Справа № 370/792/17 Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.

Провадження № 22-ц/780/4479/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 49 25.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

  25 жовтня 2017  року  колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді:                       Сушко Л.П.,

  суддів:                                             Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

  при секретарі:                                 Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-    

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що з липня 2006 року по квітень 2017 року перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилалася на те, що з січня 2017 року спільне господарство вони не ведуть, окрім того, відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання їх спільної дитини, а дійти спільної згоди щодо надання грошових коштів відповідачем сторони не можуть. У зв’язку з цим просила стягнути з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій сумі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 07 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640, 00 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на його необґрунтованість, незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не досліджено обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, суд не врахував того, що він є інвалідом другої групи, починаючи з 09 червня 2016 року та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3345,60 грн. Крім того, вказує, що з 22 квітня 2016 року є працевлаштованим у ТОВ «Пош УА» техніком та отримує заробітну плату у розмірі 3200,00 грн.. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього на користь держави суму судового збору, оскільки він має право на пільги, передбачені статтею 5 ЗУ «Про судовий збір».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказував, що позивач ОСОБА_3 не є працевлаштованою, перебуває на обліку в управління соціального захисту населення та отримує допомогу на одну дитину одиноким матерям, що не є достатньою для забезпечення гідного рівня життя дитині. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини позивачу не надає, у зв’язку з цим є підстави для задоволення позовних вимог.

Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідноіз законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічноз'ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 28 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що виконкомом Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області було видано свідоцтво серії 1-ОК № 023040 (а.с.7).

Встановлено, що 19 серпня 2006 року у сторін народилася дитина – ОСОБА_4, про що 13 вересня 2006 року виконкомом Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області було видано свідоцтво серії 1-ОК № 046613 (а.с.8).

Встановлено, що ОСОБА_3 не є працевлаштованою з 26 серпня 2016 року, про що свідчать відомості, наявні у її трудовій книжці серії АХ № 904594, та відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.10, 11).

Встановлено, що ОСОБА_3 знаходить на обліку в УСЗН Макарівської РДА та отримує матеріальну допомогу на одну дитину одиноким матерям, що підтверджується довідкою № 03-18/1818 від 03 квітня 2017 року (а.с.12).

Рішенням Баришивського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року, що набрало законної сили 23 квітня 2017 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3М, було розірвано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 22 квітня 2016 року ОСОБА_2 є офіційно працевлаштованим у ТОВ «Пош УА» та займає посаду техніка. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 отримує заробітну плату у розмірі 3200,00 грн. щомісячно (а.с.31). Також ОСОБА_2 перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Київській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3345,60 грн. щомісячно (а.с.32).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 09 червня 2016 року ОСОБА_2 є інвалідом другої групи (а.с.33).

Встановлено, що відповідач не має осіб на утриманні, крім неповнолітньої дитини ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, Сімейним кодексом України встановлено, що аліменти на утримання дітей стягуються, як правило, у частках до заробітку (доходу) (ст. 183 СК України). Проте в окремих випадках установлення розміру аліментів у такому порядку викликає певні труднощі. У статті 184 СК України надається приблизний перелік таких випадків: нерегулярний мінливий дохід; одержання частини доходу в натурі; інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, а саме наявність у відповідача постійного щомісячного доходу( заробітку) та наявність осіб, які перебувають на утриманні відповідача, що призвело до не правильного вирішення спору.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що розмір стягнутих з ОСОБА_2 аліментів визначений судом першої інстанції у твердій грошовій сумі є неправильним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2, він має постійний, регулярний дохід та отримує щомісяця пенсію.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Оскільки відповідач має постійне місце роботи з квітня 2016 року, має регулярний дохід, до спірних правовідносин не застосовуються правила, встановлені ст. 184 СК України, про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вищевикладене, та те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, колегія суддів приходить до висновку, що на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі - 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Крім того, колегія суддів дійшла висновків, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 грн. з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з 09 червня 2016 року ОСОБА_2 є інвалідом другої групи (а.с.33).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_2.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (Жовтнева), 3 кв. 1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку(доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:    

Судді: