Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

"22" липня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого судді:

ОСОБА_1,

суддів: Широкової Л.В.,

Микитюк 0.Ю.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня по цивільній справі за позовом прокурора Корольовського району м.Житомира в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними доручення, договорів дарування та купівлі-продажу квартири,-

встановила:

У січні 2008 року прокурор Корольовського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначав, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 02.07.2001 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_2

ОСОБА_4, який діяв за дорученням від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 04.07.2001 року вказану квартиру подарував ОСОБА_5, що стверджується укладеним договором дарування.

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_6, який діяв за дорученням від імені ОСОБА_5, зазначену квартиру передав у власність ОСОБА_7

Посилаючись на те, що при укладенні договору дарування були порушені права неповнолітнього ОСОБА_2 внаслідок відсутності дозволу органу опіки та піклування на укладення цієї угоди, прокурор просив визнати недійсними договір дарування та купівлі-продажу спірної квартири.

У березні 2010 року прокурор Корольовського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із додатковим позовом, в якому просив визнати недійсним доручення на ім'я ОСОБА_4, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_8, від імені ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_2 на момент видачі доручення був неповнолітнім і не був наділений цивільною дієздатністю. Крім того, позивач просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.07.2001 року як удаваний, оскільки між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 31 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано недійсною довіреність на ім'я ОСОБА_4, посвідчену 02.07.2001 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровану в реєстрі за №1473 від імені ОСОБА_2 Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 04.07.2001 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_5 з другого боку, зареєстрований в реєстрі за №780 та застосовано до нього правила, що регулюють договір купівлі-продажу. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 11568 грн.08 коп. та на користь держави 124 грн.18 коп. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті вимог позов залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким визнати договори дарування від 4 липня 2001 року та купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року квартири АДРЕСА_2 недійсними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як встановив суд, згідно свідоцтва про право власності на житло №39298 від 02.07.2001 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та малолітньому ОСОБА_2 в рівних долях.

ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої 02.07.2001 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та діючи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 04.07.2001 року уклав договір дарування з ОСОБА_5, якій подарував вказану квартиру.

Вирішуючи спір та задовільняючи позов в частині визнання недійсною довіреності на ім'я ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2, яка посвідчена 02.07.2001 року приватним

з :

нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ця угода між вказаними особами була вчинена за межами цивільної дієздатності неповнолітнього.

Суд також встановив, що ОСОБА_5 з ОСОБА_4 при укладенні угоди 04.07.2001 року насправді приховали інший право чин, який вчинили, оскільки фактично уклали договір купівлі-продажу спірної квартири, при якому покупець передала останньому 4300 доларів США, що на момент укладення угоди є еквівалентом 23136 грн.15 коп.

Відтак, виходячи зі змісту ст.58 ЦК України (в редакції 1963 року) правильним є висновок суду щодо визнання удаваним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 04.07.2001 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_5 з другого боку із застосуванням до нього правил, що регулюють договір купівлі-продажу.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, суд першої інстанції правильно вважав, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем, отже, правові підстави для визнання цієї угоди недійсною відсутні.

Як встановив суд, ОСОБА_7, як набувач спірної квартири за останнім правочином, не могла знати про порушення прав неповнолітнього при відчуженні квартири, як і не могла знати ОСОБА_5 про перешкоди до вчинення угоди про те, що ОСОБА_2 був неповнолітнім і не міг самостійно надати довіреність на відчуження належного йому житла.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність судового рішення не впливають.

Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Суддя:

Судді: