Справа № 127/8772/17 Провадження № 22-ц/772/2612/2017Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.

Категорія 57Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді Голоти Л.О.

суддів: Рибчинського В.П., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Топольська В.О.

та з участю: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Комерційний індустріальний банк», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», третя особа ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» про захист прав споживача, визнання договору відступлення права вимоги №АКП-250915 від 25.09.2015 року в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 недійсним, заапеляційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Комерційний індустріальний банк», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», третя особа ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» про захист прав споживача, визнання договору відступлення права вимоги №АКП-250915 від 25.09.2015 року в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 недійсним.

Позивач вважає, що діями ПАТ «Комерційний індустріальний банк» було порушено її права як споживача, зокрема - право на інформацію про послуги.

Зазначаючи правовою підставою позову ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 215, 513, 514, 516, 517, 678 ЦК України просила визнати недійсним договір відступлення права вимоги №АКП-250915 від 25.09.2015 року, укладений між ПАТ КБ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 23917,58 грн. та в сумі 55 339,22 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2017 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Зазначили, що рішення суду винесене із порушенням норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представники відповідачів ПАТ «Комерційний індустріальний банк», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та представник третьої особи ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду у відповідності до п. 5 ст. 76 ЦПК України були повідомлені своєчасно та належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2012 року та 02.11.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були укладені кредитні договори.

08.10.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ОСОБА_3, що 25.09.2015 року на підставі договору № 114/11 всі права вимоги банку до ОСОБА_3 по кредитному договору від 13.03.2012 року (з додатками та угодами до нього) були відступлені ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

25.09.2015 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення права вимоги № АКП-250915, згідно з умовами якого відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України первісний кредитор відступив новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредиторові права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржників на дату підписання договору зазначені в дод. 1 до договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною. Права вимоги до боржників належать первісному кредиторові внаслідок їх набуття шляхом зміни у відповідному борговому зобов'язанні (кредитному договорі) Первинного кредитора (попереднього кредитора) (п. 2.1).

Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного відступлення (п.2.3).

На дату укладення договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними (п.2.5). Відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення (п. 2.6).

Відповідно до реєстру боржників №3 від 30.09.2015 року (дод. №2 до договору № АКП-250915 від 25.09.2015 року під № 1914 зазначена ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1), що має зобов`язання по кредитному договору від 02.11.2012 року № 014/0799/82/0076942 сума заборгованості 59639,22 грн. (а.с. 71-73).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 2.6 договору відступлення права вимоги № АКП-250915 від 25.09.2015 року відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення. Крім того, суд першої інстанції врахував, що доказів сплати боргу по кредитним договорам ОСОБА_3 не надала, а згідно висновку Верховного Суду України у справі №6-979цс15, неповідомлення боржника ОСОБА_3 про заміну кредитора не є порушенням права споживача і не є підставою для визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє заперечення апелянта з наступних підстав.

Апелянт вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що визнання договору від 25.09.2015 року відступлення права вимоги № АКП-250915 недійсним, відновить її права як споживача, оскільки новий кредитор - колекторська компанія ТОВ ФК «Кредит - Капітал» не має банківської ліцензії і не може здійснювати будь-які операції, пов`язані із кредитами, в тому числі вимагати повернення заборгованості.

Такі доводи спростовуються тим, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини із кредитного договору, тому при вирішенні спору суд першої інстанції вірно застосував норми ЦК України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно звернув увагу суд першої інстанції пунктом 2.6 договору відступлення права вимоги № АКП-250915 від 25.09.2015 року відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів сплати боргу по кредитним договорам ОСОБА_3 не надала, а враховуючи висновок Верховного Суду України у справі №6-979цс15 від 23.09.2015 року, суд вважає, що неповідомлення боржника ОСОБА_3 про заміну кредитора не є порушенням права споживача і не є підставою для визнання недійсним договору відступлення права вимоги №АКП-250915 від 25.09.2015 року.

Також, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не може набувати прав за договором відступлення прав вимоги, оскільки не має банківської ліцензії на здійснення операцій, пов`язаних з кредитами.

Згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність банківська ліцензія - це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Разом з тим, згідно свідоцтва ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зареєстроване як фінансова установа та є учасником ринку фінансових послуг, тому думка апелянта, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повинне мати банківську ліцензію, щоб вимагати повернення боргу по кредитному договору є помилковою і не відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про банки і банківську діяльність». /а.с.9/.

Норми матеріального і процесуального права судом першої інстанції застосовані правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.О. Голота

Судді В.П. Рибчинський

Т.М. Шемета

/підписи/

Згідно з оригіналом: