Судове рішення #6723256

   

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

   

20 листопада 2009 року                                                                      Справа № 2а-4893/09/2370                                                                 

12 год. 40 хв.                                                                                                                       м. Черкаси


Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Кульчицького С.О.,  

при секретарі судового засідання – Руденко Ю.В.,

за участю:

представників позивача – Стариш В.М., Пузько Л.М. (за довіреністю),

представників відповідача – Чередник О.М. (за довіреністю), Баленка О.В. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс ЛТД» про стягнення заборгованості по страховим внескам,


ВСТАНОВИВ:  

 Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Агрополіс ЛТД» про стягнення 6324 грн. 59 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків.

 Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначив, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, Закону України «Про розмір внесків на деякі види  загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ та Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16 невчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 6324 грн. 59 коп.

До судового розгляду справи на адресу суду від позивача за вх. № 19090 від 20.11.2009 року надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках в сумі 1054 грн. 17 коп.

В судовому засіданні представники позивача, з урахуванням вказаної заяви позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову,  заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Агрополіс ЛТД» зареєстроване в Соснівській районній виконавчій дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,  як платник страхових внесків, що підтверджується копіями заяви про реєстрацію відповідача як страхувальника у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2001 року  та довідки № 559/02-1-36 від 12.08.2008 року.

Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно копії довідки АА № 108993 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.09.2008 року є юридичною особою, зареєстроване згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради 25.04.1994 року та включене до ЄДРПОУ за номером 21355026.  

Згідно п.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі – Закон № 2240-ІІІ) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.  

Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  контролюючими органами є органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.  

Згідно пункту 1.3. Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 19.09.2001 року № 42 відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тому, суд приходить висновку, що обласні відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і, зокрема, Черкаське обласне відділення Фонду є суб’єктом владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.  

Відповідно до  частини 1 статті 22 Закону № 2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Статтею 2 цього Закону визначено, що страхувальниками є підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а застраховані особи – наймані працівники.

Відповідно до п.2 і п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов’язаний нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і вести облік коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що відповідач, в порушення зазначених вимог Закону № 2240-ІІІ з січня 2002 року страхові внески до Фонду не сплачує та не подає звітності.

В зв’язку з несплатою страхових внесків та неподанням звітності на протязі 2002 – 2009 років Соснівською районною виконавчою дирекцією в м. Черкаси Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було ініційовано проведення перевірок ТОВ «Агрополіс ЛТД», що підтверджується копіями листів № 855/06-13 від 14.06.2004 року, № 521/03-1-08 від 04.07.2007 року, № 6/03-1-08 від 05.01.2009 року, але  кожного разу керівництво відповідача відмовляло у наданні документів для проведення перевірки.

Відмову від проведення перевірок та сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач пояснював тим, що ТОВ «Агрополіс ЛТД» зареєстроване в Черкаській організації «Солідарні профспілки Черкащини» і сплачує страхові внески до цієї організації.

Соснівська районна виконавча дирекція в м. Черкаси Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неодноразово зверталась до відповідача з листами, в яких надавались роз’яснення положень Закону № 2240-ІІІ, що регулюють порядок реєстрації страхувальників та сплати страхових внесків, відповідальність за невиконання цих вимог та наголошувалось на незаконність діяльності ЧО «Солідарні профспілки Черкащини» щодо акумуляції страхових внесків та пропозицією відновити сплату страхових внесків до Соснівської районної виконавчої дирекції в м. Черкаси Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.  

З метою з’ясування фонду оплати праці суб’єктів підприємницької діяльності, які в порушення чинного законодавства сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку  з тимчасовою втратою працездатності до профспілкових організацій, виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено звірку з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань стосовно цих суб’єктів, що підтверджується листом від 12.01.2008 року № 02-26-43.

За даними управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Черкаській області була  сформована довідка про суми виплат, на які нараховуються страхові внески за період з 2002 року по 9 місяців 2007 року по суб’єктам підприємницької діяльності Черкаської області, згідно якої позивачем було нараховано відповідачу страхові внески в сумі 6324 грн. 59 коп. на загальну суму виплат, на які нараховуються страхові внески за вказаний період.

Під час судового розгляду справи відповідачем були надані відповідні документи, на підставі яких спеціалістом виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було  проведено перевірку з метою визначення належної до сплати суми страхових внесків за період з 01.01.2002 року по 01.10.2007 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2009 року № 870. Перевіркою було встановлено, що відповідач за цей період був платником єдиного податку, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції у м. Черкаси від 13.11.2009 року № 25665/15-117.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від  03.07.1998 року № 727/98 та враховуючи ту обставину, що органи Державного казначейства України здійснюють відрахування частини єдиного податку на рахунки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то суб’єкти підприємницької діяльності – платники єдиного податку не нараховують і не сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням до Фонду в розмірах 2,9% (з 01.01.20007 року – 1,5%) від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

При цьому, суд зазначає, що наймані працівники, незалежно від способу оподаткування, який обрали їх роботодавці, є застрахованими особами і повинні сплачувати страхові внески у розмірах та порядку, визначеному в ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ, зокрема 0,5 % із заробітної плати, яка вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Тому, згідно пояснень представників позивача в судовому засіданні, ТОВ «Агрополіс ЛТД», як суб’єкт підприємницької діяльності, що використовує найману працю, повинно сплатити страхові внески із заробітної плати найманих працівників, які перераховуються через рахунки роботодавця.

Згідно заяви про зміну позовних вимог позивача, сума страхових внесків, яку повинні сплатити застраховані особи через рахунки роботодавця становить: за 2002 рік – 355 грн. 11 коп., за 2003 рік – 175 грн. 89 коп., за 2004 рік – 201 грн. 69 коп., за 2005 рік – 118 грн. 24 коп., за 2006 рік – 165 грн. 73 коп., за 9 місяців 2007 року – 57.51 грн., усього за період з 01.01.2002 року по 01.10.2007 року на загальну суму 1074 грн. 17 коп.

Також судом було встановлено, що відповідачем у 2005 році видано 2 новорічних подарунки вартістю 17 грн. кожний, усього на загальну суму 34 грн., а у 2006 році виплачено допомогу на поховання в розмірі 1200 грн.  

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що відповідачем витрати на новорічні подарунки проведені з порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 27, ст.48 Закону № 2240-ІІІ, постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.12.2005 року № 208 «Про надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми (придбання новорічних подарунків) у 2005 році», постанови Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13.12.2005 року № 50, якими передбачено, що страхувальникам дозволено здійснювати витрати за рахунок коштів Фонду на придбання одного дитячого новорічного подарунка з кондитерських виробів вітчизняного виробництва для малолітніх дітей віком до 14 років, які не повинні перевищувати 10 грн. без врахування ПДВ, а тому за рахунок коштів Фонду можливо врахувати витрати на новорічні подарунки в сумі 20 грн.

Щодо виплати у 2006 році допомоги на поховання  працівника відповідача ОСОБА_5 в розмірі 1200 грн. на підставі копії свідоцтва про смерть, представники позивача пояснили, що відповідно до ч. 4 ст. 51 Закону № 2240-ІІІ допомога на поховання застрахованої особи призначається на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану. Проте пунктом 3.12. Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Міністерством юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 передбачено, що на підставі актового запису про смерть орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що в графу «Для відміток» актового запису про смерть вноситься відповідна інформація, яка засвідчується підписом заявника. Оскільки вищевказана довідка про смерть ОСОБА_5 для отримання допомоги на поховання у позивача відсутня, тому, на думку представників позивача, такі витрати проведені відповідачем безпідставно і не можуть бути враховані в рахунок страхових внесків.

Оскільки при перевірці відповідача в рахунок страхових внесків було враховано лише витрати на дитячі новорічні подарунки в розмірі 20 грн., згідно пояснень представників позивача до сплати відповідачем належить 1054 грн. 17 коп.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 51 Закону №2240-ІІІ допомога на поховання застрахованої особи призначається сімї померлого, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Оскільки спеціальним законом, що відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, т ому суд приходить висновку, що відповідач здійснив виплату допомоги на поховання у сумі 1200 грн. на підставі вимог вказаного Закону.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки сума сплаченої на поховання допомоги більша за суму позову.

Також суд зазначає, що представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що ТОВ «Агрополіс ЛТД» уклало договір доручення № 120 від 01.04.2002 року з Черкаською організацією «Солідарні профспілки Черкащини», відповідно до якого ЧО «Солідарні профспілки Черкащини»  взяла на себе виконання функцій передбачених п.3 ст. 50 Закону № 2240-ІІІ, включаючи право приймання відповідальних рішень щодо призначення матеріального забезпечення та соціальних послуг з бюджетів соціального страхування.

Відповідачем до профспілки сплачувались страхові внески з 2002 року по теперішній час, до профспілки надавались звіти щодо сплати страхових внесків, сплачувались лікарняні, проводились перевірки.  

Також відповідач зазначає, що Черкаською обласною дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відносно ТОВ «Агрополіс ЛТД»  не приймались рішення про нарахування штрафних санкцій та не здійснювалась перевірка підприємства щодо сплати страхових внесків.  

Тому також з огляду на викладене, представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.  

Пунктом 1 статті 6 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону України № 2240 – ІІІ від 18.01.2001 визначено, що страхувальник зобов'язаний:  

2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;  

3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;  

4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;  

5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;  

6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;  

7) надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати, суми сплачених страхових внесків;  

8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості:  

про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності;  

про зміну відомостей про застраховану особу в десятиденний строк з дня одержання цих змін.  

Порядок обліку платників страхових внесків визначений ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.  

Взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду  юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців здійснюється  на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.  

Судом також встановлено, та підтверджено довідкою № 559/02-1-36 від 12.08.2008 року, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс ЛТД»  перебуває на обліку в Соснівській районній виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.  

Порядок реєстрації страхувальників, обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, збору на обов'язкове соціальне страхування встановлено згідно Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування України № 11 від 26 серпня 1999 року.  

Відповідно до підпункту 2.1.1 Інструкції, платниками збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.  

Згідно п. 3.1 зазначеної Інструкції платники збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 та пункті 2.2 цієї Інструкції, зобов'язані реєструватися як страхувальники у всеукраїнських галузевих профспілках і профоб'єднаннях, регіональних галузевих органах профспілок і профоб'єднань, яким затверджено бюджети, а у разі їх відсутності - у виконавчих дирекціях відділень Фонду (далі - органи реєстрації). Страхувальники, в яких відсутні профорганізації або в яких їх дві чи більше, орган реєстрації обирають самостійно.  

Згідно п. «а» ст. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 498 від 16.05.2001 року «Про заходи щодо запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що у зв’язку з реорганізацією Фонду соціального страхування, Виконавчу дирекцію Фонду зобов’язано у місячний термін після реєстрації статуту Фонду забезпечити разом з профспілковими об’єднаннями перереєстрацію страхувальників Фонду соціального страхування. Та рекомендовано правлінню Фонду до 1 червня 2001 р. забезпечити державну реєстрацію статуту Фонду.  

Тобто, на час укладення договору доручення відповідача з ЧО «Солідарні профспілки Черкащини», ТОВ «Агрополіс ЛТД» вже було зареєстроване як страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до заяви від 25.12.2001 року.

Тому суд приходить висновку, що в цій частині посилання відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

 Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160-163 КАС України,


ПОСТАНОВИВ:  

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2009 року  .



Головуючий                                                                                                      С.О. Кульчицький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація