Справа № 2-4346/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії Приватбанку про стягнення заборгованості по оплаті листка непрацездатності та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії Приватбанку про стягнення заборгованості по оплаті листка непрацездатності в сумі 494,90 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

В позовній заяві зазначала, що із 01 липня 2005 року про 10 березня 2009 року вона перебуваючи в трудових стосунках з відповідачем із 13.09.2006 року працювала на посаді ведучого адміністратора відповідача, при звільненні з нею проведений розрахунок, в тому числі виплачена допомога з тимчасової втрати працездатності за 5 днів, на загальну суму 3246, 32 грн. та видано трудову книжку. Щодо правомірності нарахування і виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності, після неодноразових звернень на протязі 2009 року в компетентні правоохоронні органи та народного депутата, вона отримала офіційні висновки із прокуратури Дніпропетровської області. Зі вказаної відповіді встановлено, що наказ головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпропетровськ СП-2009-29 від 19.01.2009 року про встановлення розміру оплати одного дня непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не пов'язаної із нещасним випадком на виробництві, 10 грн. в день суперечить вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати /доходу/ для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2001 року №1266. Такий Прядок поширений на підприємства, установи, організації незалежно від організаційно-правових форм власності та на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за рахунок коштів роботодавця, за яким розрахунок виплат проводиться шляхом множення денної суми виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати /доходу/ відповідно страхового стажу, на кількість робочих днів, які підлягають оплаті за перші п'ять календарних днів непрацездатності. Після проведеної перевірки п.3 Наказу ПАТ КБ «Приватбанк» №СП-2009-877 від 30.11.2009 року скасовано дію наказу СП-2009-29 від 19.01.2009 року та зобов'язано здійснювати оплату лікарняних листків в повному обсязі.

Крім того, у зв'язку із протиправними діями керівництва банку по прийняттю наказу СП-2009-29 від 19.01.2009 року та недоплаті коштів по листку непрацездатності, внаслідок чого вона з квітня 2009 року по даний час вимушено звертається в різні інстанції, що негативно впливає на стан її здоров'я, має наслідком переживання, страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, вимагає додаткових зусиль для організації життя і збереження здоров'я, заподіяна моральна шкода, яку оцінює в розмірі 1000 грн.

Згідно письмових заперечень відповідача на позовну заяву, позовні вимоги ОСОБА_1 заперечується, як такі що надійшли до суду з порушенням встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Зазначено, що позивачка була звільнена із посади 20.03.2009 року,при звільненні на її погляд виплачено частково лікарняну допомогу, проте тільки 16.02.2010 року позивач подала позов до суду із вимогою про стягнення невиплачених коштів по листку непрацездатності. Поважних причин пропуску встановленого законом строку не було наведено. Більше того, листом Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 05.05.2009 року чітко рекомендовано заявнику з розгляду даного питання звертатися до суду. Крім того, зазначено, що оплата банком одного дня непрацездатності в розмірі 10 грн. цілком відповідає вимогам п.2 Постанови КМУ №439 від 06.05.2001 року «Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності наслідок захворювання або травми, не пов'язаної із нещасним випадком на виробництві, що оплачується власником за рахунок коштів установи».

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в суді. Додатково пояснила, що їй стало відомо про порушення її трудового права на оплату коштів по листку непрацездатності із отриманого на численні її звернення в різні інстанції листа №07/1-5040-09 від 10.12.2009 року Прокуратури Дніпропетровської області, у зв'язку із чим вона в тримісячний строк звернулася до суду за вирішенням трудового спору. Просить повністю задовольнити позовні вимоги, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги, підтримав надані суду заперечення. Додатково пояснив, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачу вважає такими, що не доведені належними доказами в справі. Просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи пояснення, дослідженні надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав

Встановлено сукупністю досліджених в справі доказів та пояснень, що позивач перебувала в трудових відносинах із відповідачем та була звільнена із посади ведучого адміністратора 20.03.2009 року. Згідно розрахункового листа, їй виплачені заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку та лікарняний лист підприємством за 5 днів на суму 50 грн., відповідно до наказу головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпропетровськ СП-2009-29 від 19.01.2009 року «Про введення нового порядку оплати перших п'яти днів листка непрацездатності внаслідок загального захворювання чи травми».

Із досліджених судом наданих позивачем доказів встановлено, що позивачка, не маючи достатнього досвіду і кваліфікації з приводу оцінки правомірності дій та наказів відповідача, в квітні 2009 року звернулась по питанню додержання вимог законодавства про працю в ТДІП у Дніпропетровській області та прокуратуру Рівненської області, проте відповіді від 05.05.2009 року та від 03.06.2009 року носять рекомендований характер без проведення перевірки та оцінки правомірності дій відповідача. У зв"язку із чим позивачка продовжила звернення до відповідача і компетентних органів і посадових осіб з приводу правомірності дій відповідача.

У цьому зв"язку 10.12.2009 року Прокуратурою Дніпропетровської області листом №07/1-5040-09 позивачка повідомлена про неправомірність дій відповідача і те, що після проведеної перевірки п.3 Наказу ПАТ КБ "Приватбанк" №СП-2009-877 від 30.11.2009 року скасовано дію наказу СП-2009-29 від 19.01.2009 року та зобов"язано здійснювати оплату лікарняних листків в повному обсязі, у зв"язку із чим, відповідно ст.16 ЦК України, в порядку ст.15 ЦПК України Вона має право звернення до суду за захистом своїх особистих інтересів.

Згідно положень ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи мікрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків установлених ст.233 Кодексу, районний, районний в місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Оцінкою вищенаведених доказів і встановлених обставин суд приходить до висновку, що звернення позивачки 17 лютого 2010 року до суду з приводу вирішення трудового спору про стягнення заборгованості по оплаті листка непрацездатності здійснене у встановлений законом тримісячний строк із часу коли позивачу стало достовірно відомо про порушення її законного права і скасування відповідачем власного наказу СП-2009-29 від 19.01.2009 року, за яким незаконно обмежувалось її право на отримання оплати листка непрацездатності.

Таким чином, звернення позивача ОСОБА_1 в суд за вирішенням трудового спору мало місце з дотриманням встановленого ст.233 КЗпП України строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Доводи представника відповідача в цій частині суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Згідно Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов"язкового державного соціального страхування", перші п"ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов"язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємтсва, установи, організації за місцем роботи відповідно Порядку обчислення середньої заробітної плати /доходу/ для рохрахунку виплати за загальнообов"язковим держдавним страхуванням , затвердженим Постановю Кабінету Міністрів України від 29.09.2001 року №1266. Такий Порядок.... поширений на підприємства, установи, організації незалежно від організаційно-правових форм власності та на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Сума оплати за перші п"ять днів тимчасової непрацезданості за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати /доходу/ залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачена законодавством на кількість робочих днів, які підлягають оплаті за перші п"ять календарних днів непрацездатності.

Згідно доводів позовної заяви та відповіді прокуратури Рівненської області позивачу за №17-1437с/09 від 06.11.2009 року зазначено, що на підставі протоколу комісії Рівненської філії з питань розгляду і призначення допомоги з тимчасової непрацездатності від 10.03.2009 року, позивачу встановлено матеріальну допомогу на період непрацездатності в розмірі 100% середньоденної заробітної плати. З розрахунку середнього заробітку, наданого для перевірки Рівненською філією з"ясовано, що ОСОБА_1 повинна бути нарахована матеріальна допомога, виходячи із середньоденного розміру заробітної плати -108,98 грн. Однак фактично нарахована та виплачена матеріальна допомога на період тимчасової непрацездатності за 5 календарних днів з розрахунку, виходячи із середньоденного розміру заробітної плати в сумі 10 грн. Вказані доводи позивача і прокуратури Рівненської області представником відповідача не спростовані в суді.

Таким чином, аналізом досліджених доказів відповідно до положень чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивачу на підставі листка непрацездатності АБМ №1236539 від 23.02.2009 року за період із 23.02 по 27.02.2009 року не доплачена допомога по тимчасовій непрацездатності /108, 98 грн. на 5 днів/ - 50 грн. на загальну суму 494,90 грн., яка підлягає до стягнення за рішенням суду. Позовні вимоги в цій частині вважаються доведеними, обґрунтованими, такими , що підлягають до задоволення.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.

Оцінкою досліджених наданих в справі доказів, встановлених обставин суд прийшов до висновку про відсутність належних, допустимих, відповідно ст. ст. 57-60 ЦПК України, доказів, підтверджуючих вимушене звернення позивачки в різні інстанції /не до суду/, що негативно впливає на стан її здоров'я, має наслідком переживання, страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, вимагає додаткових зусиль для організації життя і збереження здоров'я, моральні страждання позивача і причинного зв'язку неправомірних дій відповідача і негативних наслідків для позивача. Позовні вимоги в цій частині суд вважає не доведеними.

Судові витрати в справі у відповідності ст.88 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії Приватбанку, код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 не виплачену допомогу з тимчасової непрацездатності в сумі 494 /чотириста дев'яносто чотири/ грн. 90 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення із Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії Приватбанку відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в особі Рівненської філії Приватбанку, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір в сумі 51 грн. в дохід місцевого бюджету міста Рівне, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Рівненським міським судом в сумі 120 грн. на користь державного бюджету.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області через місцевий суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук