Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Худякова А.М. , суддів : Широкової Л.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної укусом собаки,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 08.08.2009 року о 13- год. в сквері «35-річчя Перемоги» по вул.Черняхівського в м.Житомирі його вкусила за різні частини тіла велика собака, з якою без намордника прогулювався громадянин ОСОБА_2

Посилаючись на те, що внаслідок покусів собаки йому завдано моральної шкоди, позивач просив стягнути на його користь 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2010 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної укусом собаки, 60 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалення нового рішення про стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 1000 грн., посилаючись на те, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, відповідач вказує на те, що суд при визначенні розміру моральної шкоди не врахував ту обставину, що позивач жодного разу не звертався за медичною допомогою з приводу погіршення стану здоров'я.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.І ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи без діяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачена відповідальність особи за шкоду, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки - яким є утримання службових собак та собак бійцівських порід.

Таким чином, законодавець визначив, що відповідальність за шкоду, заподіяна діями таких джерел, має настати як при їх цілеспрямованому використанні, та і за умов мимовільного прояву їх шкідливих властивостей (наприклад у випадку раптового чи не контрольованого стрибка собаки на людину тощо).

Судом встановлено, що 8 серпня 2009 року близько 13- год. собака, власником якої є ОСОБА_2, вкусила ОСОБА_3

Собака відповідача породи «Алабай» була без намордника, що стверджується постановою заступника начальника Богунського PB УМВС України в Житомирській області про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.8). В цій же постанові містяться відомості про акт СМЕ №2734 від 10.09.2009 року щодо характеру тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я).

Крім того, постановою Богунського районного суду м.Житомира від 30.09.2009 року громадянин ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил тримання собак.

Ці постанови ОСОБА_2 не оскаржив, відтак вони є чинними.

Як вбачається з довідки КУ ЦМЛ №1 м.Житомира, ОСОБА_3 08.08.2009 року о 14— год. звертався до травмпункту з приводу вкушених поверхневих ран лівої кисті, лівого стегна і передпліччя (а.с.5).

Згідно консультативного заключения Житомирського психіатричного диспансеру ОСОБА_3 рекомендовано пройти курс амбулаторного лікування в зв'язку з посттравматичним стресовим розладом (а.с.4).

За таких обставин, суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про те, що в результаті порушення Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, яка затверджена 18.06.1980 року Головним держаним санітарним лікарем, відповідач зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, оскільки позивач має право на її відшкодування.

Щодо розміру морального відшкодування, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував положення п.п.9,10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і надав належну оцінку обсягу страждань позивача, їх тривалості, а тому визначений розмір відшкодування відповідає принципу розумності і справедливості.

Доводи ОСОБА_2 про не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є безпідставними.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив фактичні обставини справи, подані сторонами докази, дав їм правильну правову оцінку і вирішив спір відповідно до вимог закону. Як видно з матеріалів справи, відповідач допустив декілька грубих порушень тримання собаки бійцівської породи, оскільки вказаними Правилами забороняється вигулювати собак без намордника та приводити собак в парки і сквери та інші місця загального користування.’

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Г оловуючий Судді