13.10.2017 227/2379/17

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

13 жовтня 2017 року                                                                        м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді                - Притуляка С.А.,

при секретарі                        - Коверченковій М.О.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до  ОСОБА_1,  про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 57463,51 грн., яка складається з 3763,41 грн. заборгованості за кредитом; 46861,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3625,61 грн. – заборгованості за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2712,55 грн. штрафу (процентна складова), мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань з повернення кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у  судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в письмових запереченнях просить застосувати позовну давність у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.08.2012 року, оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості 01.08.2017 року (дата отримання судом позовної заяви), а останній платіж у розмірі 300,00грн. за наданим кредитом було сплачено 28.02.2014 року, після чого з боку відповідача з причин не від нього залежних, оскільки 05 травня 2014 травня "Приват Банк" тимчасово закрив відділення в Донецькій і Луганській областях через загрозу для життя співробітників і клієнтів, вимоги Договору не виконувалися та більш ніяких платежів за вказаним Договором проведено не було. Отже, про порушення договірних зобов’язань, допущених відповідачем, позивач дізнався в березні 2014 року. Таким чином, з часу коли позивач дізнався про порушення свого права до дня подання позову в суд 01 серпня 2017 року минуло більше 3 років і 4 місяців. Банк фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту і починається перебіг позовної давності, як щодо основного зобов’язання так і до застосування відсотків за його користування та і інших передбачених договором сум. З представленого Позивачем розрахунку заборгованості за договором від 13.08.2012 року, станом на 31.05.2017 року, підтверджується внесення відповідачем платежу 300,00грн. суми погашення за наданим кредитом 28.02.2014 року, крім того з цього ж розрахунку вбачається й те, що банком, оскільки відповідачем такі дії ніколи не проводилися, були проведені суми погашення за наданим кредитом, а саме: 13.04.2014 року у розмірі 6,16грн.; 02.07.2014 року у розмірі 12,08 грн.; 25.07.2014 року у розмірі 100,00грн., 28.04.2015 року у розмірі 6,15 грн., внаслідок чого відбулося часткове погашення спірної кредитної заборгованості. З цих підстав, відповідач вважає, що вказані платежі якщо і були внесені чи проведені тільки банком та/або банком здійснено автоматичне погашення частини кредиту було проведено без його згоди. Тому представлені Позивачем розрахунки з вищевказаними датами проходження останніх транзакцій кредитного розрахункового рахунку не відповідають дійсним операціям по рахунку та платіжній картці та/або фальсифіковані, це не свідчить про визнання свого боргу та не може слугувати підставою для переривання позовної давності.

На підставі ст. 158 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у відсутність сторін.

Судом встановлено, що 13.08.2012 року, шляхом подання відповідачем анкети-заяви, між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти № 5211537315321898 (дата відкриття-13.08.2012 року,термін дії 04/16), оформленої на ОСОБА_1, випискою по картковому рахунку відповідача.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www/ privatbank.ua, складає між ним та Банком договір, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія анкети-заяви з  особистим підписом відповідача.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»,- при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п.2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання , за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.1.1.5.6. «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, - у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2),оплати Винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.12.9 «Умов та правил надання банківських послуг», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, зокрема, з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

На підставі п.1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_2 має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг», Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п.1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти 521153731532189 від 13.08.2012 року було проведено операцію: зміна кредитного ліміту датою проведення 13.08.2012 року, 02.02.2013 року, 25.02.2013 року, 10.07.2014 року.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, останній належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, не погашав, у зв'язку із чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 31.05.2017 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57463,51 грн., яка складається з 3763,41 грн. заборгованості за кредитом; 46861,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3625,61 грн. – заборгованості за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2712,55 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до п. 2.1.1.2.11 «Умов та правил надання банківських послуг», кредитна карта діє до останнього дня місяця зазначеного на лицевій стороні картці, включно.

Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, від 1.10.2014 року у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Оскільки за умовами договору погашення кредиту позичальник мав здійснювати частинами (7% від заборгованості, включаючи плату за користування кредитними коштами у звітному періоді) до 25 числа кожного місяця наступного за звітним, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобовязання, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки, № 5211537315321898 (дата відкриття -13.08.2012 року, термін дії 04/16), яким є 30.04.2016 року.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, початок перебігу строку позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку за основною картою 5211****1898 за період з 01.08.2012 року по 01.10.2017 року відповідач користувався вказаною карткою, знімаючи готівкові кошти, здійснюючи часткове погашення заборгованості по кредиту, зокрема, 28.02.2014 року відбувалося поповнення карткового рахунку відповідачем, 13.04.2014 року було проведено службову операцію ( автоматичне погашення простроченої заборгованості (з карти 5168**** ****3213 на карту 5211 **** **** 1898) поповнення карткового рахунку у розмірі 6,16грн.; 02.07.2014 року було проведено автоматичне погашення простроченої заборгованості з карти 22**52 у розмірі 12,08 грн.; 25.07.2014 року проведено службову операцію – відміна штрафу за прострочення, кредитна частина Р2Р переводу у розмірі 100,00грн., 28.04.2015 року було перерахунок коштів між рахунками у розмірі 6,15 грн.

Згідно п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг», Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.2.1.1.12.9 «Умов та правил надання банківських послуг», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, зокрема, з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Тому суд приходить до висновку, що саме дату останнього списання коштів в рахунок погашення заборгованості слід вважати останнім платежем.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 01 серпня 2017 року, отже, в межах строків позовної давності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач звертаючись з заявою про застосування строку позовної давності з моменту здійснення останнього платежу не врахував те, що перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України). При цьому відповідачем не було додано контррозрахунку заборгованості, яку він, з урахуванням строку позовної давності, має сплатити.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а й отже з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, а також, з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України, заборгованість по процентам за користування кредитом.

Також суд вважає безпідставними та необгрунтованими посилання відповідача на неможливість виконання грошового зобов'язання через припинення роботи відділень "ПАТ "КБ "Приватбанк", оскільки ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього і з клопотанням про витребування таких доказів він не звертався.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем зроблений розрахунок штрафів: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2712,55 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, с. Петрівка, Добропільського району Донецької області, віднесено до вказаного переліку.

Відповідач зареєстрован в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою голови Золотоколодязької сільської ради № 382 від 15.08.2017 року, таким чином на підставі вищезазначеного закону має бути звільненим від сплати штрафів.

Позивачем було заявлено, зокрема вимогу про стягнення з відповідача 3625,61 грн.- заборгованості за пенею та комісією, розрахованої станом на 31.05.2017 року, однак детального (щомісячного) розрахунку суми пені та суми комісії, позивачем до суду надано не було.

Суд вважає, що позивачем не доведено належним чином обґрунтованості вимог щодо нарахування пені та комісії, в зв’язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню

Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку, про  правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості  у частині стягнення:  3763,41 грн. заборгованості за кредитом; 46861,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

        Згідно  ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в  розмірі  1409,60 грн.

        Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.  526, 530, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. ст. 10, 11, 74, 79, 88, 122, 169, 197, 218, 292, 294 ЦПК України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

   Стягнути з ОСОБА_1, паспорт серії ВК 930410, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», (код ЄДРПОУ 14360570)  заборгованість  за кредитним договором у розмірі 50625,35, яка складається з 3763,41 грн. заборгованості за кредитом; 46861,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

   Стягнути з ОСОБА_1, паспорт серії ВК 930410, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень 50 копійок).

         В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                          С.А. Притуляк

13.10.2017