звітного податкового періоду є сумою, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів.
Враховуючи наявні в матеріалах справи документи вбачається, що формування позивачем податкового кредиту у липні 2008 року в сумі 37480,00 грн. відбулося за фактом отримання податкових накладних № 20/07-2 від 20 липня 2008 року та № 31/07-3 від 31 липня 2008 року, внаслідок здійснення постачання вугільної продукції на виконання умов укладеного договору із ТОВ «Геката-Інвест» № 01-06-08 від 01 червня 2008 року.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду зазначає про відсутність в матеріалах справи документів, які б підтверджували фактичну передачу вугільної продукції від ТОВ «Геката-Інвест» до позивача. Посилання позивача на квитанції про приймання вантажу (арк. справи 87, 88) колегією суддів не приймаються до уваги, через відсутність в них жодного зазначення про отримання цього вугілля позивачем. Вантажооотримувачем вугілля за даними зазначених квитанцій є ПП «Трансервіс» к «ALL Seas LTD». Посилання позивача на фактичну сплату отриманої від ТОВ «Геката-Інвест» продукції та підтвердження цього наявними в матеріалах справи документами не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне. Відповідно до банківських виписок від 10 липня 2008 року, від 14 липня 2008 року, від 29 липня 2008 року, 05 серпня 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 78-81) у визначеному платником призначенні платежу зазначено «передплата за вугілля відповідно до договору № 09/07-08 від 09 липня 2008 року».
Відповідно до пункту 4 Наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
За змістом податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Геката-Інвест» за звітний період липень 2009 року (арк. справи 96-105), останнім не були внесені до складу податкових зобов’язань суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із продажем вугільної продукції ТОВ «Гарантія» - позивачу.
Відповідно до пункту 18 зазначеного Наказу № 165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
В матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували отримання позивачем вугільної продукції від ТОВ «Геката-Інвест» за виключенням податкових накладних, які підписані не уповноваженою особою – Вишневським В.В., який на момент їхнього підписання не мав права підпису звітних документів від ТОВ «Гарантія», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Наданий під час апеляційного провадження наказ №2к від 14 червня 2008 року виданий ТОВ «Геката-Інвест» яким Вишневський В.В. прийнятий на посаду заступника директора з 14 червня 2008 року колегія суддів не приймає з огляду на межі апеляційного перегляду закріплені частиною 2 статті 195 КАС України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Відповідно до пп. 7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками адміністративного суду першої інстанції про необґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту звітного податкового періоду липня 2008 року суму податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаного в у ТОВ «Геката-Інвест» вугілля за договором № 01-06-08 від 01 червня 2008 року та, відповідно, правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена на підставі правильно встановлених обставин, та без порушення застосування норм матеріального та процесуального права, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року у справі № 2а-4191/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року у справі № 2а-4191/09/0570 залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 листопада 2009 року в присутності представників позивача.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді (підписи) Л.А. Василенко
М.І. Старосуд